This HTML5 document contains 688 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Subject Item

dbr:Snakebite

rdf:type

dbo:Disease wd:Q7189713 wd:Q2057971 dbr:Injury wd:Q12136 owl:Thing wd:Q1149305 wd:Q35120 wd:Q3505845

rdfs:label

蛇咬傷 Укус змії Slangenbeet Mordedura de serpiente لدغة الأفعى Uštknutí hadem Змеиный укус Picada de serp 사교상 Schlangenbiss Snakebite 蛇咬傷 Suge-hozkada Mordedura de serpente Morsure de serpent Gigitan ular

rdfs:comment

Укус змії, зміїний укус — специфічна травма, зумовлена укусом змії. Зазвичай йдеться про укус отруйної змії, що спричиняє важку інтоксикацію з важкими або летальними наслідками для людини та інших живих організмів. Більшість укусів змій викликані не отруйними зміями. З приблизно 3000 видів змій у світі, лише 15 % вважаються небезпечними для людини. З точки зору природи походження цього явища фахівці виділяють дві основні причини. Укус змії є наслідком полювання або засобом самозахисту змії від потенційного або реального ворога. A snakebite is an injury caused by the bite of a snake, especially a venomous snake. A common sign of a bite from a venomous snake is the presence of two puncture wounds from the animal's fangs. Sometimes venom injection from the bite may occur. This may result in redness, swelling, and severe pain at the area, which may take up to an hour to appear. Vomiting, blurred vision, tingling of the limbs, and sweating may result. Most bites are on the hands, arms, or legs. Fear following a bite is common with symptoms of a racing heart and feeling faint. The venom may cause bleeding, kidney failure, a severe allergic reaction, tissue death around the bite, or breathing problems. Bites may result in the loss of a limb or other chronic problems or even death. Uma mordedura de serpente é uma lesão causada pela mordedura de uma serpente, particularmente a de uma serpente venenosa. Um dos sinais mais evidentes de que a mordedura foi feita por uma serpente é a presença na ferida de dois orifícios causados pelas presas do animal. Em alguns casos o animal injeta veneno durante a mordedura. A injeção de veneno pode causar vermelhidão, inchaço e dor intensa no local, sintomas que geralmente se manifestam no prazo de uma hora. Estes sintomas podem ser acompanhados de vómitos, formigueiro dos membros e suores. A maior parte das mordeduras acontece nas mãos e nos braços. É também comum a sensação de medo, ritmo cardíaco acelerado e sensação de desmaio. O veneno pode causar hemorragias, insuficiência renal, uma reação alérgica grave, morte dos tecidos à vo 蛇咬傷（へびこうしょう）は、蛇に咬まれ傷を負うことであり、特に毒蛇によるものである。毒蛇による咬傷の一般的な症状はの牙による2つのである。ときにより毒牙から毒が注入されることがある。 蛇咬傷是因蛇咬而造成的外傷。被咬後常會留下蛇牙造成的兩道，有時候可能中毒。遭遇蛇吻後，被咬者可能在約一小時內傷口會紅腫以及嚴重疼痛，或是出現嘔吐、兩眼昏花、四肢刺痛或大量出汗等症狀。蛇咬常見於手掌或手臂部位，被咬者也常有變得驚懼、心跳加速、感覺暈眩的現象。毒液會導致患部出血、腎衰竭、嚴重過敏、組織壞死，或害被咬者出現呼吸困難。蛇咬可能導致被咬者需要截肢或出現其他慢性問題，嚴重程度取決於蛇的種類、被咬的部位、注入被咬者體內的毒素量以及被咬者自身的健康狀態等，對兒童的影響較對成人嚴重得多。 蛇咬對於蛇來說，既是獵食的手段、也是自保的方法；對人類而言，容易被蛇咬的高風險行為是在戶外徒手工作，例如農耕、伐林以及建築。常見的毒蛇有眼鏡蛇科、蝮蛇科與海蛇科，但絕大部分的蛇類沒有毒，而是用的方式使獵物窒息而死。除了南極洲外，各大洲都可見毒蛇的蹤跡；被蛇咬傷常常無從判斷蛇的種類。世界衛生組織將蛇咬歸類為被忽視熱帶病（Neglected tropical diseases, NTD）。 蛇咬傷每年高達500萬例，其中約250萬人會中毒，並有2-12.5萬人因此喪命。世界各地蛇咬的發生率差異非常大 ，主要發生在非洲、亞洲及拉丁美洲，其中鄉野地區發生頻率高於都市地區。在美國，一年約有7000~8000人慘遭毒蛇之吻，在澳洲、歐洲及北美洲，死亡病例相對稀少。 Змеи́ный уку́с — это травма, вызванная укусом змеи, в том числе ядовитой. Яд вводится змеёй очень быстро в момент укуса путем инъекции с использованием своих полых или рифленых клыков (первые для струйного, вторые для капельного введения). У некоторых ядовитых змей клыки плохо развиты или находятся глубоко в глотке, что делает их несколько безопаснее. Большинство укусов людей случаются на руках или ногах. Наиболее опасны укусы в шею, голову и кровеносные сосуды. Большинство видов змей неядовиты и убивают свою добычу удушением либо заглатывают живой. К ядовитым змеям относятся змеи семейств: * * Unter einem Schlangenbiss wird eine Bissverletzung verstanden, die durch eine Giftschlange verursacht wurde und bei dem es durch die Abgabe von Gift zu einer Vergiftung kommt. Schlangen beißen meist zur Überwältigung der Beute, aber auch zur Verteidigung. Sekundär besteht die Gefahr einer Infektion. Auch durch die im deutschsprachigen Raum beheimatete Kreuzotter und Aspisviper kann es zu Vergiftungserscheinungen kommen, insbesondere durch lebensbedrohliche allergische Reaktionen. Uštknutí je poranění způsobené zuby jedovatého hada. Jedná se o bolestivé bodné rány s tendencí ke krvácení a zanícení. Při kousnutí hadem nemusí vždy dojít k uštknutí, neboť had jedem šetří a může se až během útoku rozhodnout jed nepoužít. Podle statistiky přísluší na 1000 hadích kousnutí asi 500 uštknutí a pouze jeden mrtvý . Naproti tomu infekce je velmi častou komplikací pokousání. Een slangenbeet is een beet door een slang. Een beet door een niet-giftige slang is medisch gezien gewoon een bijtwond; een beet van een gifslang vergt een specifieke behandeling. Une morsure de serpent est une blessure occasionnée par un serpent, résultant généralement de la pénétration des crochets de cet animal dans le corps, pouvant s'ensuivre d'une envenimation. Bien que la majorité des espèces de serpents ne soient pas venimeuses, on trouve des espèces de serpents venimeux sur tous les continents à l'exception de l'Antarctique. Les serpents mordent principalement pour chasser et attraper leurs proies, généralement des animaux de petite taille, mais ils peuvent aussi mordre pour se défendre. Les morsures sur l'homme sont presque exclusivement des morsures défensives, les serpents prenant l'homme pour un prédateur potentiel. Pertsona batek suge-hozkada bat jasotzeak lesioa eta, batzuetan, pozoitze ofidikoa eragin dezake. Suge-espezieak duen hortzeria motak zehazten du espezie hori pozoitsua den ala ez, eta hori egokitzapen ebolutibo baten emaitza da. Nahiz eta suge-espezie gehienak pozoitsuak ez izan eta oro har harrapakinak hiltzen dituzten pozoia erabili beharrean, suge pozoitsuak aurki daitezke kontinente guztietan, Antartikan izan ezik. Sugeek, maiz, haginka egiten diote harrapakinari ehiza-metodo gisa, baina haginka ere egin dezakete harraparien aurkako defentsa gisa. Que una persona reciba una mordedura con los dientes o colmillos de una serpiente puede ocasionar lesión y, a veces, envenenamiento ofídico (denominado ofidismo). El tipo de dentición que presenta la especie de serpiente determina si la misma es o no venenosa, lo cual es producto de una adaptación evolutiva. Suelen presentarse sentimientos de pánico y de terror después de una mordedura de serpiente, y pueden producir un conjunto característico de síntomas mediados por el sistema nervioso autónomo, como latidos acelerados del corazón y náuseas.​​ Una picada de serp és una lesió causada per la mossegada d'una serp verinosa. Un signe comú d'una picada d'una serp verinosa és la presència de dues ferides punxants dels ullals de l'animal. Llavors es pot produir una injecció de verí per la mossegada. Això pot produir enrogiment, inflor i dolor intens a la zona, que pot trigar fins a una hora a aparèixer. Es poden produir vòmits, visió borrosa, formigueig de les extremitats i sudoració. La majoria de les picades són a les mans, braços o cames. La por per l'efecte de la picada és comuna amb els símptomes de taquicàrdia i la sensació de desmai. El verí pot causar sagnat, insuficiència renal, una reacció al·lèrgica severa, mort del teixit del voltant de la picada o problemes respiratoris. Les picades poden causar la pèrdua d'una extremitat o لدغة الأفعى هو الضرر التي تسببه لدغة من الأفعى، مما أدى في كثير من الأحيان في الجروح التي سببتها الحيوان فانغ ليالي وتؤدي أحيانا في التأثر بسمها. على الرغم من أن الغالبية العظمى من أنواع الثعابين غير السامة تقتل عادة فرائسها مع انقباض بدلا من السم، وجدت أن الثعابين السامة يمكن أن توجد في كل القارات باستثناء القارة القطبية الجنوبية. الثعابين في كثير من الأحيان تنكز فرائسها كوسيلة من وسائل الصيد، ولكن أيضا لأغراض دفاعية ضد الحيوانات المفترسة. منذ المظهر المادي للالثعابين قد تختلف، غالبا لا يكون هناك أي وسيلة عملية لتحديد الأنواع والعناية الطبية المهنية ينبغي السعي إليها. Gigitan ular adalah sebuah luka yang disebabkan oleh gigitan ular, biasanya ular berbisa. Tanda umum dari gigitan ular berbisa adalah dua luka tajam dari taring hewan tersebut. 사교상(蛇咬傷)은 뱀에게 물렸을 때, 특히 독사에게 물렸을 때 생기는 상해를 말한다. 독사에게 물린 흔적은 동물의 송곳니에서 생긴 두 개의 구멍이 있다는 것이다. 때때로 물린 곳으로부터 독이 주입될 수도 있다. 이것은 그 부위가 붉어지거나 부어오르고 심한 통증을 야기할 수 있으며, 이것은 나타나는데 1시간까지 걸릴 수 있다. 구토, 시야가 흐려지고 팔다리가 얼얼해지고 땀이 날 수 있다. 대부분의 물린 곳은 손, 팔, 다리에 있다. 한 입 베어 물었을 때의 두려움은 경마심 증상과 기절감 증세에 흔히 나타난다. 독액은 출혈, 신부전, 심한 알레르기 반응, 물린 곳 주위의 조직 사망 또는 호흡 장애를 일으킬 수 있다. 물린 곳은 사지를 잃거나 다른 만성적인 문제를 야기할 수 있다. 뱀의 종류, 물린 몸의 부위, 주사된 의 양, 물린 사람의 일반적인 건강 등에 따라 결과가 달라진다. 아이들은 크기가 작기 때문에 어른들보다 더 심각한 경우가 많다.

rdfs:seeAlso

dbr:List_of_dangerous_snakes n44: dbr:The_United_States dbr:Envenomation dbr:List_of_fatal_snake_bites

owl:sameAs

dbpedia-ja:蛇咬傷 dbpedia-zh:蛇咬傷 dbpedia-pt:Mordedura_de_serpente dbr:Snakebite dbpedia-de:Schlangenbiss wd:Q68854 dbpedia-ar:لدغة_الأفعى dbpedia-uk:Укус_змії dbpedia-fi:Käärmeenpurema dbpedia-ru:Змеиный_укус dbpedia-et:Maohammustus n50:Mordedura_de_culiebra n51:সর্পদংশন dbpedia-ca:Picada_de_serp dbpedia-fa:مارگزیدگی dbpedia-gl:Trabada_de_serpe dbpedia-he:הכשת_נחש n57:सर्पदंश dbpedia-hr:Ugriz_zmije n59:Օձի_խայթոց n60:Cokotan_ula n61:ಹಾವು_ಕಡಿತ n63:Gyvatės_įkirtimas dbpedia-mr:सर्पदंश dbpedia-cs:Uštknutí_hadem dbpedia-eu:Suge-hozkada dbpedia-id:Gigitan_ular dbpedia-ko:사교상 dbpedia-nl:Slangenbeet n75:Snake_Bite n84:सर्पदंश n85:ସର୍ପ_ଦଂଶ n86:ਸੱਪ_ਦਾ_ਡੱਸਣਾ n87:සර්පයන්_දෂ්ඨකිරීම dbpedia-sl:Kačji_ugriz dbpedia-sr:Zmijski_ujed n90:பாம்புக்_கடி n91:పాముకాటు dbpedia-tr:Yılan_ısırığı n93:مار_گزیدگی dbpedia-vi:Rắn_cắn n96:4rZ6S dbpedia-es:Mordedura_de_serpiente n110:0358ld dbpedia-fr:Morsure_de_serpent

foaf:name

Snakebite

dbp:name

Snakebite

foaf:topic

dbr:Protobothrops_xiangchengensis dbr:Protobothrops_mangshanensis dbr:Protobothrops_mucrosquamatus dbr:Polygala_senega n4: dbr:Protobothrops_jerdonii_xanthomelas dbr:Protobothrops_jerdonii_bourreti dbr:Neglected_tropical_diseases dbr:Protobothrops_elegans dbr:Protobothrops_flavoviridis dbr:Neostigmine dbr:Claudius n8:s_horned_viper dbr:Late_Period_of_ancient_Egypt dbr:Lowland_copperhead dbr:Macrovipera n16: dbr:Orvietan n17:_campylacantha dbr:Senegalia_polyacantha dbr:Mahatma_Jyotiba_Phule_Jan_Arogya_Yojana dbr:Leucas_cephalotes dbr:Elapotinus dbr:Vipera_berus dbr:Human_uses_of_reptiles dbr:Snake_handling_in_Christianity n19: n20:_the_physician dbr:Aparallactus dbr:Dagon dbr:Anat dbr:Quassia_amara dbr:Hiking_equipment n23: dbr:Micropechis dbr:Ophidism dbr:Ophidiophobia dbr:Ficus_maxima dbr:Reptile dbr:Mucuna_pruriens dbr:Caspian_cobra dbr:Self-experimentation_in_medicine dbr:Orthomolecular_medicine dbr:Impatiens_balsamina dbr:Viperidae dbr:Macrelaps dbr:Chinese_cobra dbr:Agada dbr:Lycopus_virginicus dbr:Crotalus dbr:Snake_bites dbr:Persian_horned_viper dbr:Snake_bite dbr:Epidemiology_of_snakebites n29:m_a_Slave_4_U dbr:Snake_attack n30:s_viper dbr:Crotalus_viridis dbr:Overland_Track n31: dbr:Crotalus_stephensi dbr:Micky_Moody dbr:Momordica_foetida dbr:Holotrichius_innesi dbr:Surinder_Singh_Bakhshi dbr:Tenali_Rama dbr:Atractaspis dbr:Tachymenis dbr:Anosmia dbr:Kerala_snakebite_murder dbr:Aipysurus_laevis dbr:Hauron dbr:Aipysurus_duboisii dbr:Garlic n32: dbr:Fasciotomy dbr:Dirawong dbr:Struan_Sutherland dbr:Achankovil_Sree_Dharmasastha_Temple dbr:Arisaema_triphyllum dbr:Charles_Kellaway dbr:Australian_funnel-web_spider dbr:Natura_contro dbr:Snake_envenomation dbr:Animals_in_ancient_Greece_and_Rome dbr:Betula_alnoides dbr:George_Went_Hensley dbr:Calloselasma dbr:Alocasia_cucullata dbr:Asclepias_verticillata dbr:Bloodhound dbr:Redi_Award n35: dbr:Proatheris dbr:First_aid_kit dbr:Brooklyn_Papyrus dbr:Dry_bite dbr:Trota_of_Salerno n37:_episodes dbr:African_characters_in_comics dbr:Squamata dbr:Prakrit dbr:Survival_skills dbr:Jubilee_Mission_Medical_College_and_Research_Institute dbr:Larrea_tridentata dbr:Costus dbr:Dimercaprol dbr:Phlomoides_hamosa dbr:Health_care_in_Colombia dbr:On_Springfield_Mountain n41: dbr:Kaimbwala dbr:Gloriosa_superba dbr:Tokara_habu n42:s_snake dbr:Indian_cobra dbr:Natural_hazards_in_Colombia dbr:Timber_rattlesnake dbr:Delphinium_peregrinum n43: dbr:Sistrurus_miliarius dbr:List_of_Lord_Marksman_and_Vanadis_episodes dbr:Snakebite_poisoning dbr:Snakebite_envenoming dbr:Fort_Worth_Zoo dbr:Native_American_ethnobotany dbr:Thrombocytopenia dbr:Snakebite_Envenoming n49: dbr:The_Man_from_Utah n53: dbr:Michel-Philippe_Bouvart dbr:List_of_plants_used_in_herbalism dbr:Echis_pyramidum dbr:Echis_ocellatus dbr:Cameroon_racer dbr:Echis_carinatus dbr:Spider_bite dbr:Echis dbr:Australian_Reptile_Park dbr:Ranunculus_abortivus dbr:Flacourtia_indica dbr:Antony_and_Cleopatra dbr:List_of_dangerous_snakes dbr:Thomas_Lane_Bancroft n80: n81: dbr:Schizolobium_parahyba dbr:Snakebites dbr:Vachellia_jacquemontii dbr:Shringara-manjari-katha n83: dbr:Echium_vulgare dbr:Bauhinia_glabra dbr:Craspedocephalus_trigonocephalus dbr:2019_in_Kerala dbr:Anthurium_marmoratum dbr:Atheris_barbouri n94:_Massachusetts dbr:Safari_Kimanzi dbr:Eryngium_aquaticum dbr:Samuel_Ortom dbr:Snake-bite dbr:Crotalus_willardi dbr:Barrister_Babu dbr:Dave_Dowle dbr:Acanthaceae dbr:Snake dbr:Serket dbr:Capillary_leak_syndrome dbr:Tiger_snake dbr:Snake_venom dbr:Rattlesnake wikipedia-en:Snakebite dbr:Snake-stone dbr:Chilorhinophis dbr:Envenomation dbr:Chumash_traditional_medicine dbr:Bill_Haast dbr:Erigeron_divergens dbr:Angitia dbr:Portrayal_of_black_people_in_comics dbr:Serer_creation_myth dbr:Ancient_Rome_and_wine dbr:Marsilea_minuta dbr:Schumanniophyton dbr:Monocled_cobra dbr:The_Secret_Life_of_Pets n112:this n113:_California dbr:Liverpool_School_of_Tropical_Medicine dbr:Your_Worst_Animal_Nightmares dbr:Daboia_palaestinae dbr:Renealmia_alpinia dbr:Philodryas_olfersii dbr:Nawabganj_Bird_Sanctuary dbr:Karl_Patterson_Schmidt dbr:Sankebites dbr:Clausena dbr:Demetrius_of_Phalerum dbr:Brachyophis dbr:List_of_fatal_snake_bites_in_the_United_States dbr:Asaf_Jahi_dynasty n116: dbr:List_of_fatal_snake_bites_in_Australia dbr:Evidence_Aid dbr:Kevin_Budden dbr:Naked_and_Afraid_XL dbr:Pressure_immobilisation_technique dbr:Sea_snake dbr:Snake_Bite dbr:Meretseger dbr:Fauna_of_Colombia dbr:Evolution_of_snake_venom n118: dbr:International_Society_on_Toxinology dbr:Conocephalum dbr:Eli_Lilly_and_Company dbr:Hydrophis dbr:List_of_snakes_of_Kentucky dbr:Chennai_Snake_Park dbr:Scorpaena_guttata dbr:Enhydrina dbr:Annona_senegalensis dbr:Xenocalamus dbr:Enhydrina_schistosa n122: dbr:Snake_Shyam dbr:Petunioideae dbr:Catastrophic_injury dbr:Amblyodipsas dbr:Venomous_snake dbr:Parikshit dbr:Hypoptophis dbr:Common_krait dbr:Ninazu dbr:Grace_Olive_Wiley dbr:Mahboob_Ali_Khan dbr:Medical_cannabis_in_the_United_States

foaf:depiction

n97:png n98:jpg n99:jpg n100:jpg n101:svg n102:jpg n103:jpg n104:jpg n107:jpg n108:svg

wdrs:describedby

n26:Asia n27:Pythonidae n27:Antarctica n27:Europe n27:Paresthesia n27:Clade n27:Antibodies n39:Medical_emergencies n27:Constriction n62:s_viper n27:List_of_fatal_snake_bites n27:Crotalus n27:The_United_States n27:Thrombocytopenia n27:Neurotoxicity n26:Respiratory_failure n27:Monoclonal_antibody n27:Hypotension n27:Risk_factor n27:American_Red_Cross n27:Asia n120:s_capsule n27:Chronic_condition n27:Diarrhea n27:Blindness

dbp:causes

dbr:Snakes

dbp:medlineplus

31

dct:subject

dbc:RTT n28:_and_bites_of_the_skin dbc:Wikipedia_medicine_articles_ready_to_translate dbc:Tropical_diseases dbc:Wikipedia_emergency_medicine_articles_ready_to_translate dbc:Animal_attacks dbc:Wilderness_medical_emergencies dbc:Medical_emergencies dbc:Venomous_snakes

dbo:wikiPageID

715934

dbo:wikiPageRevisionID

1124220241

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Opisthoglyphous dbr:India n6: dbr:Cleopatra dbr:Snake-stones dbr:Diarrhea dbr:Hyaluronidase dbr:Late_Cretaceous dbr:Snake_worship dbr:Tourniquet dbr:Judaism dbr:Toxicofera dbr:Miocene dbr:Tertiary dbr:Antarctica dbr:Constriction dbr:Colubrid dbr:Neurotoxins dbr:Skeletal_muscle dbr:Risk_factor dbr:Fainting dbr:Coral_snake dbr:Parotid_gland dbr:Drunkenness dbr:Respiratory_failure dbr:Ambush_predator dbr:Phospholipase_A2 dbr:Necrosis dbr:Rattlesnake dbr:Fangs dbr:Acute_kidney_injury dbr:Crotalina dbr:Boidae dbr:Neotropics n28:_and_bites_of_the_skin dbc:Wikipedia_medicine_articles_ready_to_translate dbr:Body_orifice dbr:Dry_bite dbr:Asia dbr:Elastic_bandage dbr:Sea_snakes dbr:Antivenom dbr:Pythonidae dbr:Crotalus_mitchellii dbr:Nazi_Germany dbr:Edema dbr:Laceration dbr:Public_health_issue dbr:Farming dbr:South_Asia dbr:Phospholipase dbr:Anaphylaxis dbr:Crotalus_atrox dbr:Forestry dbr:Venom dbr:Albert_Calmette dbc:Wikipedia_emergency_medicine_articles_ready_to_translate dbr:Mamba dbr:Elapid dbr:Elapids dbr:Crotalus dbr:Venomous_snake dbr:Hemorrhage dbr:Crotalus_durissus dbr:Climbing dbr:Spitting_cobra dbr:Log_cabin dbr:Common_krait dbc:Tropical_diseases dbr:Moses dbr:Pit_viper dbr:Ancient_Egyptians dbr:Kidney_failure dbr:Apparent_death dbr:Bungarus dbr:Pressure_immobilization dbr:Cobra dbr:American_Medical_Association dbr:Snake_pit dbr:Oral_mucosa dbr:Viper dbr:Amputated dbr:Tachypnea dbr:World_War_II dbr:Henophidia dbr:Intravenous_therapy dbr:Snake_venom dbr:Developing_country dbr:Atractaspididae dbr:The_Adventure_of_the_Speckled_Band dbr:Hemotoxins n30:s_viper dbr:Snakes dbr:Leukocyte n40: dbr:Blood_alcohol_level dbr:Boomslang dbr:Dysarthria dbr:Redness dbr:Cytotoxicity dbc:Animal_attacks dbr:Southeast_Asia dbr:First_aid dbr:Ecchymosis dbr:Erythema dbr:World_Health_Organization dbr:Clostridium_tetani dbr:Dizziness dbr:Envenomation dbr:Thelotornis dbr:Ectotherm dbr:Genera dbr:Nehushtan dbr:Coagulation_cascade dbr:Amputation dbr:Blindness n68:png n70:jpg dbr:Neglected_Tropical_Disease dbr:Crotalus_adamanteus n76:jpg dbr:Gangrene n77:jpg n78:JPG n79:jpg n82:alveolus dbr:Protective_footwear dbr:China dbr:Varespladib dbr:Myotoxin dbr:Fang dbr:Coagulopathy dbr:Adrenaline dbr:Nausea dbr:Vascular_endothelial_growth_factor dbc:Wilderness_medical_emergencies dbr:Thirteenth_dynasty_of_Egypt dbr:Antibodies dbr:Rhabdomyolysis dbr:Indian_cobra dbr:Potassium_permanganate dbr:Ophiophagus_hannah dbc:Medical_emergencies dbr:Hypotension dbr:Sensorium dbr:Brooklyn_Papyrus dbr:Clade dbr:Carpet_viper dbr:Mojave_rattlesnake dbr:Puncture_wound dbr:Proteinase n105: dbr:Agkistrodon_contortrix dbc:Venomous_snakes dbr:Boris_III_of_Bulgaria dbr:Emergency_medicine dbr:Sea_snake dbr:Thrombocytopenia dbr:Metalloproteinase dbr:Australia dbr:Egyptian_cobra dbr:Side_effect dbr:Mark_Antony dbr:Collagenase n114:s_capsule dbr:Southern_Han dbr:Rhabdophis dbr:Reflex_action dbr:Venezuela dbr:Glomeruli n115:jpg dbr:Rodents dbr:Philodryas dbr:American_Red_Cross dbr:Tachycardia n117: dbr:Tantilla dbr:Naja dbr:Median_lethal_dose dbr:Fear dbr:Pest_control dbr:Kraits dbr:Krait n119: dbr:Paresthesia dbr:Dimercaprol dbr:Gaboon_viper dbr:Rinkhals dbr:Ophthalmoparesis dbr:Latin_America dbr:Bothrops dbr:Dendroaspis dbr:Exodus_from_Egypt dbr:Monoclonal_antibody dbr:Ophidiophobia dbr:Europe dbr:Chronic_condition dbr:Oxford_University_Press dbr:Sub-Saharan_Africa dbr:Arthur_Conan_Doyle dbr:Proteases dbr:Tachymenis dbr:Vomiting dbr:North_America dbr:Africa dbr:Mechanical_ventilation dbr:Cytotoxins dbr:Venom-induced_consumption_coagulopathy dbr:Chromic_acid dbr:Neurotoxicity dbr:Venom_metering dbr:Five_Dynasties_and_Ten_Kingdoms_period dbr:Philippines dbr:Lymphatic_system dbr:Bitis_arietans

dbo:wikiPageExternalLink

n13:snakesevolutiono00fogd n109:

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Snakebite

dbp:prognosis

Depends on type of snake

prov:wasDerivedFrom

n74:0

n65:hypernym

dbr:Injury

dbo:abstract

Gigitan ular adalah sebuah luka yang disebabkan oleh gigitan ular, biasanya ular berbisa. Tanda umum dari gigitan ular berbisa adalah dua luka tajam dari taring hewan tersebut. Uma mordedura de serpente é uma lesão causada pela mordedura de uma serpente, particularmente a de uma serpente venenosa. Um dos sinais mais evidentes de que a mordedura foi feita por uma serpente é a presença na ferida de dois orifícios causados pelas presas do animal. Em alguns casos o animal injeta veneno durante a mordedura. A injeção de veneno pode causar vermelhidão, inchaço e dor intensa no local, sintomas que geralmente se manifestam no prazo de uma hora. Estes sintomas podem ser acompanhados de vómitos, formigueiro dos membros e suores. A maior parte das mordeduras acontece nas mãos e nos braços. É também comum a sensação de medo, ritmo cardíaco acelerado e sensação de desmaio. O veneno pode causar hemorragias, insuficiência renal, uma reação alérgica grave, morte dos tecidos à volta da ferida ou problemas respiratórios. As mordeduras podem ainda resultar em amputação ou outros problemas crónicos. O prognóstico depende da espécie de serpente, da área do corpo mordida, da quantidade de veneno injetada e do estado de saúde da pessoa mordida. Os problemas são geralmente mais graves em crianças do que em adultos, devido ao seu menor tamanho. As serpentes mordem tanto para caçar como para se proteger. Entre os fatores de risco estão trabalhos manuais no exterior, como no caso de profissões ligadas à agricultura, floresta e construção. As mordeduras de serpentes mais comuns são as causadas por alepídeos (como as cobras, mambas e ), víboras e cobras de água. A maioria das espécies de serpentes não tem veneno e mata as presas sufocando-as. As serpentes venenosas estão presentes em todos os continentes, exceto na Antártida. Em muitos casos não é possível determinar que tipo de serpente causou a mordedura. A Organização Mundial de Saúde afirma que as mordeduras de serpente são um problema de saúde pública negligenciado em muitos países tropicais e sub-tropicais. A prevenção de mordeduras de serpente consiste em usar calçado protetor, evitar áreas de habitat das serpentes e evitar o manuseamento de serpentes. O tratamento depende em parte do tipo de serpente. É recomendado lavar a ferida com água e sabão e manter imobilizado o membro afetado. Não é recomendado tentar sugar o veneno, cortar a ferida com uma faca ou aplicar um torniquete. Os são eficazes para prevenir a morte por mordeduras, embora em muitos casos estejam associados a efeitos secundários. O tipo de antiveneno a ser administrado depende da serpente. Quando se desconhece o tipo de serpente, geralmente são administrados antivenenos para os tipos de serpente mais comuns na região. Em algumas regiões do mundo pode ser difícil obter o antiveneno mais adequado, o que contribui para que em alguns casos não sejam eficazes. Outro problema é o elevado custo associado a estes medicamentos. Os antivenenos têm pouco efeito na área que envolve a própria ferida. Em alguns casos mais graves pode ser necessária ventilação mecânica. O número de mordeduras de serpentes venenosas em cada ano pode chegar aos cinco milhões. Destes casos, cerca de 2,5 milhões são mordeduras venenosas responsáveis por 20 000–125 000 mortes. A frequência e gravidade das mordeduras varia significativamente entre as diversas regiões do mundo. As mordeduras são mais comuns em África, na Ásia e na América Latina, principalmente nas áreas rurais. As mortes são relativamente raras na Austrália, Europa e América do Norte. Por exemplo, nos Estados Unidos são mordidas por serpentes venenosas cerca de sete a oito mil pessoas por ano, mas apenas morrem cerca de cinco pessoas (1 em cada 65 milhões). Укус змії, зміїний укус — специфічна травма, зумовлена укусом змії. Зазвичай йдеться про укус отруйної змії, що спричиняє важку інтоксикацію з важкими або летальними наслідками для людини та інших живих організмів. Більшість укусів змій викликані не отруйними зміями. З приблизно 3000 видів змій у світі, лише 15 % вважаються небезпечними для людини. З точки зору природи походження цього явища фахівці виділяють дві основні причини. Укус змії є наслідком полювання або засобом самозахисту змії від потенційного або реального ворога. Une morsure de serpent est une blessure occasionnée par un serpent, résultant généralement de la pénétration des crochets de cet animal dans le corps, pouvant s'ensuivre d'une envenimation. Bien que la majorité des espèces de serpents ne soient pas venimeuses, on trouve des espèces de serpents venimeux sur tous les continents à l'exception de l'Antarctique. Les serpents mordent principalement pour chasser et attraper leurs proies, généralement des animaux de petite taille, mais ils peuvent aussi mordre pour se défendre. Les morsures sur l'homme sont presque exclusivement des morsures défensives, les serpents prenant l'homme pour un prédateur potentiel. En cas de morsure, il est souvent difficile d'identifier si l'espèce impliquée était venimeuse ou non, et des précautions médicales doivent être prises. Les conséquences d'une morsure de serpent dépendent de différents facteurs comme l'espèce de serpent impliquée, la région du corps touchée, la quantité de venin injectée et l'état de santé de la personne touchée. Les morsures sont souvent suivies de crises de panique qui peuvent causer des symptômes caractéristiques comme de la tachycardie et des nausées. Les morsures de serpents non-venimeux peuvent également causer des blessures, liées aux plaies causées par les dents de l'animal, ou d'une infection en découlant. Une morsure peut également causer une réaction anaphylactique, pouvant être mortelle. Les recommandations concernant les premiers soins en cas de blessure diffèrent suivant les régions et les serpents que l'on y rencontre, car des traitements efficaces pour soigner les morsures de certaines espèces peuvent se révéler inefficaces pour d'autres. Le nombre de morts causées par des morsures de serpents varie énormément selon les régions du monde. Ainsi, les morts sont très rares en Australie, en Europe et en Amérique du Nord, alors que les morsures constituent un problème de santé publique dans diverses autres régions du monde, avec des morbidités et mortalités associées très élevées. C'est notamment le cas en Asie du Sud et du Sud-Est, et en Afrique subsaharienne, régions où l'on compte le plus de morsures. Le néotropique et les autres régions équatoriales ou subtropicales sont également concernés. Chaque année plus de 100 000 personnes meurent à la suite de morsures de serpents et autant souffrent d'une invalidité permanente, mais le risque de morsure peut être limité grâce à certaines mesures préventives, par exemple en portant des chaussures adéquates et en évitant les zones à risque. Uštknutí je poranění způsobené zuby jedovatého hada. Jedná se o bolestivé bodné rány s tendencí ke krvácení a zanícení. Při kousnutí hadem nemusí vždy dojít k uštknutí, neboť had jedem šetří a může se až během útoku rozhodnout jed nepoužít. Podle statistiky přísluší na 1000 hadích kousnutí asi 500 uštknutí a pouze jeden mrtvý . Naproti tomu infekce je velmi častou komplikací pokousání. Змеи́ный уку́с — это травма, вызванная укусом змеи, в том числе ядовитой. Яд вводится змеёй очень быстро в момент укуса путем инъекции с использованием своих полых или рифленых клыков (первые для струйного, вторые для капельного введения). У некоторых ядовитых змей клыки плохо развиты или находятся глубоко в глотке, что делает их несколько безопаснее. Признаком укуса змеи является наличие двух колотых ран от клыков животного на теле человека. Признаками укуса ядовитой змеи и осуществления ею инъекции яда являются: немедленная сильная боль в месте укуса; длительное кровотечение из раны; покраснение, отёк и образование волдырей вокруг места укуса. Также при ядовитом укусе может возникнуть рвота, помутнение зрения, затруднение дыхания и сердцебиения; онемение или покалывание в поражённой части тела; потливость. После укуса могут проявиться симптомы слабости, апатии, страха. Яд может вызвать внутреннее кровотечение, почечную недостаточность, сильную аллергическую реакцию, гибель тканей вокруг места укуса. Укусы змей могут привести к потере конечности или другим необратимым последствиям, вплоть до фатальных. Результат укуса зависят от вида змеи, количества введенного яда, расположение укуса на теле жертвы, массы тела и общего состояния здоровья укушенного человека. Проблемы часто являются более серьёзными у детей, чем у взрослых, из-за их меньшего размера. Большинство укусов людей случаются на руках или ногах. Наиболее опасны укусы в шею, голову и кровеносные сосуды. Укусы змей являются как результатом охоты людей на них, так и средством защиты их от людей. К факторам риска укусов относятся работа на улице незащищёнными руками, например, в сельском и лесном хозяйстве, в строительстве, а также неосведомлённость людей о существующей угрозе укусов змеями в месте работы или отдыха. Большинство видов змей неядовиты и убивают свою добычу удушением либо заглатывают живой. К ядовитым змеям относятся змеи семейств: * Аспиды (аспидовые змеи, кобры, крайты, мамбы, морские змеи, морские змеи-амфибии и др.), * Гадюковые (гадюки, щитомордники, гремучие змеи, эфы и др.), * Шпильковые змеи, * Ужеобразные (древесная змея, винная змея и др.). Ядовитых змей можно найти практически на всех континентах, кроме Антарктиды. Змеи, укусы которых вызывают большинство серьезных клинических проблем в мире это: гадюки, кобры и крайты. Определить тип укусившей змеи обыкновенному человеку часто невозможно. Всемирная организация здравоохранения заявляет, что укусы змей — это «заброшенная проблема общественного здравоохранения во многих тропических и субтропических странах». Предотвращение укусов змей может включать в себя ношение защитной обуви, избегание мест, где живут змеи и недопущение небрежного обращения со змеями. Лечение укусов во многом зависит от типа змеи. Рекомендуется промывать рану водой с мылом и держать конечность неподвижной. Не рекомендуется пытаться высосать яд, разрезать рану ножом или использовать жгут. Иногда необходимо специально и длительно поддерживать дыхание человека. Рекомендуется как можно быстрее обратиться за квалифицированной медицинской помощью и ввести специальное противоядие. Противоядие эффективно для предотвращения смерти от укусов; однако противоядия часто имеют побочные эффекты. Тип необходимого противоядия зависит от вида змеи. Когда вид змеи неизвестен, противоядие часто даётся на основе типов, известных на данной территории. В некоторых регионах мира получить правильный тип противоядия сложно, и это отчасти способствует тому, что они иногда не работают. Дополнительной проблемой является стоимость этих лекарств и сложность хранения. Противоядие мало влияет на область самого укуса, поэтому для него требуется проведение дополнительных мероприятий по снижению риска инфицирования и ранозаживлению. Число ядовитых укусов змей, которые происходят каждый год, может достигать пяти миллионов. Они приводят к примерно 2,5 миллионам отравлений и от 20 000 до 125 000 смертей. Частота и тяжесть укусов сильно различаются в разных частях света. Чаще всего они встречаются в Африке, Азии и Латинской Америке, причем сельские районы страдают в большей степени. Смертность относительно ниже в Австралии, Европе и Северной Америке. Например, в Соединенных Штатах от семи до восьми тысяч человек в год бывают укушены ядовитыми змеями (примерно один из 40 тысяч человек), и около пяти человек умирают (около одной смерти на 65 миллионов человек). Наиболее распространенным симптомом всех укусов змей является непреодолимый страх, который способствует развитию других симптомов, включая тошноту и рвоту, диарею, головокружение, обморок, тахикардию и холодную липкую кожу. Телевидение, литература и фольклор отчасти ответственны за ажиотаж вокруг укусов змей, и у людей могут возникнуть необоснованные мысли о неизбежной смерти. В развивающихся странах большинство укусов змей встречается у тех, кто работает вне дома, например у фермеров, охотников и рыбаков. Укусы часто случаются, когда человек наступает на змею или приближается к ней слишком близко. В Соединенных Штатах и Европе укусы змей чаще всего встречаются у тех, кто держит их в качестве домашних животных. В Соединенных Штатах более 40 процентов людей, укушенных змеёй, намеренно подвергают себя опасности, пытаясь поймать диких змей или небрежно обращаясь со своими опасными домашними животными — 40 процентов из них имели уровень алкоголя в крови 0,1 процента или более. Также важно избегать змей, которые кажутся мёртвыми, поскольку некоторые виды на самом деле переворачиваются на спину и высовывают язык, чтобы обмануть потенциальную угрозу. Мёртвая змея и даже отделённая голова змеи может действовать рефлекторно и способна совершить укус. Индуцированный укус может быть таким же сильным как у живой змеи. При этом, мёртвые змеи не способны регулировать количество яда, который они вводят, поэтому укус мёртвой змеи часто может быть более ядовитым и следовательно опасным для человека. * Укус за палец неядовитой * Укус обыкновенной гадюки в кожаную перчатку * Свежий след на коже кисти от укуса змеи * Стопа на 3-й день после укуса гадюки, отёк, геморрагии на месте укуса (без лечения) * Экхимозы руки на 5-й день после укуса гадюки в большой палец кисти (с лечением) * Гангрена нижней конечности подростка через 2 недели после укуса (противоядие не применялось) Een slangenbeet is een beet door een slang. Een beet door een niet-giftige slang is medisch gezien gewoon een bijtwond; een beet van een gifslang vergt een specifieke behandeling. Pertsona batek suge-hozkada bat jasotzeak lesioa eta, batzuetan, pozoitze ofidikoa eragin dezake. Suge-espezieak duen hortzeria motak zehazten du espezie hori pozoitsua den ala ez, eta hori egokitzapen ebolutibo baten emaitza da. Nahiz eta suge-espezie gehienak pozoitsuak ez izan eta oro har harrapakinak hiltzen dituzten pozoia erabili beharrean, suge pozoitsuak aurki daitezke kontinente guztietan, Antartikan izan ezik. Sugeek, maiz, haginka egiten diote harrapakinari ehiza-metodo gisa, baina haginka ere egin dezakete harraparien aurkako defentsa gisa. Suge pozoitsuen itxura fisikoa alda daitekeenez, ez dago espezie horiek identifikatzeko eta arreta mediko profesionala bilatu behar den ebaluatzeko modu praktikorik. Ofidioak dituen gune batean bizi edo paseatzen bada, gomendagarria da horren berri ematea, hartu beharreko neurriak eta istripu ofidikoa gertatuz gero kontuan hartu beharreko ekintzak ezagutzeko. Lehen sorospenen indikazioak eskualdean bizi diren espezieen araberakoak dira, espezie batzuek eragindako hozkadetarako tratamendu eraginkorrak ez baitira eraginkorrak beste batzuentzat. Sugearen hozkaden emaitza hainbat faktoreren araberakoa da; besteak beste, suge mota, eragindako gorputz-eremua, pozoi-kantitate injektatua eta biktimaren aurretiko osasun-egoera. Pozoia inokulatu ez arren pozoitsu ez diren sugeen hozkadek zauriak eragin ditzakete, hortzen ondorioz edo infekzio baten ondorioz. Hozkada batek erreakzio anafilaktikoa ere eragin dezake, hilgarria ere izan daitekeena. Sugearen hozkadei egotzitako heriotza-kopurua eremu geografikoaren araberakoa da. Australian, Europan eta Ipar Amerikan heriotzak nahiko arraroak badira ere, sugearen hozkadekin lotutako erikortasuna eta hilkortasuna osasun publikoko arazo larria da munduko eskualde askotan, bereziki zerbitzu medikorik ez duten landa-eremuetan. Gainera, hegoaldeko Asian, hego-ekialdeko Asian eta Saharaz hegoaldeko Afrikan hozkada gehien izaten diren bitartean, Neotropikoetan eta beste eskualde ekuatorial eta subtropikal batzuetan eragin handiagoa dute. Urtero, hamarnaka mila pertsona hiltzen dira sugearen hozkaden ondorioz, nahiz eta hozkada bat izateko arriskua murriztu daitekeen prebentzio-neurriekin, hala nola babes-oinetakoak erabiltzearekin eta suge arriskutsuak bizi direla dakiten eremuak saihestearekin. Sugearen hozkada baten ondoren izu-sentimenduak agertzen dira, eta nerbio-sistema autonomoak sintomen multzo bereizgarri bat sor dezakete, hala nola takikardiak eta goragalea. Una picada de serp és una lesió causada per la mossegada d'una serp verinosa. Un signe comú d'una picada d'una serp verinosa és la presència de dues ferides punxants dels ullals de l'animal. Llavors es pot produir una injecció de verí per la mossegada. Això pot produir enrogiment, inflor i dolor intens a la zona, que pot trigar fins a una hora a aparèixer. Es poden produir vòmits, visió borrosa, formigueig de les extremitats i sudoració. La majoria de les picades són a les mans, braços o cames. La por per l'efecte de la picada és comuna amb els símptomes de taquicàrdia i la sensació de desmai. El verí pot causar sagnat, insuficiència renal, una reacció al·lèrgica severa, mort del teixit del voltant de la picada o problemes respiratoris. Les picades poden causar la pèrdua d'una extremitat o altres problemes crònics. El resultat depèn del tipus de serp, de la zona del cos mossegada, de la quantitat de verí injectat i de la salut general de la persona mossegada. Els problemes solen ser més greus en nens que en adults, per la seva mida més petita. Les serps mosseguen tant com a mètode de caça com com a mitjà de protecció. Els factors de risc de picades inclouen treballar a l'exterior en l'agricultura, la silvicultura i la construcció. Les serps que participen habitualment en intoxicacions inclouen els elàpids (com ara bungarus, cobres i mambes), vipèrids i serps marines. La majoria de les espècies de serps no tenen verí i maten les seves preses estrenyent-les. Les serps verinoses es poden trobar a tots els continents excepte a l'Antàrtida. Sovint no és possible determinar el tipus de serp que va causar una picada. L'Organització Mundial de la Salut diu que les picades de serp són un "problema de salut pública descuidat en molts països tropicals i subtropicals". La prevenció de picades de serps pot implicar portar calçat protector, evitar zones on viuen serps i no manipular-les. El tractament depèn en part del tipus de serp. Es recomana rentar la ferida amb aigua i sabó i mantenir encara l'extremitat. No es recomana intentar xuclar el verí, tallar la ferida amb un ganivet o utilitzar un torniquet. L'antiverí és eficaç per evitar la picada de la mort; tanmateix, els antiverins sovint tenen efectes secundaris. El tipus d'antiverí necessari depèn del tipus de serp implicat. Quan el tipus de serp és desconegut, sovint es dona antiverí en funció dels tipus coneguts que hi ha a la zona. En algunes zones del món és difícil obtenir el tipus adequat d'antiverí i això contribueix en part al perquè de vegades no funcionen. Un altre tema és el cost d'aquests medicaments. L'antiverí té poc efecte sobre la zona del voltant de la picada. De vegades també és necessari donar suport a la respiració de la persona. El nombre de picades de serp verinoses que es produeixen cada any pot arribar a cinc milions. Destaquen aproximadament 2,5 milions d'enverinaments i 20.000 a 125.000 morts. La freqüència i la gravetat de les picades varien molt entre diferents parts del món. Es produeixen més comunament a les zones rurals d'Àfrica, Àsia i Amèrica Llatina. Les morts són relativament rares a Austràlia, Europa i Amèrica del Nord. Que una persona reciba una mordedura con los dientes o colmillos de una serpiente puede ocasionar lesión y, a veces, envenenamiento ofídico (denominado ofidismo). El tipo de dentición que presenta la especie de serpiente determina si la misma es o no venenosa, lo cual es producto de una adaptación evolutiva. Aunque la mayoría de las especies de serpientes no son venenosas y generalmente matan a sus presas por constricción en lugar de utilizar veneno, se pueden encontrar serpientes venenosas en todos los continentes, excepto la Antártida.​ Las serpientes con frecuencia muerden a su presa como un método de caza, pero también pueden morder como defensa contra los depredadores. Dado que el aspecto físico de las serpientes venenosas puede variar, no existe forma práctica de identificar estas especies y evaluar si se debe buscar atención médica profesional.​​ La recomendación es informarse si se habita o pasea por una zona con presencia de ofidios, para conocer las precauciones a tomar y las acciones a tener en cuenta en caso de accidente ofídico. Las indicaciones de primeros auxilios (sobre todo en casos de ofidismo) dependen de las especies que habitan en la región, ya que los tratamientos eficaces para las mordeduras infligidas por algunas especies pueden ser ineficaces para otras. El resultado de las mordeduras de serpiente depende de diferentes factores; entre ellos, la especie de serpiente, la zona corporal afectada, la cantidad inyectada de veneno y el estado de salud previo de la víctima. Las mordeduras de serpiente no venenosas a pesar de no inocular veneno pueden generar laceraciones debido a sus dientes, o por una infección consecuente. Una mordedura también puede desencadenar una reacción anafiláctica, que puede ser mortal. El número de muertes atribuidas a las mordeduras de serpiente depende de la zona geográfica. Aunque las muertes son relativamente raras en Australia, Europa y Norteamérica,​​​ la morbilidad y mortalidad asociadas con las mordeduras de serpiente es un problema grave de salud pública en muchas regiones del mundo, particularmente en las zonas rurales que carecen de servicios médicos. Además, mientras que el sur de Asia, el sudeste de Asia y África subsahariana reportan el mayor número de mordeduras, también hay una alta incidencia en los Neotrópicos y otras regiones ecuatoriales y subtropicales.​​​ Cada año, decenas de miles de personas mueren a causa de mordeduras de serpiente,​ aunque el riesgo de una mordedura puede reducirse con medidas preventivas, como el uso de calzado de protección y el evitar las zonas de que se sabe que están habitadas por serpientes peligrosas. Suelen presentarse sentimientos de pánico y de terror después de una mordedura de serpiente, y pueden producir un conjunto característico de síntomas mediados por el sistema nervioso autónomo, como latidos acelerados del corazón y náuseas.​​ لدغة الأفعى هو الضرر التي تسببه لدغة من الأفعى، مما أدى في كثير من الأحيان في الجروح التي سببتها الحيوان فانغ ليالي وتؤدي أحيانا في التأثر بسمها. على الرغم من أن الغالبية العظمى من أنواع الثعابين غير السامة تقتل عادة فرائسها مع انقباض بدلا من السم، وجدت أن الثعابين السامة يمكن أن توجد في كل القارات باستثناء القارة القطبية الجنوبية. الثعابين في كثير من الأحيان تنكز فرائسها كوسيلة من وسائل الصيد، ولكن أيضا لأغراض دفاعية ضد الحيوانات المفترسة. منذ المظهر المادي للالثعابين قد تختلف، غالبا لا يكون هناك أي وسيلة عملية لتحديد الأنواع والعناية الطبية المهنية ينبغي السعي إليها. نتيجة نكزات الثعابين تعتمد على عوامل عديدة، بما في ذلك نوعا من الثعابين، ومنطقة من الجسم للعض، وكمية السم التي حقنت، والظروف الصحية للضحية. مشاعر الرعب والهلع شائعة بعد لدغة الأفعى ويمكن أن تنتج مجموعة من الأعراض المميزة بوساطة الجهاز العصبي اللاإرادي، مثل تسارع دقات القلب والغثيان. العضات من الثعابين غير السامة، يمكن أيضا أن تسبب الإصابة، وغالبا بسبب التهتك الناجم عن أسنان الثعبان، أو من العدوى الناجمة عن ذلك. النكزة قد تؤدي أيضا إلى رد فعل تحسسي، والتي يحتمل ان تكون قاتلة. توصيات الإسعافات الأولية لعضات الأفاعي تعتمد على تقطن المنطقة، والعلاجات الفعالة للنكزات التي يرتكبها بعض الأنواع يمكن أن تكون غير فعالة من أجل الآخرين. و ينسب عدد القتلى إلى نكز الثعابين تختلف اختلافا كبيرا حسب المنطقة الجغرافية. على الرغم من أن الوفاة نادرة نسبيا في أوروبا وأمريكا الشمالية، ومعدلات الاعتلال والوفيات المرتبطة بنكزات الثعابين هي مشكلة صحية عامة خطيرة في العديد من مناطق العالم، ولا سيما في المناطق الريفية التي تفتقر إلى المرافق الطبية. كذلك، في حين أن جنوب آسيا وجنوب شرق آسيا، و جنوب الصحراء الكبرى في أفريقيا تشير على أكبر عدد من النكزات، وهناك أيضا نسبة عالية في Neotropics وغيرها من المناطق الاستوائية وشبه الاستوائية. كل عام عشرات الآلاف من الناس يموتون من نكز الثعابين، حتى الآن خطر تعرضهم للنكزات يمكن تخفيضها مع اتخاذ تدابير وقائية، مثل ارتداء أحذية واقية وتجنب المناطق المعروفة بكونها التي تسكنها الثعابين الخطرة. 蛇咬傷是因蛇咬而造成的外傷。被咬後常會留下蛇牙造成的兩道，有時候可能中毒。遭遇蛇吻後，被咬者可能在約一小時內傷口會紅腫以及嚴重疼痛，或是出現嘔吐、兩眼昏花、四肢刺痛或大量出汗等症狀。蛇咬常見於手掌或手臂部位，被咬者也常有變得驚懼、心跳加速、感覺暈眩的現象。毒液會導致患部出血、腎衰竭、嚴重過敏、組織壞死，或害被咬者出現呼吸困難。蛇咬可能導致被咬者需要截肢或出現其他慢性問題，嚴重程度取決於蛇的種類、被咬的部位、注入被咬者體內的毒素量以及被咬者自身的健康狀態等，對兒童的影響較對成人嚴重得多。 蛇咬對於蛇來說，既是獵食的手段、也是自保的方法；對人類而言，容易被蛇咬的高風險行為是在戶外徒手工作，例如農耕、伐林以及建築。常見的毒蛇有眼鏡蛇科、蝮蛇科與海蛇科，但絕大部分的蛇類沒有毒，而是用的方式使獵物窒息而死。除了南極洲外，各大洲都可見毒蛇的蹤跡；被蛇咬傷常常無從判斷蛇的種類。世界衛生組織將蛇咬歸類為被忽視熱帶病（Neglected tropical diseases, NTD）。 可預防蛇咬的行為包含穿戴有保護效果的鞋子、避免行經蛇居之處以及不用手觸摸蛇 。治療蛇咬的方式需以蛇的種類為準，建議先以肥皂清洗傷口並將肢體維持原姿勢。不推薦自行吸出毒液、用刀切開被咬者傷口或使用止血帶等方法。使用抗蛇毒血清有助於防止被咬者喪命，但有些血清有強烈副作用。使用的血清同樣也須以蛇的種類為準，若尚未釐清蛇的種類，通常會依該地區常見的蛇種類來施打。有些地區難以取得符合蛇的種類之血清，這是讓血清治療無效的原因之一；另一個問題則是施打血清這種療法並不便宜。血清本身對被咬部位沒什麼幫助；有時需要給患者呼吸輔助。 蛇咬傷每年高達500萬例，其中約250萬人會中毒，並有2-12.5萬人因此喪命。世界各地蛇咬的發生率差異非常大 ，主要發生在非洲、亞洲及拉丁美洲，其中鄉野地區發生頻率高於都市地區。在美國，一年約有7000~8000人慘遭毒蛇之吻，在澳洲、歐洲及北美洲，死亡病例相對稀少。 사교상(蛇咬傷)은 뱀에게 물렸을 때, 특히 독사에게 물렸을 때 생기는 상해를 말한다. 독사에게 물린 흔적은 동물의 송곳니에서 생긴 두 개의 구멍이 있다는 것이다. 때때로 물린 곳으로부터 독이 주입될 수도 있다. 이것은 그 부위가 붉어지거나 부어오르고 심한 통증을 야기할 수 있으며, 이것은 나타나는데 1시간까지 걸릴 수 있다. 구토, 시야가 흐려지고 팔다리가 얼얼해지고 땀이 날 수 있다. 대부분의 물린 곳은 손, 팔, 다리에 있다. 한 입 베어 물었을 때의 두려움은 경마심 증상과 기절감 증세에 흔히 나타난다. 독액은 출혈, 신부전, 심한 알레르기 반응, 물린 곳 주위의 조직 사망 또는 호흡 장애를 일으킬 수 있다. 물린 곳은 사지를 잃거나 다른 만성적인 문제를 야기할 수 있다. 뱀의 종류, 물린 몸의 부위, 주사된 의 양, 물린 사람의 일반적인 건강 등에 따라 결과가 달라진다. 아이들은 크기가 작기 때문에 어른들보다 더 심각한 경우가 많다. 뱀은 사냥과 보호의 수단으로 둘 다 물어뜯는다. 물리는 위험 요소로는 농업, 임업, 건설과 같은 손으로 밖에서 일하는 것이 있다. 독살과 흔히 관련된 뱀은 코브라과, 살무사과, 바다뱀아과 등이 있다. 뱀의 대부분은 독을 가지고 있지 않고 먹이를 쥐어짜서 죽인다. 독사들은 남극을 제외한 모든 대륙에서 발견될 수 있다. 물린 뱀의 종류를 결정하는 것은 종종 불가능하다. 세계보건기구는 뱀이 "많은 열대 및 아열대 국가에서 선택되지 않은 공중보건 문제"라고 말한다. 뱀에게 물리는 것을 예방하는 것은 보호 신발을 신는 것, 뱀이 사는 지역을 피하는 것, 뱀을 다루지 않는 것을 포함한다. 치료는 부분적으로 뱀의 종류에 달려있다. 상처를 비누와 물로 씻고 사지를 가만히 잡고 있는 것이 좋다. 독을 빨아들이려고 하거나 칼로 상처를 자르거나 지혈대를 사용하는 것은 권장되지 않는다. 해독제는 죽음이 물리는 것을 막는 데 효과적이다. 하지만 항바이벌롬은 종종 부작용을 일으킨다. 필요한 항균제의 종류는 관련된 뱀의 종류에 달려 있다. 뱀의 종류를 알 수 없을 때, 그 지역에 있는 것으로 알려진 종류에 근거하여 항균제를 주는 경우가 많다. 세계의 어떤 지역에서는 올바른 형태의 항균제를 얻는 것이 어렵고 이것은 그들이 때때로 일을 하지 않는 이유에 부분적으로 기여한다. 추가적인 문제는 이 약품들의 비용이다. 해독제는 물린 곳 자체에는 거의 영향을 미치지 않는다. 때로는 사람의 호흡을 지탱하는 것도 필요하다. 蛇咬傷（へびこうしょう）は、蛇に咬まれ傷を負うことであり、特に毒蛇によるものである。毒蛇による咬傷の一般的な症状はの牙による2つのである。ときにより毒牙から毒が注入されることがある。 Unter einem Schlangenbiss wird eine Bissverletzung verstanden, die durch eine Giftschlange verursacht wurde und bei dem es durch die Abgabe von Gift zu einer Vergiftung kommt. Schlangen beißen meist zur Überwältigung der Beute, aber auch zur Verteidigung. Sekundär besteht die Gefahr einer Infektion. Nicht in jedem Fall wird jedoch bei einem Biss einer Giftschlange Gift abgegeben, es ist jedoch bis zum Nachweis immer davon auszugehen. In etwa der Hälfte der Fälle kommt es zu einem so genannten Trockenbiss, bei dem kein Gift in die Wunde gelangt. Es wird angenommen, dass Schlangen bei Verteidigungsbissen häufig „ohne Gift“ beißen, um dieses nicht zu verschwenden. Es ist jedoch auch möglich, dass die Schlange das Gift versehentlich schon freisetzt, bevor ihre Zähne die Haut des Angreifers durchdrungen haben. Auch durch die im deutschsprachigen Raum beheimatete Kreuzotter und Aspisviper kann es zu Vergiftungserscheinungen kommen, insbesondere durch lebensbedrohliche allergische Reaktionen. A snakebite is an injury caused by the bite of a snake, especially a venomous snake. A common sign of a bite from a venomous snake is the presence of two puncture wounds from the animal's fangs. Sometimes venom injection from the bite may occur. This may result in redness, swelling, and severe pain at the area, which may take up to an hour to appear. Vomiting, blurred vision, tingling of the limbs, and sweating may result. Most bites are on the hands, arms, or legs. Fear following a bite is common with symptoms of a racing heart and feeling faint. The venom may cause bleeding, kidney failure, a severe allergic reaction, tissue death around the bite, or breathing problems. Bites may result in the loss of a limb or other chronic problems or even death. The outcome depends on the type of snake, the area of the body bitten, the amount of snake venom injected, the general health of the person bitten and whether or not anti-venom serum has been administered by a doctor in a timely manner. Problems are often more severe in children than adults, due to their smaller size. Allergic reactions to snake venom can further complicate outcomes and can include anaphylaxis, requiring additional treatment and in some cases resulting in death. Snakes bite, both as a method of hunting, and as a means of protection. Risk factors for bites include working outside with one's hands such as in farming, forestry, and construction. Snakes commonly involved in envenomations include elapids (such as kraits, cobras and mambas), vipers, and sea snakes. The majority of snake species do not have venom and kill their prey by squeezing them. Venomous snakes can be found on every continent except Antarctica. Determining the type of snake that caused a bite is often not possible. The World Health Organization says snakebites are a "neglected public health issue in many tropical and subtropical countries", and in 2017, the WHO categorized snakebite envenomation as a Neglected Tropical Disease (Category A). The WHO also estimates that between 4.5 and 5.4 million people are bitten each year, and of those figures 40-50% develop some kind of clinical illness as a result. Furthermore, the death toll of such an injury could range between 80,000 and 130,000 people per year. The purpose was to encourage research, expand accessibility of antivenoms, and improve snakebite management in "developing countries". Prevention of snake bites can involve wearing protective footwear, avoiding areas where snakes live, and not handling snakes. Treatment partly depends on the type of snake. Washing the wound with soap and water and holding the limb still is recommended. Trying to suck out the venom, cutting the wound with a knife, or using a tourniquet is not recommended. Antivenom is effective at preventing death from bites; however, antivenoms frequently have side effects. The type of antivenom needed depends on the type of snake involved. When the type of snake is unknown, antivenom is often given based on the types known to be in the area. In some areas of the world, getting the right type of antivenom is difficult and this partly contributes to why they sometimes do not work. An additional issue is the cost of these medications. Antivenom has little effect on the area around the bite itself. Supporting the person's breathing is sometimes also required. The number of venomous snakebites that occur each year may be as high as five million. They result in about 2.5 million envenomations and 20,000 to 125,000 deaths. The frequency and severity of bites vary greatly among different parts of the world. They occur most commonly in Africa, Asia, and Latin America, with rural areas more greatly affected. Deaths are relatively rare in Australia, Europe and North America. For example, in the United States, about seven to eight thousand people per year are bitten by venomous snakes (about one in 40 thousand people) and about five people die (about one death per 65 million people).

dbo:thumbnail

n36:300

dbp:align

right

dbp:caption

Map showing the approximate world distribution of snakes. A rattlesnake bite on the foot of a 9-year-old girl in Venezuela Map showing the global distribution of snakebite morbidity.

dbp:direction

vertical

dbp:frequency

Up to 5 million a year

dbp:image

World distribution of snakes.svg Number of snake envenomings.svg

dbp:width

350

dbp:wordnet_type

n121:synset-disease-noun-1

dbp:complications

Bleeding, kidney failure, severe allergic reaction, tissue death around the bite, breathing problems, amputation, envenomation

dbp:prevention

Protective footwear, avoiding areas where snakes live, not handling snakes

dbp:risks

Working outside with one's hands ; harassment; drunkenness

dbp:scholia

Q68854

dbp:diseasesdb

29733

dbp:icd

989.5 , T14.1, W59 , X20 T63.0 E905.0 , E906.2

dbp:meshid

D012909

dbp:symptoms

Two puncture wounds, redness, swelling, severe pain at the area

dbp:treatment

Washing the wound with soap and water, antivenom

dbp:emedicinesubj

med

dbp:emedicinetopic

2143

dbp:deaths

94000

dbp:field

dbr:Emergency_medicine

dbo:diseasesDB

29733

dbo:icd10

T63.0 , T14.1, W59 (nonvenomous), X20 (venomous)

dbo:medlinePlus

000031

dbo:eMedicineSubject

med

dbo:eMedicineTopic

2143

dbo:meshId

D012909

dbo:complications

Bleeding,kidney failure,severe allergic reaction,tissue deatharound the bite, breathing problems,amputation,envenomation

dbo:medicalCause

dbr:Snakes

dbo:treatment

dbr:Antivenom

dbo:symptom

dbr:Redness dbr:Puncture_wound dbr:Edema

dbo:icd9

E905.0 E906.2 , 989.5

dbo:wikiPageLength

84383

dbp:wikiPageUsesTemplate

n12: dbt:General_injuries dbt:Convert dbt:Cite_book dbt:Further dbt:Reflist dbt:TOC_limit dbt:Refend dbt:Clear dbt:Use_dmy_dates dbt:Main dbt:Cite_journal dbt:See_also dbt:Other_uses dbt:Short_description dbt:Refbegin dbt:Reptiles_in_culture dbt:Medical_resources dbt:Multiple_image dbt:Library_resources_box dbt:Poisoning_and_toxicity dbt:Animal_bites_and_stings dbt:Citation_needed