comment
| - Emeritierung ist eine Form der altersbedingten Befreiung von der Pflicht zur Wahrnehmung der Alltagsgeschäfte (Entpflichtung).
- Emerito è un aggettivo avente funzione di attributo che si riferisce a una persona che, non esercitando più un determinato ufficio, ne gode comunque dei gradi e degli onori pur non svolgendone le funzioni.
- Emeritura (také emeritace) znamená knižně výslužba, penze. Etymologicky souvisí se slovem meritum = to, co zasluhuje pozornost/má hodnotu. Přídavné jméno emeritní (zkratka em., latinsky emeritus, příčestí od emerēre < e[x]- + merēre = zasluhovat) se používá ve významech vysloužilý, bývalý, zasloužilý, ve výslužbě, čestný. Neznamená automaticky, že je osoba zbavena všech svých předešlých pracovních práv a povinností. Příklady:
- Emeritus adalah kata sifat positif yang digunakan untuk menunjuk seorang pensiunan profesor, uskup, pastor, pendeta, atau profesional lainnya. Untuk perempuan sering digunakan kata "Emerita". Dalam banyak kasus, istilah ini diberikan secara otomatis kepada semua orang yang pensiun pada peringkat tertentu. Untuk pensiunan profesor hal ini sudah menjadi hal biasa. Dalam kasus lain, digunakan ketika orang penting dalam sebuah profesi diberikan pensiun atau alih posisi sehingga mantan pangkat masih dapat digunakan dalam gelarnya. Ini sangat berguna untuk mempertahankan hak kekuasaan seseorang di dalam memberikan komentar, memberi ceramah, kuliah atau menulis subjek-subjek terkait dengan profesi mereka meskipun sudah pensiun.
- Un emérito (del latín ex, «por», y meritus, «mérito»; «por mérito» o «debido al mérito») es aquella persona que, después de haberse retirado del cargo que ocupaba, disfruta de beneficios derivados de una profesión, especialmente docente universitaria o eclesiástica, como reconocimiento a sus buenos servicios en la misma; beneficios que pueden ser de diversa naturaleza según el rango y la institución de que se trate. Se utiliza el término también para directores de orquesta que han servido superlativamente a la entidad que les otorga el título.
- Эме́рит (от лат. emeritus «заслуженный, отслуживший, старый») — титульное обозначение для профессоров, преподавателей высшей школы, а также для католических и протестантских (реже — православных) священников, которые в связи с преклонным возрастом освобождены от ряда своих ежедневных служебных обязанностей. В научно-образовательной сфере России этот термин не используется.
- Emeritus (/əˈmɛrɪtəs/; female: emerita) is an adjective used to designate a retired chair, professor, pastor, bishop, pope, director, president, prime minister, rabbi, emperor, or other person who has been "permitted to retain as an honorary title the rank of the last office held". In the description of deceased professors emeritus listed at U.S. universities, the title emeritus is replaced by indicating the years of their appointments except in obituaries, where it may indicate their status at the time of death.
- Ο τίτλος του ομότιμου καθηγητή είναι τιμητικός τίτλος που απονέμεται σε καθηγητές πανεπιστημίου, οι οποίοι αποχωρούν από την ενεργό υπηρεσία. Τον τίτλο απονέμει η σύγκλητος του πανεπιστημίου στο οποίο δίδασκε ο αποχωρών, συνήθως όταν συντρέχουν ορισμένες προϋποθέσεις. Κύρια προϋπόθεση είναι να έχει διακριθεί ο αποχωρών καθηγητής στην επιστήμη του έχοντας να επιδείξει σημαντικό έργο. Σκοπός του τίτλου, πέραν της αναγνώρισης, είναι και να δοθεί η δυνατότητα στον αποχωρούντα να συνεχίσει την ερευνητική ή διδακτική του δραστηριότητα στο πανεπιστήμιο και να προσφέρει τόσο στην κοινότητα της γνώσης, αλλά και στη στενή πανεπιστημιακή του κοινότητα με ανεύρεση επιδοτήσεων και χρηματοδοτήσεις της εργασίας του. Σε πολλές χώρες χρησιμοποιείται ο λατινικός όρος Emeritus.
- 名誉教授(めいよきょうじゅ、英語: professor emeritus / emeritus professor)とは、国内法では大学(短期大学を含む)、高等専門学校などの高等教育機関に教授などとして勤務した者であって、功績のあった者に対して授与される称号。法的・国際的に認められた栄誉称号であり学術称号の一つ。日本では学校教育法にその根拠規定があり、それぞれ大学または高等専門学校の規程・規則の定めるところにより授与される。ただし、法律によって占有される称号ではないため、大学以外の研究機関や研究組織が称号として用いることもある。
- Емери́т (лат. emeritus, «заслужений») — відставний військовий, священик, викладач, працівник. Зазвичай це людина, яка після відходу з посади користується перевагами професії чи посади, наприклад, професор університету або церковний діяч на знак визнання його хороших заслуг. Переваги можуть бути різного характеру залежно від рангу та установи. Коли такий почесний співробітник ще активний, його поради та участь часто все ще цінуються у прийнятті рішень. Термін використовується також для диригентів оркестру, які мали визначну роль у його формуванні і їм, наприклад, присвоєне їх ім'я. В Україні на території Галичини до середини XX століття слово «емерит» було синонімічне слову «пенсіонер». Нині цей термін практично не вживається в повсякденному лексиконі українців.
- Emeritua (latinez ex, -gatik, eta meritus, meritua; 'merituagatik, merezimenduagatik') betetzen zuen kargutik erretiratu ondoren, lanbide batetik eratorritako onurez gozatzen duen pertsona da, bereziki unibertsitateko edo elizako irakaskuntzatik, lanbide horretan egindako zerbitzu onen aintzatespen gisa; onura horiek izaera desberdinekoak izan daitezke, kasuan kasuko mailaren eta erakundearen arabera. Terminoa titulua ematen dien erakundeari superlatiboki zerbitzatu dioten orkestra zuzendarientzat ere erabiltzen da.
- Una persona emèrita és aquella que pels seus bons serveis en una professió, especialment en la carrera universitària o eclesiàstica, s'ha retirat del càrrec que ocupava gaudint, no obstant això, de beneficis derivats del mateix que poden ser de diversa naturalesa segons el rang i la institució que es tracti. En general, es concedeix a l'emèrit la potestat de participar activament en les tasques que li eren pròpies abans del seu retir, prèvia consulta de l'encarregat d'aquest, se'ls dona veu en assemblees i reunions i assisteix a d'altres en qualitat de convidat d'honor.
- 榮譽退休(男性:Emeritus;女性:Emerita)是一些人士退休後所被授予的榮譽稱號,例如美国大學教授退休後會成為「榮譽退休教授」。該稱號不適用於逝者。
|