This HTML5 document contains 426 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Subject Item

dbr:Sailing_ballast

rdf:type

yago:Craft103125870 owl:Thing yago:Whole100003553 yago:Object100002684 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Instrumentality103575240 yago:Artifact100021939 yago:Submarine104347754 yago:Submersible104348184 yago:Warship104552696 yago:MilitaryVehicle103764276 yago:Conveyance103100490 yago:Vehicle104524313 yago:WikicatSubmarines yago:Vessel104530566 yago:Ship104194289 yago:WikicatShips

rdfs:label

Llast (nàutica) Balast (żeglarstwo) Ballastwasser Sailing ballast صابورة Балласт на надводных плавучих средствах Ballast (marine) Баласт судна Água de lastro Aguas de lastre 壓艙水 Ballastwater バラスト水 Ερματισμός

rdfs:comment

الصابورة ثقل يوضع علی السفينة للحفاظ على توازنها، خصوصا عندما تفرغ من . وقد تسحب السفينة ماء لهذا الغرض. En el camp de la nàutica, el llast d’un vaixell és un pes mort que hom afegeix a aquest per a millorar la seva estabilitat. El llast fa baixar el centre de gravetat del vaixell i augmenta el seu calat. La qual cosa modifica el metacentre i fa el vaixell més estable. En els velers és molt important de disposar d’un parell de redreçament capaç d’equilibrar el parell que provoca el vent sobre les veles (com a denominació tècnica del terme parell es pot emprar força). Água de lastro é a água do mar captada pelo navio para garantir a segurança operacional do navio e sua estabilidade. Em geral, os tanques são preenchidos com maior ou menor quantidade de água para aumentar ou diminuir o calado dos navios durante as operações . バラスト水（バラストすい、英語: ballast water）とは、船舶のバラスト（ballast：脚荷、底荷、船底に積む重し）として用いられる水のこと。貨物船が空荷で出港するとき、港の海水が積み込まれ、貨物を積載する港で船外へ排出される。 含まれている水生生物が外来種として生態系に影響を与える問題から、国際条約による規制が進められている。 Ballastwasser wird von Seeschiffen aufgenommen, um während Fahrten ohne Ladung (Ballastfahrt) oder mit nur wenig Ladung eine ausreichende Stabilität des Schiffes zu gewährleisten. Das Wasser wird in entsprechenden Ballasttanks aufgenommen. Ballastwater wordt gebruikt om de diepgang, stabiliteit en sterkte van een zeeschip te verbeteren wanneer het schip niet (volledig) geladen is. Jaarlijks wordt er ongeveer 10 miljard ton ballastwater over de wereld getransporteerd. Het water wordt in ballasttanks geladen en elders op de wereld weer gelost. Balast – masa umieszczona możliwie najniżej kadłuba jednostki pływającej, która ma na celu obniżenie jej środka ciężkości, a w rezultacie zwiększenie jej stateczności poprzecznej. Jachty wyposażone w balast nazywa się balastowymi. Balast stosowany w jednostkach pływających stanowi ok. 25-50% ich wyporności. Wytwarzany jest z ołowiu, żeliwa, żelbetu, piasku oraz innych ciężkich materiałów. Kształt, technologia wytwarzania i sposób mocowania balastu zależy od wielkości oraz przeznaczenia jednostki. W ogólności można wyróżnić balast integralny, płetwowy oraz bryłowy. Бала́ст (від нід. ballast) — вантаж, що приймається на судно (корабель) для забезпечення необхідних морехідних якостей (насамперед, посадки і остійності), зокрема коли корисного вантажу і запасів для цього недостатньо. Розрізняють змінний і постійний баласт: для першого зазвичай використовують воду (рідкий баласт), для другого — чавунні чушки, суміш цементу з чавунним дробом, рідше ланцюги, камінь тощо (твердий баласт), зрідка воду. Вантажні самохідні судна беруть рідкий баласт при плаванні без вантажу («хід у баласті») для збільшення осадки (що потрібно для належної роботи гребних гвинтів) і забезпечення стійкості на курсі, а при плаванні з вантажем — для поліпшення остійності судна. На криголамах баласт використовують для підвищення кригопрохідності. Вітрильні і недостатньо остійні судна Un ballast est un réservoir d'eau de grande contenance équipant certains navires. Il est destiné à être rempli ou vidangé d'eau de mer afin d'optimiser la navigation. L'opération de vidange, ou déballastage, effectuée dans de mauvaises conditions peut poser des problèmes écologiques. Le ballast est également le nom donné aux capacités de stockage de combustibles ou d'eau douce : ballast « eau douce », ballast « à combustible ». Las aguas de lastre (en inglés: ballast water) son empleadas en navegación marítima para procurar la estabilidad de un buque. La técnica consiste en la admisión o toma directa de agua del entorno en el que se encuentra el buque en ese momento, para la inundación total o parcial de unos depósitos o tanques especialmente diseñados en el interior del casco. El proceso puede invertirse y el agua es expulsada del navío, en un lugar que en general, suele estar alejado del punto original de toma. Балласт (от нидерл. ballast) — груз, принимаемый на судно (корабль) для обеспечения необходимых мореходных качеств (прежде всего, посадки и остойчивости), в частности когда полезного груза и запасов для этого недостаточно. Различают «переменный» и «постоянный» балласт: для первого обычно используют воду (жидкий балласт), для второго — чугунные чушки, смесь цемента с чугунной дробью, реже цепи, камень и тому подобное (твердый балласт), изредка воду. Грузовые самоходные суда принимают жидкий балласт при плавании без груза («ход в балласте») для увеличения осадки (что нужно для корректной работы гребных винтов) и обеспечения устойчивости на курсе, а при плавании с грузом — для улучшения остойчивости судна. На ледоколах балласт используют для повышения проходимости во льду. Парусные и недостат Ballast is used in ships to provide moment to resist the lateral forces on the hull. Insufficiently ballasted boats tend to tip or heel excessively in high winds. Too much heel may result in the vessel capsizing. If a sailing vessel needs to voyage without cargo, then ballast of little or no value will be loaded to keep the vessel upright. Some or all of this ballast will then be discarded when cargo is loaded. 壓艙水（英語：Ballast water），是現代船艦（貨輪、油輪等）為了維持空載運時船艦重心的穩定度，不至於輕易翻覆，而汲取海水、河水或湖水等到船艙內，以增加船艦的重量。 Ερματισμός (ballasting) ονομάζεται η χρησιμοποίηση θαλάσσιου νερού με το οποίο γίνεται η πλήρωση ειδικών δεξαμενών (θαλασσέρματος) των πλοίων για την επίτευξη επαρκούς ευστάθειας. Η εργασία αυτή ονομάζεται ερμάτωση και αποτελεί αντικείμενο της ναυτικής τέχνης, που εμπίπτει γενικότερα στην αρμοδιότητα του Υποπλοιάρχου (Υπάρχου) και των αξιωματικών καταστρώματος του πλοίου. * Αντίθετος όρος του ερματισμού είναι ο αφερματισμός.

owl:sameAs

dbpedia-ja:バラスト水 dbr:Sailing_ballast wd:Q5461048 dbpedia-de:Ballastwasser dbpedia-pt:Água_de_lastro dbpedia-el:Ερματισμός dbpedia-uk:Баласт_судна dbpedia-fi:Painolasti n60: dbpedia-he:מי_נטל yago-res:Sailing_ballast dbpedia-hr:Balast dbpedia-no:Ballastvann n65: n67:4jsCB dbpedia-nl:Ballastwater dbpedia-zh:壓艙水 n75:05nb2_ dbpedia-es:Aguas_de_lastre n104: dbpedia-ar:صابورة dbpedia-ru:Балласт_на_надводных_плавучих_средствах n132:

foaf:topic

dbr:Fort_Guijarros dbr:Ballast_water dbr:Flotta_oil_terminal dbr:Ballast_tractor dbr:Fathom_Five_National_Marine_Park dbr:Tomás_de_Mercado dbr:Ballast_pond dbr:Pearson_Renegade dbr:Styxosaurus n6: dbr:STV_Pathfinder n7: n8: dbr:Edmund_Getty dbr:Science_and_engineering_in_Manchester dbr:Alfa_Romeo_II dbr:Butomus_umbellatus n13: dbr:Capsize_screening_formula n17: dbr:Gliding n21: dbr:Harald_Rosenthal n22: dbr:Nuclear-powered_icebreaker dbr:Ship_ballast dbr:Thames_sailing_barge dbr:Julian_Vereker n23:_Maine n24: n25: dbr:Quarantine n26: n27: dbr:Elijah_Herndon_House dbr:Gliding_flight n28:_New_South_Wales dbr:Glebe_Island dbr:French_submarine_Plongeur dbr:Kraak_ware dbr:Canting_keel dbr:Crude_oil_washing dbr:Stability_conditions dbr:SS_Faja_de_Oro n34: dbr:Barrouallie n35: dbr:Pacific_Responder dbr:Seaway_25 dbr:Lexington-class_aircraft_carrier dbr:Amphibious_vehicle wikipedia-en:Sailing_ballast n37: dbr:Port_Lincoln dbr:Dump_truck n38: dbr:Inclining_test n39:_San_Diego n40: n41: dbr:Volvo_Open_70 dbr:Hans_van_Leeuwen dbr:Mole_cricket dbr:Deadweight_tonnage dbr:Floating_wind_turbine n43: dbr:USS_Eastern_Light dbr:British_comics n44: dbr:Ivory_barnacle dbr:Oil_tanker dbr:USS_Shawnee dbr:Slosh_dynamics dbr:Tonnage_war n45: dbr:Manda_Island dbr:Samuel_May_Williams_House dbr:Pacific_oyster dbr:Naval_architecture n46: n47: n49: dbr:Lastadie n51: dbr:Blockship dbr:Arnold_Book_Company dbr:FDR_Drive n53:_Seattle dbr:Contessa_32 dbr:National_Steel_and_Shipbuilding_Company dbr:Inertia_damper dbr:SS_Gothenburg dbr:Asterias_amurensis dbr:Farr_30 dbr:SS_Golar_Patricia dbr:History_of_cholera dbr:Ballast_Point_Lighthouse n54: dbr:Type_A_Kō-hyōteki-class_submarine dbr:Rorippa_sylvestris dbr:Depleted_uranium n56: dbr:Yugoslav_submarine_Nebojša dbr:Platorchestia_platensis dbr:Yugoslav_submarine_Hrabri dbr:Gulvain dbr:Molgula_citrina dbr:Montsalvat dbr:Italian_battleship_Leonardo_da_Vinci n66: dbr:Reposaari n68: dbr:Currency_of_Maldives dbr:Koitiata dbr:Marine_pollution n69:_Nothnagle_Log_House dbr:Dynamic_trimming dbr:Pocket_cruiser dbr:Silene_latifolia dbr:Mutineer_15 n71:_1st_Earl_of_Suffolk dbr:Suetonius_Grant_Heatly n72: dbr:Marsala_Ship dbr:North_26 dbr:HMS_Bounty dbr:Governor_Ames dbr:German_destroyer_Z2_Georg_Thiele dbr:Mozambique_Channel dbr:Embanking_of_the_tidal_Thames n74: dbr:Carcinus_maenas dbr:German_destroyer_Z1_Leberecht_Maass dbr:Idar-Oberstein n76:_Lindroth dbr:German_destroyer_Z16_Friedrich_Eckoldt dbr:German_destroyer_Z9_Wolfgang_Zenker dbr:German_destroyer_Z7_Hermann_Schoemann dbr:German_destroyer_Z8_Bruno_Heinemann dbr:German_destroyer_Z5_Paul_Jacobi n77: dbr:German_destroyer_Z6_Theodor_Riedel dbr:German_destroyer_Z4_Richard_Beitzen dbr:Mary_Rose n78: dbr:USS_Klamath dbr:German_destroyer_Z3_Max_Schultz dbr:Tungiasis dbr:United_States_Naval_Academy n80: n82: dbr:Red_imported_fire_ants_in_the_United_States n83: dbr:Intertidal_ecology dbr:Chief_mate n81: dbr:Stowage_plan_for_container_ships n84: dbr:SS_Empire_Cromwell dbr:German_destroyer_Z12_Erich_Giese dbr:German_destroyer_Z15_Erich_Steinbrinck dbr:German_destroyer_Z10_Hans_Lody dbr:Capricorn_and_Bunker_Group n85: dbr:German_destroyer_Z11_Bernd_von_Arnim dbr:USS_Berwyn dbr:Glaser-Dirks_DG-100 dbr:Nixes_Mate dbr:Kingston_valve dbr:Irish_Mercantile_Marine_during_World_War_II n89: dbr:West_Coast_lumber_trade dbr:Sailing_in_Anguilla dbr:Russian_cruiser_Gromoboi n90: dbr:SS_Empire_Cabot dbr:History_of_Lake_Wawasee dbr:Trim dbr:Kvitsøy n91: dbr:Finnpusku dbr:USS_Bellingham n92: n93: dbr:Hovasaurus n94:this dbr:MV_El_Argentino dbr:Records_management dbr:Kangaroo_Point_Cliffs dbr:Layout_of_the_Port_of_Tianjin dbr:Bruce_Schwab n97: dbr:MS_Africa_Shell dbr:John_Cyril_Porte dbr:Sinocorophium dbr:Molasses_Reef_Wreck n99: dbr:Fort_Wool dbr:MV_Cougar_Ace dbr:Japanese_destroyer_Tade n101:_Lord_Proby dbr:Apollo_command_and_service_module dbr:Ballast n102: dbr:Thalassiosira_weissflogii dbr:Suomen_Joutsen dbr:Waterline dbr:Manchester_Ship_Canal dbr:Point_Stephens_Light n103: dbr:California_Responder dbr:Nuclear_fuel_cycle dbr:Swiftcraft_Swift_18 dbr:Boomerang_20 dbr:HNoMS_Olav_Tryggvason dbr:2021_Suez_Canal_obstruction dbr:Cluster_ballooning dbr:Bulb_keel n105: n106: dbr:Masthead_Island dbr:Stony_coral_tissue_loss_disease dbr:Axial-flow_pump n108: dbr:Mutiny_on_the_Bounty dbr:Japanese_destroyer_Yomogi dbr:Actinocyclus_normanii dbr:Mariana_Trench dbr:Zebra_mussel dbr:Jackass-barque dbr:Top_Hat_25 n109: dbr:MacGregor_Yacht_Corporation dbr:Monohull dbr:Hrabri-class_submarine dbr:German_destroyer_Z13_Erich_Koellner dbr:Capurro n110: n111: dbr:Maritime_history_of_California dbr:Venpet–Venoil_collision dbr:Reptile dbr:USS_Buena_Ventura n113: n114: n115: dbr:Type_1934A_destroyers dbr:Limacina_helicina dbr:Type_1934_destroyers dbr:Ore-bulk-oil_carrier n116: n117: n118: dbr:Japanese_destroyer_Hasu dbr:Japanese_destroyer_Fuji n119: dbr:German_destroyer_Z14_Friedrich_Ihn n120: n121: dbr:Water_ballast dbr:Centreboard n123: dbr:SS_Andrea_Doria n124: dbr:Ultimate_20 dbr:Gazela n125: dbr:Naval_Mobile_Construction_Battalion_3 dbr:New_Jersey_Meadowlands n127: dbr:Teesside_oil_terminal dbr:Anahuac_disturbances dbr:Geelong_Keys dbr:HMS_Endeavour

foaf:depiction

n11:jpg n12:svg n14:svg

wdrs:describedby

n32:MilitaryVehicle103764276 n50:Lead n50:Microorganism n32:Vehicle104524313 n32:Submarine104347754 n50:Plant n50:Virus n95:Ship104194289 n96:Plant

dct:subject

dbc:Sailing

dbo:wikiPageID

1686070

dbo:wikiPageRevisionID

1088274723

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Day_sailer n20: dbr:Leeward dbr:Daggerboard dbr:Plant dbr:Congressional_Research_Service dbc:Sailing dbr:Microorganism dbr:Virus dbr:Concrete dbr:Iron dbr:Lead dbr:Centerboard dbr:United_States_National_Agricultural_Library dbr:Lever dbr:Canting_keel dbr:Asian_clam n79: n81: dbr:Keel n87:svg n88:jpg dbr:Environmental_Protection_Agency dbr:Ballast n98:svg dbr:Capsize n100: dbr:Animal dbr:Density dbr:Environmental_issues_with_shipping n107: dbr:Windward dbr:International_Maritime_Organization dbr:Public_domain n122: dbr:Zebra_mussel dbr:Ballast_tank n128: n133:_Coast_Guard

dbo:wikiPageExternalLink

n16:pdf n33:ballast-water n52:

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Sailing_ballast

prov:wasDerivedFrom

n131:0

dbo:abstract

Ballast is used in ships to provide moment to resist the lateral forces on the hull. Insufficiently ballasted boats tend to tip or heel excessively in high winds. Too much heel may result in the vessel capsizing. If a sailing vessel needs to voyage without cargo, then ballast of little or no value will be loaded to keep the vessel upright. Some or all of this ballast will then be discarded when cargo is loaded. 壓艙水（英語：Ballast water），是現代船艦（貨輪、油輪等）為了維持空載運時船艦重心的穩定度，不至於輕易翻覆，而汲取海水、河水或湖水等到船艙內，以增加船艦的重量。 Ballastwasser wird von Seeschiffen aufgenommen, um während Fahrten ohne Ladung (Ballastfahrt) oder mit nur wenig Ladung eine ausreichende Stabilität des Schiffes zu gewährleisten. Das Wasser wird in entsprechenden Ballasttanks aufgenommen. バラスト水（バラストすい、英語: ballast water）とは、船舶のバラスト（ballast：脚荷、底荷、船底に積む重し）として用いられる水のこと。貨物船が空荷で出港するとき、港の海水が積み込まれ、貨物を積載する港で船外へ排出される。 含まれている水生生物が外来種として生態系に影響を与える問題から、国際条約による規制が進められている。 En el camp de la nàutica, el llast d’un vaixell és un pes mort que hom afegeix a aquest per a millorar la seva estabilitat. El llast fa baixar el centre de gravetat del vaixell i augmenta el seu calat. La qual cosa modifica el metacentre i fa el vaixell més estable. En els velers és molt important de disposar d’un parell de redreçament capaç d’equilibrar el parell que provoca el vent sobre les veles (com a denominació tècnica del terme parell es pot emprar força). En funció de la secció d’un vaixell, a cada angle d’escora (inclinació lateral) varia el punt d'aplicació de la força de flotació. Aquesta variació determina l’anomenada “estabilitat de forma”. Ballastwater wordt gebruikt om de diepgang, stabiliteit en sterkte van een zeeschip te verbeteren wanneer het schip niet (volledig) geladen is. Jaarlijks wordt er ongeveer 10 miljard ton ballastwater over de wereld getransporteerd. Het water wordt in ballasttanks geladen en elders op de wereld weer gelost. الصابورة ثقل يوضع علی السفينة للحفاظ على توازنها، خصوصا عندما تفرغ من . وقد تسحب السفينة ماء لهذا الغرض. Бала́ст (від нід. ballast) — вантаж, що приймається на судно (корабель) для забезпечення необхідних морехідних якостей (насамперед, посадки і остійності), зокрема коли корисного вантажу і запасів для цього недостатньо. Розрізняють змінний і постійний баласт: для першого зазвичай використовують воду (рідкий баласт), для другого — чавунні чушки, суміш цементу з чавунним дробом, рідше ланцюги, камінь тощо (твердий баласт), зрідка воду. Вантажні самохідні судна беруть рідкий баласт при плаванні без вантажу («хід у баласті») для збільшення осадки (що потрібно для належної роботи гребних гвинтів) і забезпечення стійкості на курсі, а при плаванні з вантажем — для поліпшення остійності судна. На криголамах баласт використовують для підвищення кригопрохідності. Вітрильні і недостатньо остійні судна мають постійний твердий баласт. Балласт (от нидерл. ballast) — груз, принимаемый на судно (корабль) для обеспечения необходимых мореходных качеств (прежде всего, посадки и остойчивости), в частности когда полезного груза и запасов для этого недостаточно. Различают «переменный» и «постоянный» балласт: для первого обычно используют воду (жидкий балласт), для второго — чугунные чушки, смесь цемента с чугунной дробью, реже цепи, камень и тому подобное (твердый балласт), изредка воду. Грузовые самоходные суда принимают жидкий балласт при плавании без груза («ход в балласте») для увеличения осадки (что нужно для корректной работы гребных винтов) и обеспечения устойчивости на курсе, а при плавании с грузом — для улучшения остойчивости судна. На ледоколах балласт используют для повышения проходимости во льду. Парусные и недостаточно остойчивые суда имеют постоянный твердый балласт. Las aguas de lastre (en inglés: ballast water) son empleadas en navegación marítima para procurar la estabilidad de un buque. La técnica consiste en la admisión o toma directa de agua del entorno en el que se encuentra el buque en ese momento, para la inundación total o parcial de unos depósitos o tanques especialmente diseñados en el interior del casco. El proceso puede invertirse y el agua es expulsada del navío, en un lugar que en general, suele estar alejado del punto original de toma. La capacidad necesaria de aguas de lastre es proporcional al tamaño del buque y sus condiciones de carga, pudiendo transportar desde unos centenares de litros hasta 100 000 toneladas en las que también se incluyen sedimentos y particularmente, seres vivos animales y vegetales, incluyendo virus, bacterias y otros microorganismos. Esta técnica fue desarrollada a finales del siglo XIX en sustitución del tradicional uso de sólidos para el lastrado, cuya preparación era más costosa, pero con el tiempo ha sido reconocida como un problema medioambiental de primer orden, provocado por la introducción artificial de especies ajenas en ecosistemas que terminan por desequilibrarse al entrar en competencia con especies autóctonas. Entre los casos más graves de intrusión favorecida por la técnica de aguas de lastre se encuentra el del mejillón cebra Dreissena polymorpha, originario del mar Caspio y Negro, y extendido a las aguas continentales de América del Norte y Europa meridional, como la cuenca del Ebro en España; el del gobio redondo (Neogobius melanostomus), también procedente de los mares Caspio y Negro, así como las denominadas mareas rojas, o invasiones de algas. En 1991 el "Comité de Protección del Medio Ambiente Marino" (MEPC en sus siglas en inglés), adoptó la resolución 50(31) - Normas para prevenir la introducción de organismos no deseados y patógenos por la descarga del agua de lastre y sedimentos de los buques – mientras que la "" (UNCED), llevada a cabo en Río de Janeiro en 1992, reconoció el asunto como una preocupación internacional mayor. En el año 2004, se adoptó el "Convenio Internacional para el Control y Gestión del Agua de Lastre y Sedimentos de los Buques" (BWM Convention) que requiere a todos los buques implementar un Plan de Gestión de Agua de Lastre y Sedimentos aprobado por la Administración Marítima de los Gobiernos, y cuya entrada en vigor tendrá lugar a la ratificación de al menos 30 estados. A fecha 30 de septiembre de 2007, 10 estados (entre ellos España) representando un 3,42% del tonelaje mundial habían ratificado el Convenio. Entre las técnicas empleadas para el tratamiento de las aguas de lastre se encuentran las de Filtración y separación; la esterilización por ozono, luz ultravioleta, corrientes eléctricas o tratamiento térmico; el uso de biocidas o germicidas, o las técnicas de diálisis, ósmosis u ósmosis inversa. Balast – masa umieszczona możliwie najniżej kadłuba jednostki pływającej, która ma na celu obniżenie jej środka ciężkości, a w rezultacie zwiększenie jej stateczności poprzecznej. Jachty wyposażone w balast nazywa się balastowymi. Balast stosowany w jednostkach pływających stanowi ok. 25-50% ich wyporności. Wytwarzany jest z ołowiu, żeliwa, żelbetu, piasku oraz innych ciężkich materiałów. Kształt, technologia wytwarzania i sposób mocowania balastu zależy od wielkości oraz przeznaczenia jednostki. W ogólności można wyróżnić balast integralny, płetwowy oraz bryłowy. Historycznie jako pierwsze balast stanowiły ciężkie przedmioty ułożone na dnie zęzy wewnątrz kadłuba. Był to tzw. wewnętrzny balast ruchomy. Wykorzystywano sztaby żelaza, żeliwa czy ołowiu lub kawałki surówki hutniczej. Mimo podjętej około 1800 r. próby przytwierdzenia obciążenia od zewnątrz, balast wewnętrzny był stosowany do końca XIX wieku. Wadą tego rozwiązania była możliwość przemieszczenia się ciężaru podczas przechyłu. W 1876 r. w Nowym Jorku doszło do wypadku, w wyniku którego zatonął szkuner Mohawk. Stojący przy nabrzeżu statek przechylił się na burtę w wyniku silnego podmuchu wiatru. Gwałtowne przemieszczenie się balastu wewnętrznego spowodowało zatonięcie jednostki i śmierć sześciu członków załogi. Podobny wypadek powtórzył się w 1883 r., co zmusiło konstruktorów do podjęcia próby mocowania balastu od zewnątrz.W 1890 r. po raz pierwszy zastosowano balast łączony ze stępką przy pomocy falszkilu na jachcie Gloriana zaprojektowanym przez Nathaniela Herreshoffa. Powstała konstrukcja zdominowała kierunek rozwoju na kolejne lata. Kolejnym impulsem zmuszającym konstruktorów do modyfikacji kształtu podwodnej części kadłuba było powstanie regatowych formuł pomiarowych. W latach 30. XX wieku zmodyfikowano dotychczasową bryłę o podwyższenie burty, zmniejszenie nawisu dziobowego i rufowego oraz wyższe zamocowanie balastu. W podobnym czasie powstała forma tzw. motorsailera (jachtu motorowo-żaglowego) np. Salar 40, czy produkowana do dzisiaj seria Fisher.Przełom w konstrukcji kadłubów nastąpił z użyciem kompozytu jako materiału poszycia. W 1979 r. Lloyd wprowadził technologię Ballast-Pak, polegającą na wypełnieniu odpowiednio przygotowanych przestrzeni wewnątrz kadłuba mieszaniną żywicy oraz ołowianego śrutu. Laminatowe jachty dały możliwość nowego spojrzenia na usytuowanie balastu na jednostce żaglowej. Un ballast est un réservoir d'eau de grande contenance équipant certains navires. Il est destiné à être rempli ou vidangé d'eau de mer afin d'optimiser la navigation. L'opération de vidange, ou déballastage, effectuée dans de mauvaises conditions peut poser des problèmes écologiques. Le ballast est également le nom donné aux capacités de stockage de combustibles ou d'eau douce : ballast « eau douce », ballast « à combustible ». Água de lastro é a água do mar captada pelo navio para garantir a segurança operacional do navio e sua estabilidade. Em geral, os tanques são preenchidos com maior ou menor quantidade de água para aumentar ou diminuir o calado dos navios durante as operações . Ερματισμός (ballasting) ονομάζεται η χρησιμοποίηση θαλάσσιου νερού με το οποίο γίνεται η πλήρωση ειδικών δεξαμενών (θαλασσέρματος) των πλοίων για την επίτευξη επαρκούς ευστάθειας. Η εργασία αυτή ονομάζεται ερμάτωση και αποτελεί αντικείμενο της ναυτικής τέχνης, που εμπίπτει γενικότερα στην αρμοδιότητα του Υποπλοιάρχου (Υπάρχου) και των αξιωματικών καταστρώματος του πλοίου. * Αντίθετος όρος του ερματισμού είναι ο αφερματισμός.

dbo:thumbnail

n129:300

dbo:wikiPageLength

12184

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Short_description dbt:Other_uses dbt:Wikisource1911Enc dbt:Main dbt:Authority_control dbt:Reflist dbt:Refimprove dbt:Commons_category dbt:Snd