This HTML5 document contains 803 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Subject Item

dbr:Stratosphere

rdf:type

yago:WikicatInstrumentalAlbums dbo:Band owl:Thing dbo:AnatomicalStructure yago:Artifact100021939 yago:Instrumentality103575240 dbr:Layer yago:Album106591815 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Wikicat2000Albums yago:Object100002684 yago:Medium106254669 yago:Whole100003553

rdfs:label

Stratosfär Stratosfera Stratosfer 平流层 Strataisféar Стратосфера Estratosfera Stratosphère Stratosphere Stratosféra Stratosfero Stratosfera 성층권 成層圏 Stratosfeer ستراتوسفير Стратосфера Στρατόσφαιρα Estratosfera Estratosfera Estratosfera Stratosphäre

rdfs:comment

Стратосфе́ра (от лат. stratum «настил, слой») — слой атмосферы, располагающийся на высоте от 11 до 50 км. Характерно незначительное изменение температуры в слое 11—25 км (нижний слой стратосферы) и повышение её в слое 25—40 км от −56,5 °С до +0,8 °С (верхний слой стратосферы или область инверсии). Достигнув на высоте около 40 км значения около 0 °C, температура остаётся постоянной до высоты около 55 км. Эта область постоянной температуры называется стратопаузой и является границей между стратосферой и мезосферой. Плотность воздуха в стратосфере в десятки и сотни раз меньше, чем на уровне моря. Stratosféra je vrstva atmosféry nacházející se ve výškách průměrně 10 až 50 km nad hladinou moře. Spodní hranice stratosféry kolísá podle zeměpisné šířky a vlastností vzduchové hmoty od 7 do 18 km. Stratosféra je od další vrstvy oddělena stratopauzou. Až do 30 km je v ní stálá teplota od −45 do −75 °C (podle zeměpisné šířky). Teplota ve stratosféře nelineárně vzrůstá, téměř k 0 °C. Vrstva stratosféry mezi 25 až 35 km se nazývá ozonová vrstva, protože obsahuje relativně vysokou koncentraci ozonu (O3). Стратосфе́ра — шар земної атмосфери між тропосферою і мезосферою (від 10—18 км до 40—50 км). Для стратосфери характерним є зростання температури повітря з висотою: від —45…—75° C на нижній межі (у тропопаузі) до —20…+20° C на верхній межі (у стратопаузі). Підвищення температури відбувається завдяки поглинанню сонячного ультрафіолетового випромінювання озоновим шаром. У регулюванні температурного режиму головну роль відіграє випромінювання. Через зазначені причини у стратосфері відсутні турбулентні потоки. Майже відсутня водяна пара. У стратосфері затримується більша частина короткохвильового ультрафіолетового випромінювання (180—200 нм) та відбувається його перетворення на тепло. Stratosfera – druga, licząc od powierzchni, warstwa atmosfery planety, w której ma miejsce inwersja temperatury. Jest położona nad troposferą, od której dzieli ją tropopauza, a pod mezosferą, od której oddziela ją stratopauza. L'estratosfera és la capa de l'atmosfera situada damunt de la troposfera i que s'estén entre 11 km i 50 km de la superfície terrestre. A la part baixa de l'estratosfera la temperatura és relativament estable i hi ha poca humitat. L'estratosfera és una regió on es produïxen diferents processos radioactius, dinàmics, químics i físics. La barreja horitzontal dels components gasosos es produeix molt més ràpidament que la barreja vertical. 平流層（英語：Stratosphere），位于对流层的上方和中间层的下方。其下界在中纬度地区位于距离地表10km处，在极地则在8km左右，其上界则约在离地50km的高度。平流层的温度上热下冷，随着高度的增加，平流层的气温在起初大致不变，然后迅速上升。在平流层裡大气主要以水平方向流动，垂直方向上的运动较弱，因此气流平稳，幾乎没有上下对流。 1902 年，法國氣象學家和德國氣象學家經過協調，分別發表了各自多年觀察的結果。他們依據高空氣球儀表所記錄到的溫度，在高度約為 11-14 公里處發現一個等溫層（isothermal layer），位於平流層下部的底端。平流層別稱同溫層，正源於此。 由于含有大量臭氧，平流层的上半部分能吸收大量的紫外线，這層使特殊氣體形成的區域也被称为臭氧层。 La estratosfera o estratósfera​ es una de las capas de la atmósfera terrestre; está situada entre la troposfera y la mesosfera. La altura a la que comienza es variable: En las regiones polares a menor altura, entre 6 y 9 kilómetros o más; y en las regiones ecuatoriales entre 16 y 20 kilómetros.​​​​ y se extiende hasta los 50 km de altura aproximadamente. En la parte baja de la estratosfera la temperatura es relativamente estable, y en toda la capa hay muy poca humedad. En la estratosfera la mezcla horizontal de los componentes gaseosos se produce mucho más rápidamente que la mezcla vertical. Stratosfer (/ˈstrætəsfɪər/) adalah lapisan kedua dari atmosfer bumi, terletak di atas troposfer dan di bawah mesosfer. Ketebalannya sekitar 15–55 km. Di lapisan ini terdapat lapisan ozon yang terbentuk pada ketinggian 20 km. Lapisan ozon berfungsi menyerap radiasi sinar ultraviolet sehingga melindungi bumi dari bahaya radiasi sinar tersebut. Antara lapisan Troposfer dan Stratosfer terdapat lapisan . Στρατόσφαιρα (Stratosphere) ονομάζεται το δεύτερο από της επιφάνειας της Γης στρώμα της ατμόσφαιρας, αμέσως μετά την τροπόπαυση, το όριο που λήγει η Τροπόσφαιρα. Η στρατόσφαιρα αρχίζει από τα 18 χιλιόμετρα στον Ισημερινό, 10 - 13 χλμ. στα μέσα γεωγραφικά πλάτη και 8 χλμ. στους πόλους. Φτάνει ως τα 50 χλμ. (31 μίλια) ύψος, όπου και καταλήγει στη στρατόπαυση, θεωρητική ζώνη οριοθέτησης, ελάχιστου πάχους. Το επόμενο στρώμα, έξω από τη στρατόπαυση είναι η μεσόσφαιρα. Η θερμοκρασία στη στρατόσφαιρα στην αρχή και μέχρι του μισού ύψους της (30-35 χλμ.) παραμένει σταθερή, στη συνέχεια όμως αυξάνει μέχρι τα 50 χλμ. Estratosfera troposferaren gainean dagoen atmosferaren geruza da, gainazaletik 10 eta 50 kilometro artera kokatuta dagoena. Bizidunontzat hil ala bizikoa den ozono-geruza dago bertan, 40-50 km arteko garaieran. Eguzkiaren erradiazio ultramoreak direla eta, oxigeno atomoak berrordenatu egiten dira estratosferan, eta ozono deituriko hiru oxigeno atomozko molekulak eratu. Fenomeno hau ekuatore gainean da garrantzitsuena (latitude horretan irradiazioa altuagoa baita), eta bertan sortutako molekulek, gerora planeta osora hedatuko den geruza eratzen dute. Ozono geruza horrek irensten du Eguzkiak igorritako izpi ultramore arriskutsuen ehuneko handiena. طبقة الستراتوسفير أو المتكور الطبقي أو الغلاف الجوي الطبقي هي إحدى طبقات الجو العليا التي تعلو طبقة التروبوسفير وتمتد من ارتفاع 18 كيلومتر إلى نحو 50 كم فوق سطح البحر، وهي طبقة من الهواء الرقيق تجتاحها الرياح العاتية إذ ينساب في قاعدتها نهران من التيارات الهوائية يجريان حول معظم الكرة الأرضية ويعرفان باسم تيارات الرياح المتدفقة. الهواء في هذه الطبقة جاف وصافي وبارد، حيث أن درجة الحرارة فيه ثابتة حوالي -5°. بداية هذه الطبقة عند الفاصل (التربوبوز) وتمتد في الارتفاع إلى نحو 80 كيلومترا حيث يوجد فاصل إسمه (ستراتوبوز) Die Stratosphäre (Aussprache [ʃtrato…] oder [strato…]; von lateinisch strātum, „Decke“ und altgriechisch σφαῖρα sphaîra, „Kugel“) ist die zweite Schicht der Erdatmosphäre. Sie liegt über der Troposphäre und ist Teil der Homosphäre. Der Grenzbereich zwischen Stratosphäre und Troposphäre wird als Tropopause bezeichnet. Diese liegt in einer Höhe zwischen ungefähr 8 Kilometern an den geografischen Polen und circa 18 km am Äquator. Über der Stratosphäre schließt sich die Mesosphäre an. Die Grenze ist die Stratopause in etwa 50 km Höhe. A estratosfera caracteriza-se pelos movimentos de ar em sentido horizontal, tem sua base situada entre 7 e 17 km da superfície e seu topo, aproximadamente a 50 km de altitude, sendo a segunda camada da atmosfera, compreendida entre a troposfera e a mesosfera. A temperatura aumenta com a altura (de -50 a 10 °C). Apresenta pequena concentração de vapor de água e temperatura constante próximo à região limítrofe, denominada estratopausa. Muitos aviões a jato circulam na estratosfera porque esta é muito estável. É nesta camada que começa a difusão da luz solar (que origina o azul do céu). An chuid d'atmaisféar an Domhain os cionn an trópaisféir, ag tosú ag airde 8-16 km, mar a bhfuil an trópastad, suas go dtí airde 50 km. Tá an ciseal ózóin ag a bhun. Ar dtús fanann an teocht sa strataisféar tairiseach, agus ansin méadaíonn sé de réir mar a mhéadaíonn an airde, agus mar sin tá aer níos teo ina luí ar aer níos fuaire ann. Is cobhsaí an strataisféar mar sin, gan scamaill, gan ach meascadh mall ceartingearach den aer ann. De bharr an easpa measctha seo, má théann aon truailliú isteach ann, fanann sé ann ar feadh na mblianta, gafa ag an gciseal inbhéartaithe sa trópastad. 成層圏（せいそうけん、stratosphere)とは、地球の大気の鉛直構造において対流圏と中間圏の間に位置する層である。対流圏と成層圏との境目は対流圏界面（高度は極地で約8km、緯度が低くなるに従って高くなり赤道付近で約17km）、成層圏と中間圏との境目は成層圏界面（高度約50km）と呼ばれる。 De stratosfeer (van Latijn "stratum" (hier: laag), en Oudgrieks "σφαῖρα" (bol)) is de laag in de dampkring die zich bevindt tussen de troposfeer en de mesosfeer. De lagen worden gescheiden door respectievelijk de tropopauze en de stratopauze. Bij de evenaar begint de stratosfeer op ongeveer 17 kilometer boven het aardoppervlak (zeeniveau) en bij de polen op ongeveer 10 kilometer. Op een hoogte van 50 kilometer gaat de stratosfeer over in de mesosfeer. The stratosphere (/ˈstrætəˌsfɪər, -toʊ-/) is the second layer of the atmosphere of the Earth, located above the troposphere and below the mesosphere. The stratosphere is an atmospheric layer composed of stratified temperature layers, with the warm layers of air high in the sky and the cool layers of air in the low sky, close to the planetary surface of the Earth. The increase of temperature with altitude is a result of the absorption of the Sun's ultraviolet (UV) radiation by the ozone layer. The temperature inversion is in contrast to the troposphere, near the Earth's surface, where temperature decreases with altitude. La stratosphère est la seconde couche de l'atmosphère terrestre, comprise entre la troposphère (au-dessous) et la mésosphère (au-dessus). La stratosfera è il secondo dei cinque strati in cui è convenzionalmente suddivisa l'atmosfera terrestre (troposfera, stratosfera, mesosfera, termosfera e esosfera), posta al di sopra della tropopausa. 성층권(成層圈, stratosphere)은 지구 대기권의 한 부분으로 위쪽으로 올라갈수록 따뜻해지고, 지표면에 가까워질수록 온도가 내려가는 특성을 지니고 있다. 이 현상은 지표면에 가까울수록 온도가 상승하는 대류권과 정반대이다. 성층권은 지표에서 10km에서 50km 사이에 위치하며, 9–12km 고도를 유지하는 민항기들이 다니는 길이기도 하다. 대기 상태가 안정되어 있기 때문에 여객기의 항로로 사용된다. 또한 성층권의 25km 부근에는 오존층(O3)의 밀도가 가장 높다. 성층권 전체의 오존 양은 300DU(약 3mm)이고 태양에서 나오는 유해 자외선을 흡수하여, 산소 원자(O)와 산소(O2)로 분해한다. 또 산소원자나 분자가 오존으로 합성될 때도 자외선이 필요하다. 따라서 성층권 내부는 발열반응으로 기온이 높은 것이다. 성층권 상단인 50km는 U.V.C에 의해서 가열되고 성층권 중 가장 기온이 높은 곳이다. 반면 산소원자만 있는 50km보다 20km부근의 오존 농도가 높다. 이유는 오존이 합성되려면 적당한 기압과 질소촉매, U.V.B가 필요한데 20km부근이 이러한 조건을 만족하기 때문이다. Stratosfären är ett skikt i jordens atmosfär. Den är en av atmosfärens 4 skikt om man räknar med pauserna. Den börjar vid cirka 10–15 kilometers höjd och sträcker sig upp till ungefär 50 kilometer över markytan. Stratosfären kännetecknas av att temperaturen, till skillnad från i troposfären och mesosfären, ökar med höjden. Stratosfären är 11 - 45 km tjock. estas dua tavolo de atmosfero. Ĝi komenciĝas je 15-20 km super areo de tero kaj finiĝas je 45-55 km. En supera parto de estas ozona tavolo. Stratosfero havas 21% mason de atmosfero.

owl:sameAs

dbpedia-es:Estratosfera dbpedia-ar:ستراتوسفير n19:0c6x12 dbpedia-ja:成層圏 n23:Stratosfera dbpedia-vi:Tầng_bình_lưu n25:A17X dbpedia-sl:Stratosfera dbpedia-sq:Stratosfera dbpedia-sr:Стратосфера dbpedia-sw:Angastrato n30:படைமண்டலம் dbpedia-th:สตราโทสเฟียร์ dbpedia-tr:Stratosfer n33:Stratosfera dbpedia-no:Stratosfæren dbpedia-oc:Estratosfèra n37:ਸਟਰੈਟੋਸਫ਼ੀਅਰ dbpedia-ro:Stratosferă dbpedia-sh:Stratosfera n40:අපරිවර්තී_ගෝලය dbpedia-simple:Stratosphere dbpedia-sk:Stratosféra dbpedia-el:Στρατόσφαιρα dbpedia-eu:Estratosfera dbpedia-id:Stratosfer dbpedia-ko:성층권 dbpedia-sv:Stratosfär dbpedia-hu:Sztratoszféra dbpedia-da:Stratosfære dbpedia-uk:Стратосфера dbpedia-cs:Stratosféra dbpedia-ru:Стратосфера n68:Stratosfera n69:Stratosfēra n70:Soson-drivotra_ambany dbpedia-mk:Стратосфера n72:സ്ട്രാറ്റോസ്ഫിയർ dbpedia-ms:Stratosfera n75:စထရာတိုစဖီးယား_အလွှာ dbpedia-nn:Stratosfæren n77:समतापमण्डल dbpedia-hr:Stratosfera n80:Estratosfè dbpedia-is:Heiðhvolf dbpedia-ka:სტრატოსფერო dbpedia-kk:Стратосфера n84:Стратосфера dbpedia-lb:Stratosphär n86:Stratosfera dbpedia-ca:Estratosfera n88:ستراتۆسفیر dbpedia-eo:Stratosfero dbpedia-fa:استراتوسفر dbpedia-ga:Strataisféar dbpedia-gl:Estratosfera dbpedia-he:סטרטוספירה wd:Q108376 dbpedia-fi:Stratosfääri dbpedia-et:Stratosfäär dbpedia-af:Stratosfeer n98:ستراتوسفير dbpedia-az:Stratosfer dbpedia-be:Стратасфера dbpedia-bg:Стратосфера n102:স্ট্র্যাটোস্ফিয়ার dbpedia-zh:平流层 dbpedia-de:Stratosphäre dbpedia-fr:Stratosphère dbpedia-nl:Stratosfeer dbpedia-it:Stratosfera dbpedia-pt:Estratosfera dbr:Stratosphere dbpedia-pl:Stratosfera n152:4132622-2 n19:0crt1

foaf:topic

dbr:Atmospheric_satellite dbr:National_Fund_for_Scientific_Research dbr:Upper_Atmosphere_Research_Satellite dbr:Mohammed_bin_Rashid_Space_Centre dbr:Xmas_Story dbr:National_Institute_of_Water_and_Atmospheric_Research n9: dbr:Atmosphere dbr:Newberry_Volcano dbr:Mount_Tambora dbr:Atmospheric_tide dbr:Cirrus_spissatus_cloud n11:s_Grammar_School dbr:Atmospheric_wave dbr:Solar_phenomena dbr:Atmospheric_infrared_sounder dbr:Chlorofluorocarbon dbr:William_Jackson_Humphreys dbr:Envisat dbr:Georgy_Prokofiev n13: dbr:Chemical_transport_model dbr:Little_Ice_Age dbr:Operation_Arc_Light dbr:Olav_Zipser dbr:1810s dbr:Data_assimilation dbr:Jicamarca_Radio_Observatory dbr:2012_in_science dbr:Chloromethane dbr:2013_in_aviation n15:_Dobson n16:SLIMCAT dbr:Cosmic_dust dbr:HD_189733_b dbr:Space_debris dbr:Steve_Fossett n17:_Levine dbr:Rossby_wave dbr:Shirt-sleeve_environment dbr:History_of_the_telescope dbr:WASP-121b dbr:Osoaviakhim-1 dbr:WASP-121 dbr:Ionosphere n20: dbr:Chlorine_cycle n22:_1st_Viscount_Cherwell dbr:Environmental_engineering dbr:Comet_Shoemaker–Levy_9 dbr:SCIAMACHY dbr:Lockheed_NF-104A dbr:Oxygen_cycle dbr:Lunar_Knights n36: dbr:Twilight_phenomenon dbr:1993_Storm_of_the_Century dbr:Societal_collapse dbr:Space_sustainability n42: dbr:Bacillus_stratosphericus dbr:AeroVironment_Global_Observer dbr:Julie_Arblaster dbr:1954_in_spaceflight n45: dbr:High-altitude_military_parachuting dbr:2022_in_environmental_sciences n46:_Finlayson-Pitts dbr:Bromine_cycle dbr:Planetary_boundaries dbr:Cape_Grim_Air_Archive dbr:Paul_Wennberg dbr:Ocean_dynamical_thermostat dbr:Paper_planes_launched_from_space dbr:Malta_2021_Stratospheric_Balloon dbr:Gwiazda_Polski dbr:Middle_atmosphere dbr:SolarStratos n47:s_gas_giant_classification dbr:Fluorine_cycle dbr:Julia_Schmale dbr:Upper_Stratosphere dbr:Radiosonde n48:re_the_Top n49: dbr:January–February_2019_North_American_cold_wave dbr:Castle_Bravo dbr:Tropospheric_Emission_Spectrometer dbr:Stratovolcano dbr:Volcanic_hazards dbr:Megamind dbr:Air_quality_in_Utah dbr:Neptune dbr:Microwave_Sounding_Unit_temperature_measurements dbr:Tropopause dbr:1930_in_science n65: dbr:Climate_system dbr:Sudden_stratospheric_warming dbr:Ground-level_ozone dbr:Uchinoura_Space_Center dbr:ADEOS_II dbr:ADEOS_I dbr:Air_current dbr:Little_Boy n73:_Mahlman n79:_Upper_Atmosphere_Research_Commission dbr:NASA_Gift_Shop_in_Silicon_Valley dbr:Altitude dbr:Very_short-lived_substances dbr:Project_Manhigh dbr:Lancia_Stratos_Zero dbr:ADM-Aeolus dbr:X_Development dbr:Solar_Mesosphere_Explorer dbr:Climate_variability_and_change dbr:Hurricane_Audrey dbr:Hōei_eruption n105: dbr:MakerBot dbr:Environmental_policy_of_the_United_States dbr:1931_in_science dbr:Jean_De_Bast dbr:Westland_Welkin dbr:Year_Without_a_Summer n106:_Dear dbr:Russian_Airborne_Forces dbr:Radiocarbon_dating dbr:Natural_environment dbr:Jet_standard_atmosphere dbr:Environmental_effects_of_aviation dbr:Scientific_Assessment_of_Ozone_Depletion n107: dbr:David_Catling dbr:Climate_Prediction_Center dbr:Tritium dbr:Electromagnetic_pulse dbr:Ozone_Mapping_and_Profiler_Suite dbr:Stratellite dbr:1883_eruption_of_Krakatoa dbr:Troposphere dbr:July_1958 dbr:Silbervogel dbr:January_1913 dbr:IPCC_list_of_greenhouse_gases dbr:Wildfire dbr:Aeriel_Stiles dbr:Biomineralization dbr:Upsilon_Andromedae_b dbr:The_Flame_Barrier dbr:Ozone–oxygen_cycle dbr:Climate_engineering dbr:Brownleeite n109: dbr:List_of_people_from_Pittsburgh dbr:Noctilucent_cloud dbr:Downwinders dbr:Passive_daytime_radiative_cooling dbr:Ozone_depletion_potential dbr:Ozone_depletion_and_climate_change dbr:Velvl_Greene dbr:Duck_and_cover dbr:Thunderstorm n110: dbr:2010_Russian_wildfires n111: dbr:Jet_aircraft dbr:Barth_Netterfield dbr:Space_architecture dbr:Supercell dbr:Skew-T_log-P_diagram dbr:Atmospheric_physics dbr:Tephra dbr:Alan_West_Brewer dbr:Volcanoes_of_east-central_Baja_California dbr:USSR-1 dbr:2017_in_science n112: dbr:Franz_Josef_Land dbr:Jeannette_Piccard dbr:Atmosphere_of_Jupiter dbr:Hypercane dbr:Montreal_Protocol dbr:Global_dimming dbr:Francis_Gary_Powers n113: dbr:Stratospheric_sulfur_aerosols dbr:Stratospheric_Aerosol_and_Gas_Experiment dbr:Annual_cycle dbr:Minoan_eruption dbr:Stratospheric dbr:Reinhard_Süring dbr:Carbon dbr:Kh-22 dbr:2021_Cumbre_Vieja_volcanic_eruption dbr:National_Commission_for_Aerospace_Research_and_Development n115: n116: dbr:Nuclear_electromagnetic_pulse n117: n118:_Bison dbr:Timeline_of_women_in_aviation dbr:Earth_science dbr:Atmospheric_Chemistry_and_Physics dbr:Brewer–Dobson_circulation n119:apai_eruption_and_tsunami dbr:Atmosphere_of_Pluto dbr:Atmosphere_of_Titan dbr:Atmospheric_methane dbr:Operation_Crossroads dbr:2016_in_science n120:this n121: dbr:Eruption_column dbr:Climate_of_Uranus dbr:High-altitude_balloon n122: dbr:Vladimir_Lysenko dbr:Sobral_Base n123:Zero_episodes dbr:ECHAM dbr:Iridion_3D dbr:Runaway_greenhouse_effect dbr:Earth dbr:Isotope_geochemistry dbr:August_Riedinger dbr:Raphaël_Domjan dbr:The_Washington_Times dbr:Silly_String dbr:Space_diving dbr:Capitanian_mass_extinction_event dbr:Kármán_line dbr:Impact_winter dbr:Mount_Mazama dbr:Trachyandesite dbr:Kristie_Boering dbr:Quasi-biennial_oscillation dbr:Mario_Molina dbr:Overshooting_top dbr:Project_Grab_Bag dbr:Large-calibre_artillery dbr:Xerxes_Canal dbr:North_West_England dbr:Hydroxyl_radical dbr:Boeing_E-3_Sentry dbr:Kosmos_1402 dbr:Plinian_eruption dbr:Stratobowl dbr:Alice_Larkin dbr:Singularity_Sky dbr:Silverthrone_Caldera dbr:Photoacoustic_spectroscopy dbr:The_Museum_of_Curiosity dbr:Timeline_of_plant_evolution dbr:List_of_firsts_in_aviation dbr:Rainbow_Room dbr:Cascade_Volcanoes dbr:Climatology dbr:Martin_RB-57D_Canberra dbr:Kees_de_Jager dbr:Sokol_space_suit n124:_New_Zealand dbr:Airborne_observatory dbr:Stratopause dbr:January–March_2022_in_science dbr:Aeroplankton dbr:Carbonyl_sulfide dbr:Polar_vortex dbr:Ozone_depletion dbr:Stratospheric_Observatory_for_Infrared_Astronomy n126:_Carter_Show_World_Tour dbr:Gravity_wave dbr:Antarctic_oscillation dbr:The_Strat dbr:Weather_balloon dbr:LO-NOx_burner dbr:Outline_of_Earth_sciences dbr:Asteroid_impact_avoidance dbr:Environmental_indicator dbr:Exposing_Microorganisms_in_the_Stratosphere dbr:Global_commons dbr:Track_while_scan dbr:International_Standard_Atmosphere dbr:List_of_Equinox_episodes n129:_Goody dbr:List_of_important_publications_in_chemistry dbr:Microwave_sounding_unit wikipedia-en:Stratosphere dbr:Microwave_limb_sounder dbr:Marambio_Base dbr:Abbott_Lawrence_Rotch dbr:Volcanic_impacts_on_the_oceans dbr:CASSIOPE dbr:Glossary_of_meteorology dbr:Myasishchev_M-55 dbr:Tsar_Bomba dbr:Milton_Wainwright dbr:Weather_forecasting dbr:Polar_stratospheric_cloud dbr:Polar_route dbr:Explorer_60 dbr:Atmosphere_of_Triton dbr:Atmosphere_of_Uranus dbr:Jack_Parsons dbr:Explorer_II dbr:Mass-independent_fractionation dbr:Volcanism_of_Canada dbr:1257_Samalas_eruption dbr:Numerical_weather_prediction dbr:BAE_Systems_PHASA-35 n131: dbr:Daniel_Ellsberg n132: dbr:Volcanic_winter dbr:Simon_Faithfull dbr:Environmental_Science_Services_Administration dbr:Cattle_urine_patches dbr:Messerschmitt_Me_163_Komet dbr:George_Smoot dbr:Volcano dbr:2018_in_science n133:_Laurence_Kulp dbr:Atmospheric_temperature dbr:Sunset dbr:Upper-atmospheric_models dbr:Mount_Everest dbr:Cumulonimbus_flammagenitus dbr:Ozone dbr:Geography_of_British_Columbia dbr:Red_Bull_Stratos dbr:Swedish_Institute_of_Space_Physics dbr:Timeline_of_meteorology dbr:May_1931 dbr:Types_of_volcanic_eruptions dbr:Fruit_flies_in_space dbr:Advanced_microwave_sounding_unit dbr:Cat_gap dbr:Garibaldi_Volcanic_Belt dbr:Homosphere dbr:List_of_multiple_discoveries dbr:Lee_wave n136: dbr:HD_149026_b dbr:Rong_Fu dbr:Lost_in_the_Stratosphere dbr:King_Ghidorah dbr:Satellite_temperature_measurements dbr:Weather dbr:NAS_Award_for_Chemistry_in_Service_to_Society dbr:Jom-Bolok_volcanic_field dbr:Kimberly_Strong dbr:Meteorology dbr:Cloud_physics dbr:Null_cycle dbr:Index_of_Earth_science_articles dbr:Skyhook_balloon dbr:Non-rocket_spacelaunch dbr:Nuclear_fallout dbr:Megacryometeor dbr:Max_Cosyns dbr:Red_rain_in_Kerala dbr:Cloud dbr:Sunrise dbr:Advanced_Thin_Ionization_Calorimeter dbr:Mount_Pinatubo n137:_Settle dbr:Mineral dbr:April_1969 dbr:Carbon-14 dbr:Paektu_Mountain dbr:Effects_of_nuclear_explosions dbr:Nitrification dbr:Berlin_scientific_balloon_flights dbr:Mount_Takahe dbr:Herculaneum n138:_Larsen dbr:Aryabhata dbr:Andean-Saharan_glaciation dbr:Thermosphere dbr:Lower_atmosphere dbr:Earth-grazing_fireball dbr:Aeronomy dbr:Sulfuric_acid dbr:Geophysical_fluid_dynamics dbr:Concorde dbr:Photosynthetically_active_radiation dbr:Tristan_Tzara dbr:Paramount_Styles dbr:Cloudbase dbr:Ring_of_Fire dbr:1808_mystery_eruption dbr:List_of_astronomical_observatories dbr:Yevgeny_Chertovsky n142:5-inch_Mk_V_naval_gun dbr:Strathosphere dbr:Pacific_Meridional_Mode dbr:List_of_German_inventions_and_discoveries dbr:Azadeh_Tabazadeh dbr:Paper_Aircraft_Released_Into_Space dbr:Thor_experiment dbr:Instrumental_temperature_record dbr:Balloon-borne_telescope n143: dbr:Nitrogen_dioxide dbr:Laser_communication_in_space dbr:Geology_of_the_Pacific_Northwest n144:s_Treasure dbr:Nuclear_weapon dbr:NTT_Docomo n145:_Stand_Alone_Complex_episodes dbr:Nitrogen_cycle dbr:Rhina_Espaillat dbr:1934_in_aviation dbr:Sulfur_hexafluoride dbr:Alan_Eustace dbr:Ice_core dbr:Kuang-Chi dbr:Space_weather dbr:Verneshot dbr:Methyl_radical n146:2-trifluoroethane dbr:1815 dbr:Lifting_gas dbr:Auguste_Piccard dbr:Future_of_Earth dbr:Residence_time dbr:Harmony_Company_models dbr:October_1934 dbr:Eddy_saturation_and_eddy_compensation dbr:Photodissociation dbr:Andrew_Dessler dbr:Extraterrestrial_atmosphere dbr:Cogeneration dbr:Project_Excelsior dbr:Atmosphere_of_Earth dbr:Taber_MacCallum dbr:Felix_Baumgartner dbr:Attribution_of_recent_climate_change dbr:Chlorine_monoxide dbr:Chlorine_nitrate dbr:Speed_of_sound dbr:Planetary_boundary_layer dbr:Climate_change dbr:NOAA-7 dbr:NOAA-8 n150:_Super_Life-Form_Transformers dbr:NOAA-6 dbr:Geocaching dbr:Polar_mesospheric_summer_echoes n151: dbr:Joseph_Kittinger dbr:NOAA-9 dbr:NOAA-B dbr:Firestorm dbr:Friedrich_Paneth dbr:2021_in_climate_change dbr:MINOS dbr:NOAA-13 dbr:NOAA-14 n153: dbr:NOAA-11 dbr:NOAA-12 dbr:El_Chichón dbr:NOAA-10 dbr:James_Lovelock dbr:Mount_Berlin dbr:Konstanty_Jodko-Narkiewicz dbr:Haute-Provence_Observatory dbr:Mesosphere dbr:Network_for_the_Detection_of_Atmospheric_Composition_Change dbr:Nimbus_7 dbr:Vapor-compression_refrigeration dbr:Nimbus_5 dbr:Loon_LLC dbr:Ayaks n154: dbr:European_Geosciences_Union dbr:Kuwaiti_oil_fires dbr:Effects_of_climate_change dbr:Keith_Shine dbr:Aftermath_of_the_Gulf_War dbr:2013_in_science dbr:McKinney_Fire dbr:Vertical_pressure_variation dbr:Index_of_meteorology_articles dbr:Project_Strato-Lab dbr:Mushroom_cloud dbr:Julius_Bartels dbr:2017_in_paleontology dbr:Richard_Assmann dbr:2012_Summer_Olympics_opening_ceremony dbr:List_of_exoplanet_firsts n157: dbr:Léon_Teisserenc_de_Bort dbr:Belgian_Institute_for_Space_Aeronomy dbr:Slovak_Organisation_for_Space_Activities dbr:Index_of_radio_propagation_articles dbr:Antarctica dbr:Uranus dbr:Hot_tower dbr:James_May_on_the_Moon dbr:WASP-33b dbr:Nuclear_winter dbr:James_May_at_the_Edge_of_Space dbr:Arthur_Berson dbr:Radiative_forcing dbr:Vandread dbr:1815_eruption_of_Mount_Tambora dbr:Solar_cycle dbr:Ridge_A dbr:HD_209458_b dbr:Cooperative_Institute_for_Research_in_Environmental_Sciences dbr:Eruption_of_Mount_Vesuvius_in_79_AD dbr:1991_eruption_of_Mount_Pinatubo dbr:Equivalent_effective_stratospheric_chlorine dbr:Kosmos_954 dbr:Aurora_Flight_Sciences dbr:Thermocline dbr:Greenhouse_gas dbr:Grob_Strato_2C dbr:Bridge_River_Vent dbr:Atmospheric_instability dbr:Hunga_Tonga–Hunga_Haʻapai dbr:Obergurgl n158:_South_Dakota n159:_Moore dbr:Ozone_layer dbr:Max_Planck_Institute_for_Solar_System_Research dbr:Gersthofen dbr:Lapse_rate dbr:Environmental_impact_assessment dbr:Susan_Avery n163: n165:_Helens dbr:Israeli_Air_Defense_Command dbr:Stratospheric_aerosol_injection dbr:HAPSMobile dbr:Joanna_Haigh dbr:Equivalent_latitude dbr:Food_security dbr:Cretaceous–Paleogene_extinction_event

foaf:depiction

n61:jpg n62:jpg n63:jpg n64:svg

wdrs:describedby

n104:Turbulence n104:Methane n139:Ivory_Coast n139:Turbulence

dct:subject

dbc:Atmosphere_of_Earth dbc:Basic_meteorological_concepts_and_phenomena dbc:Atmosphere dbc:Meteorological_phenomena

dbo:wikiPageID

47454

dbo:wikiPageRevisionID

1117738916

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Lockheed_U-2 dbr:Lift-to-drag_ratio dbr:Tropopause dbr:Airframe dbr:Convective_overshoot dbr:Project_Excelsior dbr:Overshooting_top dbr:Sudden_stratospheric_warmings dbr:Chlorofluorocarbon dbr:Paris_Gun dbr:Dynamical dbr:Mesosphere n44:s_atmosphere dbc:Atmosphere_of_Earth dbr:UV-C dbr:°F dbr:Rossby_wave dbr:Concorde dbr:Polar_vortex dbr:°C dbr:RQ-4_Global_Hawk dbr:Atmospheric_stratification dbr:Service_ceiling dbr:Arctic dbr:Rossby_waves dbc:Atmosphere dbr:Turbulence dbr:Temperature_inversion dbr:Parasitic_drag dbr:Thunderstorm dbr:Upper-atmospheric_lightning dbr:Radiolysis dbr:Biosphere dbr:Ivory_Coast dbr:Potential_vorticity dbr:Supercell dbr:Kelvin dbr:Léon_Teisserenc_de_Bort dbr:Mount_Everest dbr:Photodissociation dbr:Troposphere dbr:Airliner dbr:Secondary_circulation dbr:Brewer-Dobson_circulation dbr:Ozone_layer dbr:Stratopause dbr:Quasi-biennial_oscillation dbr:Bar-headed_goose dbr:Ozone n134: dbc:Meteorological_phenomena dbr:Jet_stream dbr:Hydroxyl_radical dbr:Gravity_wave dbr:Methane n140:s_vulture dbr:Nitrous_oxide dbr:Polar_night dbr:Bacteria dbr:Geographical_pole dbr:Fuel_efficiency dbr:Richard_Assmann dbr:SR-71 dbr:Le_Grand_Saut dbr:Water_vapor dbr:Red_Bull_Stratos dbr:Alan_Eustace dbr:Convection n156: dbr:Ozone_depletion dbr:Eruption_column dbr:Perlan_Project n160:jpg n161:jpg n162:svg n164:jpg

dbo:wikiPageExternalLink

n155:

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Stratosphere

prov:wasDerivedFrom

n148:0

n18:hypernym

dbr:Layer

dbo:abstract

estas dua tavolo de atmosfero. Ĝi komenciĝas je 15-20 km super areo de tero kaj finiĝas je 45-55 km. En supera parto de estas ozona tavolo. Stratosfero havas 21% mason de atmosfero. La stratosfera è il secondo dei cinque strati in cui è convenzionalmente suddivisa l'atmosfera terrestre (troposfera, stratosfera, mesosfera, termosfera e esosfera), posta al di sopra della tropopausa. A estratosfera caracteriza-se pelos movimentos de ar em sentido horizontal, tem sua base situada entre 7 e 17 km da superfície e seu topo, aproximadamente a 50 km de altitude, sendo a segunda camada da atmosfera, compreendida entre a troposfera e a mesosfera. A temperatura aumenta com a altura (de -50 a 10 °C). Apresenta pequena concentração de vapor de água e temperatura constante próximo à região limítrofe, denominada estratopausa. Muitos aviões a jato circulam na estratosfera porque esta é muito estável. É nesta camada que começa a difusão da luz solar (que origina o azul do céu). Na sua parte inferior, flui uma corrente de ar fria em jato, conhecida como jet stream, que exerce influência na meteorologia das zonas temperadas; a aproximadamente trinta quilómetros, encontra-se a ozonosfera, onde moléculas de ozono absorvem a radiação ultravioleta do Sol devido a reações fotoquímicas, filtrando-as e protegendo-nos dos seus efeitos nocivos. Neste ponto da estratosfera, o ar aquece até a temperatura atingir cerca de 10 °C. Na estratosfera existem as nuvens de madrepérola, que são formadas pela capa de ozono, que costuma ser muito estável, principalmente no espaço compreendido entre a tropopausa e a camada de ozono. La estratosfera o estratósfera​ es una de las capas de la atmósfera terrestre; está situada entre la troposfera y la mesosfera. La altura a la que comienza es variable: En las regiones polares a menor altura, entre 6 y 9 kilómetros o más; y en las regiones ecuatoriales entre 16 y 20 kilómetros.​​​​ y se extiende hasta los 50 km de altura aproximadamente. La temperatura aumenta progresivamente desde los −55 °C de la tropopausa hasta alcanzar los 0 °C de la estratopausa, aunque según algunos autores puede alcanzar incluso los 17 °C o más.​ Es decir, en esta capa la temperatura aumenta con la altitud, al contrario de lo que ocurre en las capas superior e inferior. Esto es debido principalmente a la absorción de las moléculas de ozono que absorben radiación electromagnética en la región del ultravioleta. En la parte baja de la estratosfera la temperatura es relativamente estable, y en toda la capa hay muy poca humedad. En la estratosfera la mezcla horizontal de los componentes gaseosos se produce mucho más rápidamente que la mezcla vertical. A una altura aproximadamente de 2,5 veces la altura del Everest y unas 112 veces el Empire State Building de Nueva York solo algunos aviones como el Mig-31 ruso, el SR-71, el Concorde, el U-2 y el UAV RQ-4 Global Hawk pueden volar a este nivel. Cerca del final de la estratósfera se encuentra la capa de ozono que absorbe la mayoría de los rayos ultravioleta del Sol. El 14 de octubre de 2012 el austríaco Felix Baumgartner se lanzó desde la estratosfera a una altura de 38 969 metros. Rompió así el récord de salto en caída libre desde punto más alto y el de vuelo tripulado en globo con una distancia a la superficie terrestre de 39 068 m.​ El 24 de octubre de 2014 este récord fue superado por el vicepresidente de Google, Alan Eustace (57 años), quien se lanzó desde una altura de 41 425 metros.​ Стратосфе́ра (от лат. stratum «настил, слой») — слой атмосферы, располагающийся на высоте от 11 до 50 км. Характерно незначительное изменение температуры в слое 11—25 км (нижний слой стратосферы) и повышение её в слое 25—40 км от −56,5 °С до +0,8 °С (верхний слой стратосферы или область инверсии). Достигнув на высоте около 40 км значения около 0 °C, температура остаётся постоянной до высоты около 55 км. Эта область постоянной температуры называется стратопаузой и является границей между стратосферой и мезосферой. Плотность воздуха в стратосфере в десятки и сотни раз меньше, чем на уровне моря. Стратосфера представляет более однородную среду по сравнению с тропосферой. Так как плотность газа уменьшается с высотой, то относительная диэлектрическая проницаемость в стратосфере ≈1, она оказывает меньшее влияние на распространение радиоволн. Именно в стратосфере располагается слой озоносферы («озоновый слой»; на высоте от 15—20 до 55—60 км), который определяет верхний предел жизни в биосфере. Озон (О3) образуется в результате фотохимических реакций наиболее интенсивно на высоте ~30 км. Общий объём О3, будь он сконцентрирован в одном отдельном слое, составил бы при нормальном давлении сплошной слой толщиной всего 1,7—4,0 мм. В стратосфере задерживается большая часть коротковолновой части ультрафиолетового излучения (180—200 нм) и происходит трансформация энергии коротких волн. Под влиянием этих лучей изменяются магнитные поля, распадаются молекулы, происходит ионизация, новообразование газов и других химических соединений. Эти процессы можно наблюдать в виде северных сияний, зарниц и других свечений. В стратосфере и более высоких слоях под воздействием солнечной радиации молекулы газов диссоциируют — на атомы (выше 80 км диссоциируют СО2 и Н2, выше 150 км — О2, выше 300 км — N2). На высоте 200—500 км в ионосфере происходит также ионизация газов, на высоте 320 км концентрация заряжённых частиц (О+2, О−2, N+2) составляет ~1/300 от концентрации нейтральных частиц. В верхних слоях атмосферы присутствуют свободные радикалы — ОН·, НО·2 и др. В стратосфере почти нет водяного пара. طبقة الستراتوسفير أو المتكور الطبقي أو الغلاف الجوي الطبقي هي إحدى طبقات الجو العليا التي تعلو طبقة التروبوسفير وتمتد من ارتفاع 18 كيلومتر إلى نحو 50 كم فوق سطح البحر، وهي طبقة من الهواء الرقيق تجتاحها الرياح العاتية إذ ينساب في قاعدتها نهران من التيارات الهوائية يجريان حول معظم الكرة الأرضية ويعرفان باسم تيارات الرياح المتدفقة. الهواء في هذه الطبقة جاف وصافي وبارد، حيث أن درجة الحرارة فيه ثابتة حوالي -5°. بداية هذه الطبقة عند الفاصل (التربوبوز) وتمتد في الارتفاع إلى نحو 80 كيلومترا حيث يوجد فاصل إسمه (ستراتوبوز) نحصل على معلوماتنا عن طبقة الستراتوسفير عن طريق إرسال بالونات البحث العلمي التي تحمل الأجهزة للقيام بقياسات في تلك الطبقة. وترسل الأجهزة العلمية إلى الأرض نتائج قياساتها آنياً بواسطة الإرسال والإستقبال اللاسلكي، أو تعود إلينا تلك الأجهزة محملة بما اختزنته من معلومات. 성층권(成層圈, stratosphere)은 지구 대기권의 한 부분으로 위쪽으로 올라갈수록 따뜻해지고, 지표면에 가까워질수록 온도가 내려가는 특성을 지니고 있다. 이 현상은 지표면에 가까울수록 온도가 상승하는 대류권과 정반대이다. 성층권은 지표에서 10km에서 50km 사이에 위치하며, 9–12km 고도를 유지하는 민항기들이 다니는 길이기도 하다. 대기 상태가 안정되어 있기 때문에 여객기의 항로로 사용된다. 또한 성층권의 25km 부근에는 오존층(O3)의 밀도가 가장 높다. 성층권 전체의 오존 양은 300DU(약 3mm)이고 태양에서 나오는 유해 자외선을 흡수하여, 산소 원자(O)와 산소(O2)로 분해한다. 또 산소원자나 분자가 오존으로 합성될 때도 자외선이 필요하다. 따라서 성층권 내부는 발열반응으로 기온이 높은 것이다. 성층권 상단인 50km는 U.V.C에 의해서 가열되고 성층권 중 가장 기온이 높은 곳이다. 반면 산소원자만 있는 50km보다 20km부근의 오존 농도가 높다. 이유는 오존이 합성되려면 적당한 기압과 질소촉매, U.V.B가 필요한데 20km부근이 이러한 조건을 만족하기 때문이다. 2012년 10월 14일, 오스트리아의 스카이 다이버인 펠릭스 바움가르트너가 성층권 다이빙을 성공하였다. 平流層（英語：Stratosphere），位于对流层的上方和中间层的下方。其下界在中纬度地区位于距离地表10km处，在极地则在8km左右，其上界则约在离地50km的高度。平流层的温度上热下冷，随着高度的增加，平流层的气温在起初大致不变，然后迅速上升。在平流层裡大气主要以水平方向流动，垂直方向上的运动较弱，因此气流平稳，幾乎没有上下对流。 1902 年，法國氣象學家和德國氣象學家經過協調，分別發表了各自多年觀察的結果。他們依據高空氣球儀表所記錄到的溫度，在高度約為 11-14 公里處發現一個等溫層（isothermal layer），位於平流層下部的底端。平流層別稱同溫層，正源於此。 由于含有大量臭氧，平流层的上半部分能吸收大量的紫外线，這層使特殊氣體形成的區域也被称为臭氧层。 De stratosfeer (van Latijn "stratum" (hier: laag), en Oudgrieks "σφαῖρα" (bol)) is de laag in de dampkring die zich bevindt tussen de troposfeer en de mesosfeer. De lagen worden gescheiden door respectievelijk de tropopauze en de stratopauze. Bij de evenaar begint de stratosfeer op ongeveer 17 kilometer boven het aardoppervlak (zeeniveau) en bij de polen op ongeveer 10 kilometer. Op een hoogte van 50 kilometer gaat de stratosfeer over in de mesosfeer. Het begin van deze laag wordt – in tegenstelling tot de onderliggende troposfeer – gekenmerkt door een vrijwel constante temperatuur bij toenemende hoogte, de isotherme laag. Daarboven stijgt de temperatuur en bij ongeveer 47 km bereikt hij weer het vriespunt. Waar de temperatuur verder de hoogte in weer afneemt, gaat de stratosfeer over in de mesosfeer. Het is ongeveer -50 °C op het laagste punt van de stratosfeer en tussen de 0 en 30 °C op het hoogste punt. De toename van de temperatuur in de stratosfeer is een gevolg van de absorptie van ultraviolet licht van de zon. De hoeveelheid straling die doordringt, wordt kleiner naarmate de afstand tot de aarde afneemt. Gecombineerd met een grotere dichtheid van de atmosfeer resulteert dat in een temperatuurdaling. Door plotselinge stratosferische opwarming kan de temperatuur in de winter plotseling stijgen met tientallen graden Celsius. Door het verticale temperatuurverloop is de stratosfeer stabiel en is er vrijwel geen convectie en turbulentie. Wolken vormen zich daardoor vrijwel niet, maar in zeer koude poolwinters kunnen zich parelmoerwolken vormen. Deze zijn van belang bij de vorming van ozon. Boven in de stratosfeer bevindt zich een hogere concentratie ozon. Dit gebied wordt dan ook de ozonlaag genoemd. Er is een aanzienlijk verschil in samenstelling tussen de troposfeer en de stratosfeer. Zo bevat de stratosfeer meer ozon en minder waterdamp en koolstofdioxide dan de troposfeer. Het gebrek aan verticale luchtbewegingen maakt het dat eenmaal aanwezige verontreiniging lang in de stratosfeer kan blijven. De stratosfeer maakt deel uit van de dampkring. La stratosphère est la seconde couche de l'atmosphère terrestre, comprise entre la troposphère (au-dessous) et la mésosphère (au-dessus). Estratosfera troposferaren gainean dagoen atmosferaren geruza da, gainazaletik 10 eta 50 kilometro artera kokatuta dagoena. Bizidunontzat hil ala bizikoa den ozono-geruza dago bertan, 40-50 km arteko garaieran. Eguzkiaren erradiazio ultramoreak direla eta, oxigeno atomoak berrordenatu egiten dira estratosferan, eta ozono deituriko hiru oxigeno atomozko molekulak eratu. Fenomeno hau ekuatore gainean da garrantzitsuena (latitude horretan irradiazioa altuagoa baita), eta bertan sortutako molekulek, gerora planeta osora hedatuko den geruza eratzen dute. Ozono geruza horrek irensten du Eguzkiak igorritako izpi ultramore arriskutsuen ehuneko handiena. Ozono geruzaren ondorioz, tenperatura igoera bat gertatzen da estratosferan. Tropopausa amaitu eta bereala, troposferan hoztuz zihoan tenperatura konstante mantentzen da eta, lehen esan bezala, momentu baten buruan berotzen hasiko da estratopausara iritsi arte. Bertan, berriz ere, tenperatura konstante geldituko da. Tropopausaren eta estratopausaren artean dagoen tenperatura aldaketa honen ondorioz, beheko geruzan dauden aire-masak ez dira estratopausara pasatzen: aire beroa bera baino hotzagoa den aire masa batez inguratua badago, goraka igoko da. Baina estratosferako airea troposferakoa baino beroagoa denez, beheko geruzatik datozen aire masa beroak tropopausan geratzen dira. Ondorioz, estratosferako aire masak horizontalki mugituko dira eta troposferakoak bertikalki, elkar nahastu gabe. Stratosféra je vrstva atmosféry nacházející se ve výškách průměrně 10 až 50 km nad hladinou moře. Spodní hranice stratosféry kolísá podle zeměpisné šířky a vlastností vzduchové hmoty od 7 do 18 km. Stratosféra je od další vrstvy oddělena stratopauzou. Až do 30 km je v ní stálá teplota od −45 do −75 °C (podle zeměpisné šířky). Teplota ve stratosféře nelineárně vzrůstá, téměř k 0 °C. Vrstva stratosféry mezi 25 až 35 km se nazývá ozonová vrstva, protože obsahuje relativně vysokou koncentraci ozonu (O3). Molekuly ozónu pohlcují krátkovlnné, především ultrafialové záření, které má zhoubný vliv na tkáně živých organismů. Díky ozónové vrstvě se k povrchu Země dostává jen asi 1 % ultrafialového záření přicházejícího ze Slunce. Ozónová vrstva se při tom zahřívá. Tím si vysvětlujeme zvýšenou teplotu v horní vrstvě stratosféry. Ozón vzniká tak, že fotony slunečního záření rozbijí běžné dvouatomové molekuly kyslíku (O2) a vzniklé kyslíkové radikály O• se slučují s molekulami O2 na molekuly O3. Lze v ní pozorovat perleťová oblaka a vznikají zde vzdušné proudy o rychlosti až několika set kilometrů v hodině. Ve stratosféře téměř chybí vodní pára a prach pozemského původu, nicméně v případě energetických sopečných erupcí může nastat situace, že vznikne pyroklastické mračno stoupající desítky kilometrů nad zemský povrch, tedy dosahujíc až do stratosféry. V takovém případě je do stratosféry dodáno velké množství vodní páry, sopečného prachu a sopečných plynů, převážně oxid siřičitý (SO2) a sulfan (H2S). Vlivem silných větrů je pak materiál rychle rozprostřen z místa erupce, bodového zdroje, globálně, jako se tomu stalo například v roce 1982 při erupci sopky El Chichón a v roce 1991 při erupci sopky Pinatubo. Tehdy stačilo 22 dní na to, aby se vyvržený sopečný materiál rozšířil po celém světě. Tento materiál má pak významný dopad na klima v lokálním i globálním měřítku a může způsobovat jak ochlazení, tak i oteplení Země v závislosti na velikosti částic aerosolu a na konkrétním místě. Stratosféra se otepluje a troposféra se ochlazuje. Zatímco sopečný prach je z atmosféry po několika dnech až týdnech odstraněn, oxid siřičitý a sulfan se zapojuje do chemických reakcí ve stratosféře a za spoluúčasti vodní páry se vytvářejí 1–2 μm drobné kapičky kyseliny sírové, takzvaný aerosol. Tyto drobné částice kyseliny sírové jsou schopny ve stratosféře přetrvávat po mnohem delší čas než prachové částice, okolo 2 až 3 let, a navíc oproti prachu mají až desetkrát větší schopnost blokovat dopadající sluneční záření. Přítomnost aerosolu kyseliny sírové tak zvyšuje odrazivost Země, tzv. albedo, což se projevuje tím, že se od částeček odráží mnohem více světelného záření zpět do kosmu. Tím zemský povrch nedostává obvyklý přísun energie, načež se ochlazuje. Již zmiňovaná erupce sopky Pinatubo v roce 1991 tak například způsobila celosvětový pokles průměrné teploty o 0,5 °C. Na druhou stranu, část dopadajícího záření je aerosolem zachycena, čímž dochází k zahřátí těchto kapiček a významnému ohřátí stratosféry. Στρατόσφαιρα (Stratosphere) ονομάζεται το δεύτερο από της επιφάνειας της Γης στρώμα της ατμόσφαιρας, αμέσως μετά την τροπόπαυση, το όριο που λήγει η Τροπόσφαιρα. Η στρατόσφαιρα αρχίζει από τα 18 χιλιόμετρα στον Ισημερινό, 10 - 13 χλμ. στα μέσα γεωγραφικά πλάτη και 8 χλμ. στους πόλους. Φτάνει ως τα 50 χλμ. (31 μίλια) ύψος, όπου και καταλήγει στη στρατόπαυση, θεωρητική ζώνη οριοθέτησης, ελάχιστου πάχους. Το επόμενο στρώμα, έξω από τη στρατόπαυση είναι η μεσόσφαιρα. Η θερμοκρασία στη στρατόσφαιρα στην αρχή και μέχρι του μισού ύψους της (30-35 χλμ.) παραμένει σταθερή, στη συνέχεια όμως αυξάνει μέχρι τα 50 χλμ. Στα ύψη αυτά, η ατμόσφαιρα της Γης είναι πολύ αραιότερη. Ενδεικτικώς, στη στρατόσφαιρα περιέχεται το 20% της όλης μάζας του ατμοσφαιρικού αέρα, έναντι των 3/4 στην τροπόσφαιρα. Μάλιστα στη στρατόπαυση, στα 50 χιλιόμετρα ύψος, η ατμοσφαιρική πίεση είναι μόλις το 1 χιλιοστό από την πίεση στην επιφάνεια της Γης. Стратосфе́ра — шар земної атмосфери між тропосферою і мезосферою (від 10—18 км до 40—50 км). Для стратосфери характерним є зростання температури повітря з висотою: від —45…—75° C на нижній межі (у тропопаузі) до —20…+20° C на верхній межі (у стратопаузі). Підвищення температури відбувається завдяки поглинанню сонячного ультрафіолетового випромінювання озоновим шаром. У регулюванні температурного режиму головну роль відіграє випромінювання. Через зазначені причини у стратосфері відсутні турбулентні потоки. Майже відсутня водяна пара. У стратосфері затримується більша частина короткохвильового ультрафіолетового випромінювання (180—200 нм) та відбувається його перетворення на тепло. В атмосферах інших планет такого шару немає, їхню мезосферу іноді називають стратомезосферою. L'estratosfera és la capa de l'atmosfera situada damunt de la troposfera i que s'estén entre 11 km i 50 km de la superfície terrestre. A la part baixa de l'estratosfera la temperatura és relativament estable i hi ha poca humitat. L'estratosfera s'estén des de la tropopausa fins a l'estratopausa, situada a 50-60 km d'altitud. En aquesta capa la temperatura augmenta amb l'altitud. Aquesta relació de la temperatura amb l'altura és la inversa a la que es troba a les capes superior i inferior. Això és degut principalment a la presència de les molècules d'ozó que absorbeixen radiació electromagnètica a la regió ultraviolada. L'estratosfera és una regió on es produïxen diferents processos radioactius, dinàmics, químics i físics. La barreja horitzontal dels components gasosos es produeix molt més ràpidament que la barreja vertical. Stratosfer (/ˈstrætəsfɪər/) adalah lapisan kedua dari atmosfer bumi, terletak di atas troposfer dan di bawah mesosfer. Ketebalannya sekitar 15–55 km. Di lapisan ini terdapat lapisan ozon yang terbentuk pada ketinggian 20 km. Lapisan ozon berfungsi menyerap radiasi sinar ultraviolet sehingga melindungi bumi dari bahaya radiasi sinar tersebut. Antara lapisan Troposfer dan Stratosfer terdapat lapisan . 成層圏（せいそうけん、stratosphere)とは、地球の大気の鉛直構造において対流圏と中間圏の間に位置する層である。対流圏と成層圏との境目は対流圏界面（高度は極地で約8km、緯度が低くなるに従って高くなり赤道付近で約17km）、成層圏と中間圏との境目は成層圏界面（高度約50km）と呼ばれる。 An chuid d'atmaisféar an Domhain os cionn an trópaisféir, ag tosú ag airde 8-16 km, mar a bhfuil an trópastad, suas go dtí airde 50 km. Tá an ciseal ózóin ag a bhun. Ar dtús fanann an teocht sa strataisféar tairiseach, agus ansin méadaíonn sé de réir mar a mhéadaíonn an airde, agus mar sin tá aer níos teo ina luí ar aer níos fuaire ann. Is cobhsaí an strataisféar mar sin, gan scamaill, gan ach meascadh mall ceartingearach den aer ann. De bharr an easpa measctha seo, má théann aon truailliú isteach ann, fanann sé ann ar feadh na mblianta, gafa ag an gciseal inbhéartaithe sa trópastad. Die Stratosphäre (Aussprache [ʃtrato…] oder [strato…]; von lateinisch strātum, „Decke“ und altgriechisch σφαῖρα sphaîra, „Kugel“) ist die zweite Schicht der Erdatmosphäre. Sie liegt über der Troposphäre und ist Teil der Homosphäre. Der Grenzbereich zwischen Stratosphäre und Troposphäre wird als Tropopause bezeichnet. Diese liegt in einer Höhe zwischen ungefähr 8 Kilometern an den geografischen Polen und circa 18 km am Äquator. Über der Stratosphäre schließt sich die Mesosphäre an. Die Grenze ist die Stratopause in etwa 50 km Höhe. Stratosfären är ett skikt i jordens atmosfär. Den är en av atmosfärens 4 skikt om man räknar med pauserna. Den börjar vid cirka 10–15 kilometers höjd och sträcker sig upp till ungefär 50 kilometer över markytan. Stratosfären kännetecknas av att temperaturen, till skillnad från i troposfären och mesosfären, ökar med höjden. Stratosfären är 11 - 45 km tjock. Den undre gränsen för stratosfären mot troposfären kallas för tropopausen. Dess höjd bestäms av var temperaturen slutar sjunka och börjar stiga. Höjden varierar med årstid och latitud så att den är högre vid ekvatorn än vid polerna. Den övre gränsen för stratosfären mot mesosfären kallas stratopausen. Temperaturen i stratosfären är på de lägre höjderna ganska konstant mellan −50 °C och −55 °C. Med tilltagande höjd stiger temperaturen sakta så att den ligger omkring 0 °C på 50 kilometers höjd. Ozonlagret som skyddar jorden från bland annat UV-strålning ligger i stratosfären cirka 25 kilometer från markytan. Stratosfera – druga, licząc od powierzchni, warstwa atmosfery planety, w której ma miejsce inwersja temperatury. Jest położona nad troposferą, od której dzieli ją tropopauza, a pod mezosferą, od której oddziela ją stratopauza. The stratosphere (/ˈstrætəˌsfɪər, -toʊ-/) is the second layer of the atmosphere of the Earth, located above the troposphere and below the mesosphere. The stratosphere is an atmospheric layer composed of stratified temperature layers, with the warm layers of air high in the sky and the cool layers of air in the low sky, close to the planetary surface of the Earth. The increase of temperature with altitude is a result of the absorption of the Sun's ultraviolet (UV) radiation by the ozone layer. The temperature inversion is in contrast to the troposphere, near the Earth's surface, where temperature decreases with altitude. Between the troposphere and stratosphere is the tropopause border that demarcates the beginning of the temperature inversion. Near the equator, the lower edge of the stratosphere is as high as 20 km (66,000 ft; 12 mi), at midlatitudes around 10 km (33,000 ft; 6.2 mi), and at the poles about 7 km (23,000 ft; 4.3 mi). Temperatures range from an average of −51 °C (−60 °F; 220 K) near the tropopause to an average of −15 °C (5.0 °F; 260 K) near the mesosphere. Stratospheric temperatures also vary within the stratosphere as the seasons change, reaching particularly low temperatures in the polar night (winter). Winds in the stratosphere can far exceed those in the troposphere, reaching near 60 m/s (220 km/h; 130 mph) in the Southern polar vortex.

dbo:thumbnail

n59:300

dbo:wikiPageLength

20584

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Wiktionary dbt:Other_uses dbt:Short_description n128:s_atmosphere dbt:Further dbt:Convert dbt:Portal_bar dbt:IPAc-en dbt:Citation_needed dbt:Authority_control dbt:Reflist