This HTML5 document contains 161 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Subject Item

dbr:Mere-exposure_effect

rdf:type

yago:PsychologicalFeature100023100 yago:WikicatMemoryBiases yago:Attitude106193203 yago:Abstraction100002137 yago:WikicatCognitiveBiases yago:Partiality106201136 yago:Inclination106196584 yago:Bias106201908 yago:Cognition100023271 dbo:Disease

rdfs:label

Эффект знакомства с объектом Efekt czystej ekspozycji تأثير التعرض المحض Ефект знайомства Mere-exposure effect Exponeringseffekten 多看效應 Effet de simple exposition Effetto di mera esposizione Mere-Exposure-Effekt 노출 효과 単純接触効果 Efecto de mera exposición

rdfs:comment

W psychologii efekt czystej ekspozycji (ang. mere exposure effect), nazywany również efektem samej ekspozycji to zjawisko polegające na zmianie ustosunkowania afektywnego wobec obiektu na skutek zwiększenia liczby kontaktów z nim bez konieczności świadomego rozpoznawania bodźca. 單純曝光效應又譯重複曝光效應（英文：Mere Exposure Effect）是一种心理学现象——人们会单纯因为自己熟悉某个事物而产生好感。社会心理学中，这一效果也被称为「熟悉定律」(英語：familiarity principle)。这一现象所囊括的事物十分广泛，例如文字、画作、人像照片、多边形及声音等。在人际关系的研究中，一个人在自己的眼前出现的次数越多，自己越容易对其产生偏好和喜爱。 Exponeringseffekten, även blott exponering-fenomenet (eng. mere exposure) och familiaritetseffekten, är inom psykologin och socialpsykologin ett begrepp för ett fenomen när det gäller hur en attityd till en annan person eller ett annat socialt objekt förändras. Det handlar om att när man till exempel först möter en person, ser en tavla eller hör en låt, tycker man bättre om denna ju mer man exponeras för den. Ju oftare man umgås med en person, ser en tavla eller lyssnar på en ny artist, desto mer tycker man om den generellt sett. The mere-exposure effect is a psychological phenomenon by which people tend to develop a preference for things merely because they are familiar with them. In social psychology, this effect is sometimes called the familiarity principle. The effect has been demonstrated with many kinds of things, including words, Chinese characters, paintings, pictures of faces, geometric figures, and sounds. In studies of interpersonal attraction, the more often people see a person, the more pleasing and likeable they find that person. L'effetto di mera esposizione (mere-exposure effect) è un fenomeno psicologico per cui le persone tendono a sviluppare una preferenza per le cose semplicemente perché hanno familiarità con esse. In psicologia sociale, questo effetto è talvolta chiamato principio di familiarità. L'effetto è stato dimostrato con molti tipi di cose, tra cui parole, caratteri cinesi, dipinti, immagini di volti, figure geometriche e suoni. Negli studi sull'attrazione interpersonale, quanto più spesso qualcuno vede una persona, tanto più piacevole e simpatica trova quella persona. Ефект знаймоства - це психологічний феномен вираження симпатії до речей лише через те, що вони знайомі людині. У соціальній психології цей ефект іноді називають принципом фамільярності. Ефект був продемонстрований у багатьох видах речей, включаючи слова, китайські ієрогліфи, картини, зображення облич, геометричні фігури та звуки. У дослідженнях міжособистісної привабливості з'ясували, що чим частіше хтось бачить людину, тим приємнішою та симпатичнішою вона вважає цю людину. Décrit par Robert Zajonc (1968), l’effet de simple exposition est un type de biais cognitif qui se caractérise par une augmentation de la probabilité d'avoir un sentiment positif envers quelqu'un ou quelque chose par la simple exposition répétée à cette personne ou cet objet. En d'autres termes plus on est exposé à un stimulus (personne, produit de consommation, lieu, discours) et plus il est probable qu'on l'aime. Эффект знакомства с объектом — это психологический феномен выражения симпатии к объекту только на основании имеющегося знакомства с ним. В социальной психологии этот эффект иногда называют принципом панибратства. При исследовании межличностного притяжения выяснили, что чем чаще человек видит кого-то, тем приятнее и привлекательнее ему кажется этот человек. 노출 효과(露出效果, Exposure Effect) 또는 단순 노출 효과(單純露出效果, Mere Exposure Effect)는 사회 심리학 용어로서 단순히 노출되는 횟수가 많아질수록 그 대상에 대해 호감이 증가하는 현상을 말한다. 그래서 친숙성의 원리라고도 한다. 이 현상은 미국의 사회 심리학자 (Robert Zajonc)가 이론으로 정립하였다. تأثير التعرض المحض (بالإنجليزية: Mere-exposure effect)‏، هو ظاهرة نفسية توضح ميل الناس لتفضيل الأشياء لمجرد أنهم على دراية بها. في علم النفس الاجتماعي، يسمى هذا التأثير أحيانًا مبدأ الأُلفة، وأُثبت هذه التأثير بالعديد من الأشياء المختلفة، بما في ذلك الكلمات والمقاطع الصينية واللوحات والأصوات والأشكال الهندسية. في دراسة جاذبية الأشخاص، وُجد أنه كلما زادت رؤية الأشخاص لبعضهم، كلما كانوا أكثر أُلفة. 単純接触効果（たんじゅんせっしょくこうか、英: mere exposure effect）は、（閾下であっても）繰り返し接すると好意度や印象が高まるという効果。1968年、アメリカの心理学者ロバート・ザイアンスが論文 にまとめ、知られるようになった。 ザイアンスの単純接触効果、ザイアンスの法則、ザイアンス効果などとも呼ばれる。対人関係については熟知性の原則と呼ばれる。 Mit Mere-Exposure-Effekt bezeichnet man in der Psychologie den Befund, dass allein die wiederholte Wahrnehmung einer anfangs neutral beurteilten Sache ihre positivere Bewertung zur Folge hat. Zum Beispiel lässt die Vertrautheit mit einem Menschen diesen attraktiver und sympathischer erscheinen. Der Mere-Exposure-Effekt tritt nicht auf, wenn die Bewertung beim ersten Kontakt negativ ausfiel; in diesem Fall wird durch wiederholte Darbietung die Abneigung stärker. Entdeckt wurde er 1968 von Robert Zajonc. El efecto de mera exposición es un por el cual nuestro agrado o por determinado estímulo aumenta o disminuye, respectivamente, con la . En otras palabras, las personas tienden a desarrollar una preferencia por los estímulos simplemente porque están familiarizados con ellos. En la psicología social, este efecto se denomina a veces «».

owl:sameAs

dbpedia-ar:تأثير_التعرض_المحض dbpedia-ru:Эффект_знакомства_с_объектом n13:02nvkp yago-res:Mere-exposure_effect dbpedia-ja:単純接触効果 dbpedia-sv:Exponeringseffekten dbpedia-uk:Ефект_знайомства dbpedia-et:Kokkupuute_efekt dbpedia-fa:اصل_آشنایی dbpedia-it:Effetto_di_mera_esposizione dbpedia-ko:노출_효과 dbpedia-fr:Effet_de_simple_exposition n34:CrMJ dbr:Mere-exposure_effect dbpedia-zh:多看效應 dbpedia-pl:Efekt_czystej_ekspozycji wd:Q1153614 dbpedia-es:Efecto_de_mera_exposición dbpedia-de:Mere-Exposure-Effekt

foaf:topic

dbr:Exposure n8: dbr:Implicit_self-esteem dbr:Mere_exposure_effect dbr:Processing_fluency_theory_of_aesthetic_pleasure dbr:Popularity n14:this dbr:Karen_Wynn dbr:Mere_Exposure_effect dbr:Name-letter_effect dbr:Mere_Exposure_Effect dbr:Airplay dbr:Implicit_egotism dbr:Uncanny_valley dbr:Implicit-association_test n22:_Cutting dbr:Motivation dbr:Warm-glow_giving dbr:Illusory_truth_effect dbr:Robert_Zajonc dbr:Implicit_attitude dbr:Mere_familiarity dbr:List_of_psychological_effects wikipedia-en:Mere-exposure_effect dbr:Jennifer_Eberhardt dbr:Elaboration_likelihood_model dbr:Exposure_effect dbr:Place_attachment dbr:Hereditary_politicians dbr:Internet_manipulation dbr:Familiarity_principle dbr:Exposure_principle dbr:Banner_blindness dbr:Mere_exposure dbr:Processing_fluency dbr:Proxemics dbr:Spontaneous_alternation

wdrs:describedby

n16:Ambivalence n16:Phenomenon n16:Processing_fluency n27:Partiality106201136 n30:Memory_biases n27:Attitude106193203 n38:Phenomenon n16:Hippocampus n16:Effect_size

dct:subject

dbc:Cognitive_biases dbc:Memory_biases

dbo:wikiPageID

547857

dbo:wikiPageRevisionID

1117353552

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Social_psychology dbr:Idiographic_image dbr:Subliminal_stimuli dbr:Propinquity_effect dbr:Academic_journal dbr:Robust_statistics dbr:Polygon dbr:Robert_Zajonc dbr:Gustav_Fechner dbr:Effect_size dbr:Decision_making dbr:Journal_ranking dbr:Hippocampus dbr:Processing_fluency dbc:Cognitive_biases n24: dbr:Amygdala dbr:Illusory_truth_effect n35: dbc:Memory_biases n36: dbr:Psychological dbr:Interpersonal_attraction dbr:Subliminal_advertising dbr:Meta-analysis dbr:Ambivalence n43:_Titchener dbr:Oregon_State_University dbr:Tachistoscope dbr:Chinese_character dbr:Ipsative

dbo:wikiPageExternalLink

n21:htm

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Mere-exposure_effect

prov:wasDerivedFrom

n41:0

n44:hypernym

dbr:Phenomenon

dbo:abstract

노출 효과(露出效果, Exposure Effect) 또는 단순 노출 효과(單純露出效果, Mere Exposure Effect)는 사회 심리학 용어로서 단순히 노출되는 횟수가 많아질수록 그 대상에 대해 호감이 증가하는 현상을 말한다. 그래서 친숙성의 원리라고도 한다. 이 현상은 미국의 사회 심리학자 (Robert Zajonc)가 이론으로 정립하였다. Ефект знаймоства - це психологічний феномен вираження симпатії до речей лише через те, що вони знайомі людині. У соціальній психології цей ефект іноді називають принципом фамільярності. Ефект був продемонстрований у багатьох видах речей, включаючи слова, китайські ієрогліфи, картини, зображення облич, геометричні фігури та звуки. У дослідженнях міжособистісної привабливості з'ясували, що чим частіше хтось бачить людину, тим приємнішою та симпатичнішою вона вважає цю людину. تأثير التعرض المحض (بالإنجليزية: Mere-exposure effect)‏، هو ظاهرة نفسية توضح ميل الناس لتفضيل الأشياء لمجرد أنهم على دراية بها. في علم النفس الاجتماعي، يسمى هذا التأثير أحيانًا مبدأ الأُلفة، وأُثبت هذه التأثير بالعديد من الأشياء المختلفة، بما في ذلك الكلمات والمقاطع الصينية واللوحات والأصوات والأشكال الهندسية. في دراسة جاذبية الأشخاص، وُجد أنه كلما زادت رؤية الأشخاص لبعضهم، كلما كانوا أكثر أُلفة. W psychologii efekt czystej ekspozycji (ang. mere exposure effect), nazywany również efektem samej ekspozycji to zjawisko polegające na zmianie ustosunkowania afektywnego wobec obiektu na skutek zwiększenia liczby kontaktów z nim bez konieczności świadomego rozpoznawania bodźca. Reguła ta została odkryta w 1968 roku przez Roberta Zajonca, ale najwcześniejsze badania nad tym zagadnieniem były prowadzone już w 1876 roku przez niemieckiego badacza . Zajonc wykazał, że badane przez niego osoby bardziej lubiły te bodźce, które prezentowano im częściej niż inne, nawet jeżeli badani nie zdawali sobie sprawy z tego, że widzieli je wcześniej. Efekt ten został wielokrotnie potwierdzony przy zastosowaniu , prowokując szeroko zakrojoną dyskusję nad obustronnymi powiązaniami intelektualnego poznania i życia emocjonalnego u człowieka. Od czasu odkrycia efektu ekspozycji, formułując tę zasadę w literaturze psychologicznej, wielokrotnie sugerowano, że jej istotą jest właśnie zwiększenie preferencji dla często doświadczanego bodźca. Jednak przeprowadzona przez Bornsteina w 1989 roku metaanaliza badań potwierdzających taką interpretację pozwala wnioskować, że jest to błędne sformułowanie problemu, spowodowane trudnościami w dobraniu całkowicie neutralnego afektywnie materiału bodźcowego. Należy uznać, że efekt ekspozycji polega na intensyfikacji wstępnego ustosunkowania wobec bodźca. Do dziś nie opracowano powszechnie przyjętego modelu wyjaśniającego to zjawisko. Décrit par Robert Zajonc (1968), l’effet de simple exposition est un type de biais cognitif qui se caractérise par une augmentation de la probabilité d'avoir un sentiment positif envers quelqu'un ou quelque chose par la simple exposition répétée à cette personne ou cet objet. En d'autres termes plus on est exposé à un stimulus (personne, produit de consommation, lieu, discours) et plus il est probable qu'on l'aime. L'application la plus fréquente de cet effet cognitif est la publicité qui procède à la répétition du même message ou à la diffusion des mêmes marques de la manière la plus intensive possible, ou le domaine politique dans lequel cet effet permet de déplacer la fenêtre d'Overton. En France notamment, on a aussi évoqué le rôle des médias dans la popularisation des idées du Front national comme relevant d'un effet de simple exposition. Mais il en est ainsi de toutes les idées de tous les partis politiques véhiculées par leur partisans et plus généralement, de tous les personnages politiques qui ont accès aux médias. 単純接触効果（たんじゅんせっしょくこうか、英: mere exposure effect）は、（閾下であっても）繰り返し接すると好意度や印象が高まるという効果。1968年、アメリカの心理学者ロバート・ザイアンスが論文 にまとめ、知られるようになった。 ザイアンスの単純接触効果、ザイアンスの法則、ザイアンス効果などとも呼ばれる。対人関係については熟知性の原則と呼ばれる。 Mit Mere-Exposure-Effekt bezeichnet man in der Psychologie den Befund, dass allein die wiederholte Wahrnehmung einer anfangs neutral beurteilten Sache ihre positivere Bewertung zur Folge hat. Zum Beispiel lässt die Vertrautheit mit einem Menschen diesen attraktiver und sympathischer erscheinen. Der Mere-Exposure-Effekt tritt nicht auf, wenn die Bewertung beim ersten Kontakt negativ ausfiel; in diesem Fall wird durch wiederholte Darbietung die Abneigung stärker. Der Effekt tritt auch bei unterschwelliger Wahrnehmung auf, das heißt, es spielt keine Rolle, ob sich die Person des Kontakts bewusst ist oder nicht. Deshalb wird er auf Deutsch auch Effekt des bloßen Kontakts genannt. Entdeckt wurde er 1968 von Robert Zajonc. L'effetto di mera esposizione (mere-exposure effect) è un fenomeno psicologico per cui le persone tendono a sviluppare una preferenza per le cose semplicemente perché hanno familiarità con esse. In psicologia sociale, questo effetto è talvolta chiamato principio di familiarità. L'effetto è stato dimostrato con molti tipi di cose, tra cui parole, caratteri cinesi, dipinti, immagini di volti, figure geometriche e suoni. Negli studi sull'attrazione interpersonale, quanto più spesso qualcuno vede una persona, tanto più piacevole e simpatica trova quella persona. Exponeringseffekten, även blott exponering-fenomenet (eng. mere exposure) och familiaritetseffekten, är inom psykologin och socialpsykologin ett begrepp för ett fenomen när det gäller hur en attityd till en annan person eller ett annat socialt objekt förändras. Det handlar om att när man till exempel först möter en person, ser en tavla eller hör en låt, tycker man bättre om denna ju mer man exponeras för den. Ju oftare man umgås med en person, ser en tavla eller lyssnar på en ny artist, desto mer tycker man om den generellt sett. Mycket modern reklam och propaganda grundar sig på exponeringseffekten. Även musikindustrin har börjat använda den här effekten för att få folk att gilla musik de kanske inte gillade från början. The mere-exposure effect is a psychological phenomenon by which people tend to develop a preference for things merely because they are familiar with them. In social psychology, this effect is sometimes called the familiarity principle. The effect has been demonstrated with many kinds of things, including words, Chinese characters, paintings, pictures of faces, geometric figures, and sounds. In studies of interpersonal attraction, the more often people see a person, the more pleasing and likeable they find that person. El efecto de mera exposición es un por el cual nuestro agrado o por determinado estímulo aumenta o disminuye, respectivamente, con la . En otras palabras, las personas tienden a desarrollar una preferencia por los estímulos simplemente porque están familiarizados con ellos. En la psicología social, este efecto se denomina a veces «». El efecto ha sido demostrado con muchos tipos de estímulos (incluyendo palabras, caracteres chinos, pinturas, fotografías de rostros, figuras geométricas y sonidos). En estudios de atracción interpersonal, cuanto más a menudo una persona es vista por alguien, más agradable y simpática parece ser esa persona. 單純曝光效應又譯重複曝光效應（英文：Mere Exposure Effect）是一种心理学现象——人们会单纯因为自己熟悉某个事物而产生好感。社会心理学中，这一效果也被称为「熟悉定律」(英語：familiarity principle)。这一现象所囊括的事物十分广泛，例如文字、画作、人像照片、多边形及声音等。在人际关系的研究中，一个人在自己的眼前出现的次数越多，自己越容易对其产生偏好和喜爱。 Эффект знакомства с объектом — это психологический феномен выражения симпатии к объекту только на основании имеющегося знакомства с ним. В социальной психологии этот эффект иногда называют принципом панибратства. При исследовании межличностного притяжения выяснили, что чем чаще человек видит кого-то, тем приятнее и привлекательнее ему кажется этот человек.

dbo:wikiPageLength

21048

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Biases dbt:R dbt:Reflist dbt:Memory dbt:Citation_needed dbt:SocialPsychology dbt:Short_description