This HTML5 document contains 1128 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Subject Item

dbr:Uyghur_language

rdf:type

yago:WikicatVowel-harmonyLanguages yago:WikicatAgglutinativeLanguages dbo:Language yago:Language106282651 yago:WikicatLanguagesOfKazakhstan yago:WikicatLanguagesOfKyrgyzstan yago:Abstraction100002137 yago:Communication100033020 yago:WikicatLanguagesOfChina owl:Thing yago:WikicatLanguagesOfPakistan yago:WikicatTurkicLanguages

rdfs:label

Ujgurština Lingua uigura Uigurische Sprache Ujgura lingvo Oeigoers Ουιγούρ γλώσσα اللغة الأويغورية Уйгурский язык Język ujgurski Uigur Ouïghour Uiguriska Уйгурська мова Uyghur language Bahasa Uighur 维吾尔语 Uigurrera ウイグル語 위구르어 Língua uigur Idioma uigur

rdfs:comment

La ujgura lingvo (ئۇيغۇر تىلى, Uyghur tili, ئۇيغۇرچە Uyghurche) apartenas al la tjurka lingvaro ene de la altaja lingvaro. Ĝi estas parolata de la ujguroj en Ĉinio (7 milionoj da parolantoj) kie ĝi estas agnoskata kiel oficiala kune kun la ĉina lingvo kaj en Kazaĥio ĉirkaŭ 300 mil personoj parolas ĝin. Krom tio, ĝi ankaŭ havas malgrandajn komunumojn en Mongolio kaj en aliaj landoj de Centrazio kaj en Usono kaj aliaj landoj kie ili ekziliĝas. La ujguroj estas unu el la ĉefaj etnaj malplimultoj oficiale agnoskataj de la Popola Ĉina Respubliko. Uiguriska (även uighuriska, uyghuriska, östturkiska eller türki) är det turkspråk som talas av uigurerna, en minoritetsgrupp i den autonoma regionen Xinjiang (även kallad Östturkestan) i västra Kina, med mindre grupper utanför Xinjiang, främst i Kazakstan. Språket är närbesläktat med uzbekiskan. Idag talas uiguriska av cirka 25 miljoner människor. Uiguriska har av historiska, religiösa och kulturella skäl många lånord från arabiskan och persiskan. Under 1900-talet har även ord lånats in från ryska och kinesiska (på grund av politiska skäl). ウイグル語（ウイグルご、: ئۇيغۇرچە; 英: Uyghur、中: 维吾尔语）は、中央アジアで使用されるテュルク語族に属する言語ひとつ。中央アジア東部のタリム盆地（現在の新疆ウイグル自治区の南部）周辺で現在話されている。中国政府の北京語普及政策のもとで、広東語・福建語・上海語・モンゴル語・中国朝鮮語などの言語と共に危機に瀕している。 Język ujgurski (zwany też językiem nowoujgurskim) – język z rodziny języków tureckich używany przez 11 mln Ujgurów, głównie w Regionie Autonomicznym Sinciang w zachodnich Chinach, a także w północno-wschodnim Kazachstanie. W Regionie Autonomicznym Xinjiang ma status języka urzędowego. Do zapisu języka ujgurskiego używa się obecnie pisma arabskiego w redakcji perskiej, przy czym samogłoski obowiązkowo oznacza się specjalnymi znakami diakrytycznymi. Do XVIII w. zapisywany był pismem ujgurskim, abdżadem zapisywanym z góry na dół. L'ouïghour ou l'ouïgour (en ouïghour : ئۇيغۇرچە , Uyƣurqə ou ئۇيغۇر تىلى , Uyƣur tili ; en chinois simplifié : 维吾尔语 ; chinois traditionnel : 維吾爾語 ; pinyin : wéiwúěryǔ ; en russe : уйгурский) est une langue appartenant à la famille des langues turques. Il est parlé en Asie centrale par les Ouïghours, principalement au Xinjiang (Chine), au Kazakhstan et au Kirghizistan, mais aussi en Asie mineure et Proche-Orient, en particulier en Turquie. En français, on peut trouver le nom écrit sous les formes suivantes : ouïgour, ouigour, ouighour, uigur. On prononce en français (API) /u.i.ɡuʁ/, /uj.ɡuʁ/ ou /wi.guʁ/. La lingua uigura o uiguro (ئۇيغۇرچە Uyƣurqə, o ئۇيغۇر تىلى Uyƣur tili; in cinese 維吾爾語T, 维吾尔语S, Wéiwú'ěryǔP), chiamata anche uyghur, uighur o uygur, è una lingua turcica parlata in Cina dagli uiguri nello Xinjiang (chiamato dai separatisti anche Turkestan Orientale o Uiguristan). Nel 2022, è parlata da 10,4 milioni di parlanti totali. Ujgurština je středoasijský jazyk altajského původu. Řadí se mezi turkické (turkotatarské) jazyky a je příbuzná s turečtinou nebo uzbečtinou. Gramaticky se jedná o aglutinační jazyk. Ujgursky hovoří přibližně osm milionů lidí, z nich velká většina patří k Ujgurům žijícím v Ujgurské autonomní oblasti Sin-ťiang na severozápadě Čínské lidové republiky. Významnější ujgurské menšiny jsou dále usazeny v sousedním Kazachstánu, Kyrgyzstánu a Uzbekistánu. Malé komununity Ujgurů žijí též na Tchaj-wanu, v USA, Německu a Turecku. Het Oeigoers is een Turkse taal, die door ongeveer 10 miljoen mensen in de Oeigoerse autonome regio Xinjiang in Volksrepubliek China wordt gesproken. Het is de taal van de Oeigoeren. Bahasa Uighur atau Uighur (/ˈwiːɡʊər, -ɡər/; ئۇيغۇر تىلى, Уйғур тили, Uyghur tili, Uyƣur tili, IPA: [ujɣur tili] or ئۇيغۇرچە, Уйғурчә, Uyghurche, Uyƣurqə, IPA: [ujɣurˈtʃɛ], : Uyğurçä; sebelumnya dikenal sebagai Turkistan Timur), adalah sebuah rumpun bahasa Turkik, ditulis dalam abjad Uighur Persia-Arab, dengan 8-11 juta penutur, dituturkan terutama oleh orang-orang Uighur di Daerah Otonomi Xinjiang di Tiongkok bagian barat. Komunitas penutur bahasa Uighur yang signifikan terletak di Kazakhstan, Kirgizstan, dan Uzbekistan dan berbagai negara lain memiliki komunitas ekspatriat berbahasa Uighur. Uighur adalah bahasa resmi di Daerah Otonomi Xinjiang dan digunakan secara luas baik di lingkungan sosial maupun resmi, serta di media cetak, televisi, dan radio yang mana digunakan sebagai bahasa umu O uigur, também designado em Portugal por uigure (ئۇيغۇرچە / Uyƣurqə / Уйғурчә, ou ئۇيغۇر تىلى ‎/ Uyƣur tili / Уйғур тили), é uma língua do ramo turcomano das línguas altaicas, falada pelo povo uigur, que habita principalmente o Xinjiang (antigo Sinquiang, também chamado de Turquestão Oriental ou Uiguristão), região da Ásia Central administrada pela China. El uigur, uighur o más exactamente uyghur (autónimo: ئۇيغۇر تىلى, Уйғур тили, Uyghur tili, Uyƣur tili o ئۇيغۇرچە, [ʊjˈʁʊr tili], también Уйғурчә, Uyghurche, Uyƣurqə, [ʊjʁʊrˈtʃɛ]) es una lengua de la familia túrquica y tiene más de 7 000 000 de hablantes en la Región Autónoma Uigur de Xinjiang (China), donde está reconocida como lengua cooficial con el chino. Otros 300 000 hablantes viven en Kazajistán, además de pequeñas comunidades en Mongolia y en los demás países de Asia Central. Los uigures son uno de los principales grupos étnicos reconocidos oficialmente por la República Popular China. Η Ουιγούρ γλώσσα (αγγλική προφορά ΔΦΑ: [ˈwiːɡər] (ئۇيغۇر تىلى), Uyghur tili, (ئۇيغۇرچە), Uyghurche), Ουιγούρ προφορά ΔΦΑ: [ʊjˈʁʊr] . πρότερα γνωστή ως Ανατολική Τούρκι, είναι Τουρκική γλώσσα με 8 έως 11 εκατομμύρια ομιλητές, και ομιλείται κυρίαρχα από τους Ουιγούρους στην Αυτόνομη Περιοχή των Ουιγούρων του Σιντζιάνγκ της δυτικής Κίνας. Σημαντικές κοινότητες ομιλητών της γλώσσας βρίσκονται στο Καζακστάν και το Ουζμπεκιστάν και άλλες χώρες με κοινότητες εκπατρισμένων Ουιγούρων. Η Ουιγούρ γλώσσα είναι επίσημη γλώσσα της Σιντζιάνγκ και χρησιμοποιείται ευρέως στην τυπογραφία, το ραδιόφωνο και την τηλεόραση. L'uigur és una llengua turquesa de la família altaica parlada pels uigurs, la història dels quals comença als primers segles de l'era comuna. Cap al segle VIII dC, van establir un poderós estat al Turquestan oriental i, en ser enderrocat cent anys més tard, van establir un nou regne a la Xina occidental, que va sobreviure fins a la conquesta dels mongols. L'uigur és parlat per uns 7.300.000 de persones, incloent-n'hi uns 6.000.000 a la regió autònoma de Xinjiang (Xina) i 300.000 al Kazakhstan. També és parlat a Uzbekistan, Tadjikistan, Kirguizistan i Mongòlia. Уйгу́рский язы́к ( ئۇيغۇر تىلى ,ئۇيغۇرچە, Уйғурчә, Уйғур тили, Uyghurche, Uyghur tili) — один из тюркских языков. Вместе с узбекским и или-тюркским образует карлукско-хорезмийскую подгруппу. Современный уйгурский язык (или новоуйгурский) является историческим и генетическим продолжением караханидско-уйгурского языка, однако не родственен древнеуйгурскому — языку орхонских уйгуров. Распространён в Китае, Казахстане, Узбекистане, Кыргызстане и Туркмении; небольшие группы уйгуров имеются также в Афганистане, Саудовской Аравии и Турции, в некоторых странах Европейского союза, США, России​ и Канаде. The Uyghur or Uighur language (/ˈwiːɡʊər, -ɡər/; ئۇيغۇر تىلى, Уйғур тили, Uyghur tili, Uyƣur tili, IPA: [ujɣur tili] or ئۇيغۇرچە, Уйғурчә, Uyghurche, Uyƣurqə, IPA: [ujɣurˈtʃɛ], CTA: Uyğurçä; formerly known as Eastern Turki), is a Turkic language written in a Uyghur Perso-Arabic script with 8-11 million speakers, spoken primarily by the Uyghur people in the Xinjiang Uyghur Autonomous Region of Western China. Significant communities of Uyghur speakers are located in Kazakhstan, Kyrgyzstan, and Uzbekistan, and various other countries have Uyghur-speaking expatriate communities. Uyghur is an official language of the Xinjiang Uyghur Autonomous Region; is widely used in both social and official spheres, as well as in print, television, and radio; and is used as a common language by other ethnic Uigurrera (ئۇيغۇر تىلى, Uyghur tili) Erdialdeko Asiako turkiar hizkuntza da, uigurren hizkuntza dena. Xinjiangeko Uigur Eskualde Autonomoan ofiziala da eta baita eskualdeko lingua franca ere. Euskara bezala, hizkuntza eranskaria da. اللغة الأُويْغُورِيَّة (ئۇيغۇر تيلى؛ Уйғур тили؛ Uyghur tili)، هي لغة قارلوقية، من لغات الترکية يستعملها شعب الأويغور في الصين. هي لغة رسمية في تركستان الشرقية أو شه رقي توركيستان باللغة الأيغورية (سنجان). 维吾尔语（传统维文：ئۇيغۇر تىلى或ئۇيغۇرچە；西里尔维文：Уйғур тили 或 Уйғурчә；拉丁维文：Uyghur tili 或 Uyghurche；新维文：Uyƣur tili 或 Uyƣurqə），简称维语，是一种突厥语族语言。为大多数维吾尔族的母语，有1000万到1500万使用者，是中华人民共和国新疆维吾尔自治区法定的官方语言之一。维吾尔语的使用者主要集中于中国新疆，中亚的哈萨克斯坦、吉尔吉斯斯坦和乌兹别克斯坦也有维吾尔语分布，其他许多国家亦有维吾尔语移民社区。作为新疆的官方语言和新疆各少数民族通行语言，维吾尔语广泛应用于广播、电视和出版物等各个领域。 위구르어(ئۇيغۇرچە uyğurçä [ʊjʁʊrˈtʃɛ])는 위구르족이 사용하는 언어이다. 중국 북서부 신장 위구르 자치구와 우즈베키스탄 및 키르기스스탄, 카자흐스탄, 러시아(주로 타타르스탄)에서 사용한다. 위구르어는 카라칼라이드어에 속하며 이는 우즈벡어, 카자흐어, 키르기스어와 큰 차이점을 보인다. Уйгу́рська мо́ва (кирил. Уйғурчә або Уйғур тили; МФА [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], араб. ئۇيغۇر تىلى чи ئۇيغۇرچە; кит. 维吾尔语/維吾爾語, піньїнь Wéiwú'ěryǔ) — мова уйгурів, одна з тюркських мов. Поширена у Синьцзян-Уйгурському автономному окрузі Китаю, у Казахстані та Середній Азії. Разом з узбецькою і ілі-тюркською утворює карлуцьку групу. Сучасна уйгурська мова або новоуйгурська є історичним і генетичним продовженням уйгурсько-караханідської мови, проте, вона не є продовженням — мови охонських тюрків (давніх огузів). Терміни «уйгури» та «уйгурська мова» було прийнято для єдиної етнолінгвістичної спільноти на з'їзді уйгурів СРСР у 1921 році (до цього вони йменувалися «китайські татари», «китайські мусульмани», «туркестанці Китаю» та ін.). Офіційна назва в Росії до 1920-х рр. — таранчи́нська мо́ва (таранчинский Die uigurische Sprache oder das Uigurische ( ئۇيغۇرچە Uyghurche, kyrillisch Уйғурчә, Уйғур тили, Yengi Uyƣurqə, chinesisch 維吾爾語 / 维吾尔语, Pinyin Wéiwú'ěryǔ, auch ئۇيغۇر تىلى Uyƣur tili, Uyghur tili) ist eine Turksprache, die vor allem von den im Autonomen Gebiet Xinjiang der Volksrepublik China beheimateten Uiguren gesprochen wird. Uigurisch wird heute mit einem modifizierten persisch-arabischen Alphabet geschrieben.

owl:differentFrom

dbr:Old_Uyghur dbr:Western_Yugur_language

owl:sameAs

dbpedia-id:Bahasa_Uighur dbpedia-ko:위구르어 dbpedia-sv:Uiguriska dbpedia-hu:Ujgur_nyelv dbpedia-de:Uigurische_Sprache dbpedia-cs:Ujgurština dbpedia-el:Ουιγούρ_γλώσσα dbpedia-eu:Uigurrera dbpedia-pt:Língua_uigur yago-res:Uyghur_language dbpedia-zh:维吾尔语 dbpedia-ar:اللغة_الأويغورية dbpedia-ru:Уйгурский_язык dbpedia-fr:Ouïghour wd:Q13263 n88:4122009-2 dbpedia-es:Idioma_uigur dbpedia-ja:ウイグル語 n101:01y5q0 dbpedia-pl:Język_ujgurski n107:Uigur dbpedia-az:Uyğur_dili dbpedia-be:Уйгурская_мова dbpedia-bg:Уйгурски_език n112:উইগুর_ভাষা dbpedia-br:Ouigoureg dbpedia-ca:Uigur n115:زمانی_ئۆیغووری n116: dbpedia-commons:Uyghur_language dbpedia-uk:Уйгурська_мова dbpedia-fi:Uiguurin_kieli dbpedia-et:Uiguuri_keel dbpedia-af:Oeigoers n123:ዊጉርኛ n124:الاويغوريه n125:Ույղուրերեն dbpedia-is:Úígúríska dbpedia-ka:უიღურული_ენა dbpedia-kk:Ұйғыр_тілі n130:Уйгур_тили dbpedia-la:Lingua_Uigurica dbpedia-lb:Uiguresch n133:Oeigoers n134:Уйгур_чĕлхи dbpedia-eo:Ujgura_lingvo dbpedia-fa:زبان_اویغوری dbpedia-gl:Lingua_uigur dbpedia-he:אויגורית n139:उइगुर_भाषा dbpedia-hr:Ujgurski_jezik dbpedia-hsb:Ujguršćina n142:उईघर_भाषा dbpedia-nn:Uigurisk dbr:Uyghur_language dbpedia-no:Uigurisk dbpedia-oc:Oigor n147:ਉਇਗ਼ੁਰ_ਭਾਸ਼ਾ dbpedia-pms:Lenga_uyghur dbpedia-pnb:ایغور_بولی n152:ur_simi n153:Uigūrų_kalba n154:Uiguru_valoda dbpedia-mk:Ујгурски_јазик n157:ഉയ്ഗൂർ_ഭാഷ n159:Уйгур_хэл dbpedia-mr:उय्गुर_भाषा dbpedia-ms:Bahasa_Uyghur n163:ဝီဂါ_ဘာသာစကား dbpedia-th:ภาษาอุยกูร์ n167:Wikang_Uighur dbpedia-tr:Uygurca n170:Уйгыр_теле n172:اویغور_زبان n175:Uygʻur_tili dbpedia-vi:Tiếng_Duy_Ngô_Nhĩ n178:MCAL dbpedia-ro:Limba_uigură n180:Уйгур_тыла dbpedia-simple:Uyghur_language dbpedia-sk:Ujgurčina dbpedia-sr:Ујгурски_језик dbpedia-sw:Kiuyghur n186:உய்குர்_மொழி n187:Забони_уйғурӣ dbpedia-it:Lingua_uigura n190:Уйғыр_теле n192:اویغور_تورکجه‌سی n193:Уйгурийн_мотт dbpedia-nl:Oeigoers

dbp:name

Uyghur

foaf:topic

dbr:Institute_of_Oriental_Manuscripts_of_the_Russian_Academy_of_Sciences dbr:Xinjiang_Daily dbr:Od_iyesi dbr:Word_divider n13:s_Broadcasting_Station dbr:AlHayat_Media_Center dbr:China dbr:Kyrgyz_people n16: dbr:Voice_of_Turkey dbr:Qira_County dbr:Ayding_Lake__Aydingkol__1 n20: dbr:2015_Aksu_colliery_attack dbr:Musa_Sayrami n21: dbr:Jamaterek dbr:ئۇيغۇرچە n22:this dbr:History_of_the_Uyghur_language dbr:List_of_Latin-script_alphabets dbr:Languages_of_Kyrgyzstan dbr:Hankiz_Omar dbr:Languages_of_Kazakhstan dbr:Hindutash_Pass dbr:Firman dbr:Guttural dbr:Korla dbr:Nasreddin dbr:Altay_Prefecture dbr:Eastern_Turki dbr:Eastern_Turki_language dbr:List_of_linguists dbr:Nationalist_government dbr:History_of_the_Uyghur_people dbr:East_Turkestan dbr:My_Fair_Princess dbr:Compound_verb dbr:East_Turkistan_Government-in-Exile dbr:East_Turkistan_National_Awakening_Movement dbr:East_Turkistan_Education_and_Solidarity_Association dbr:Central_Asia n35:s_Broadcasting_Station dbr:Selçukname n36:_The_Little_Girl_at_the_Window dbr:Yūrinkan_Museum dbr:Ahmatjan_Osman dbr:Uig dbr:Johannes_Avetaranian dbr:Aykol dbr:Xinjiang_internment_camps dbr:Lianmuqin dbr:Alaqagha dbr:English_exonyms dbr:List_of_official_languages_by_country_and_territory dbr:East_Asian_cultural_sphere dbr:Index_of_Mongolia-related_articles dbr:Front_rounded_vowel dbr:Ë dbr:James_Matisoff dbr:Wilayah dbr:Mutual_intelligibility dbr:Sigfrid_Persson-Moen dbr:List_of_language_proficiency_tests dbr:Max_Oidtmann n41: dbr:Hotan dbr:New_My_Fair_Princess dbr:Second_series_of_the_renminbi dbr:Chunche dbr:List_of_administrative_divisions_of_Ili dbr:Sarikoli_language dbr:Cathay n42: dbr:Pentaglot_Dictionary dbr:List_of_language_names dbr:Maghrib_prayer dbr:Jahannam dbr:Voiceless_postalveolar_fricative dbr:Uzbek_language dbr:Russian_Empire_Census dbr:Bosten_Lake n45: dbr:Gha dbr:Voiced_bilabial_nasal n46:_Müller dbr:Uyghur_Human_Rights_Project dbr:Index_of_language_articles n47: n49: dbr:Turghun_Almas dbr:Guillemet dbr:Yitunbulake n50: dbr:List_of_administrative_divisions_of_Xinjiang dbr:List_of_languages_by_writing_system dbr:Kazakh_Soviet_Socialist_Republic dbr:List_of_languages_by_type_of_grammatical_genders dbr:List_of_languages_in_the_Turkvision_Song_Contest dbr:Question_mark dbr:Oytograk dbr:List_of_English_words_of_Turkic_origin dbr:Languages_of_Uzbekistan dbr:List_of_kebabs dbr:Zunun_Kadir dbr:Languages_of_Turkey n52:Radio_Liberty dbr:Kazakhstan dbr:Tibetic_languages wikipedia-en:Uyghur_language dbr:Kazakh_language dbr:Kazakhs dbr:Buddhism_in_Mongolia dbr:Taxkorgan_Tajik_Autonomous_County n55:s_languages dbr:Voiced_postalveolar_affricate n56: n57: dbr:Amban dbr:Czech_exonyms dbr:Index_of_Islam-related_articles dbr:Curley_G dbr:List_of_broadcasting_languages_by_country n58: dbr:Date_format_by_country dbr:Voiced_uvular_fricative dbr:On_a_Tightrope dbr:Ayding_Lake dbr:Xabib_Yunich dbr:Past_tense dbr:Su_iyesi dbr:Sheng_Shicai dbr:Hezhou_language dbr:Tianjin_Airlines_Flight_7554 n59:_Javits_Fellowship dbr:Translations_of_The_Prophet dbr:Uighur_language dbr:Jiya_Township dbr:Altishahr dbr:András_Róna-Tas dbr:Dungan_people dbr:Resident_Identity_Card dbr:Physochlaina dbr:Akto_Turkmen dbr:China_Network_Television dbr:Qara_Khitai dbr:Treebank dbr:Johan_Vandewalle dbr:Abduweli_Ayup dbr:Uigur_language dbr:Aziz dbr:Sino-Soviet_relations dbr:Zayin dbr:Muztagh_Ata dbr:Master_Ulug n64:_Hotan dbr:Radio_Free_Asia dbr:Uyghur_genocide dbr:List_of_lexicographers dbr:Tianshannet dbr:Et_cetera dbr:Hami_Desert dbr:Battle_of_Otlukbeli dbr:Television_in_China n65: dbr:Abdurehim_Ötkür dbr:Abdurehim_Heyt dbr:List_of_lingua_francas dbr:Altyn-Tagh dbr:Reference_News dbr:List_of_Wikipedias dbr:Dialect_continuum dbr:Bazar_Dara dbr:Sun_Language_Theory dbr:Uyghurs_in_Pakistan dbr:Uyghurs_in_Kyrgyzstan dbr:Mongolian_language dbr:Kyrgyz_in_China dbr:Uyghur_American_Association dbr:Uyghur_Americans dbr:Khitan_small_script dbr:Z_with_descender n69: dbr:Tuman_River dbr:Manchu_alphabet dbr:Tengri dbr:Changji_Hui_Autonomous_Prefecture dbr:Taklamakan_Desert dbr:Yopurga_County dbr:Sibe_people dbr:Nastaliq dbr:Influence_of_Arabic_on_other_languages dbr:Medium_of_instruction dbr:Shahidulla dbr:Ethnic_broadcasting_in_China dbr:Oyghurque dbr:Languages_of_Asia dbr:Culture_of_Asia dbr:Manichaeism dbr:Yining dbr:Hoxtolgay dbr:Languages_of_China dbr:Uyghur_literature dbr:Keriya_Town dbr:Mazartag dbr:11th_century_in_poetry dbr:Joshpara dbr:Manchu_language dbr:News_and_Newspapers_Summary dbr:Kümüx dbr:May_2014_Ürümqi_attack dbr:List_of_largest_languages_without_official_status dbr:Turpan_Karez_Paradise dbr:Seriqbuya dbr:Uyghurs dbr:Karamay dbr:Uvular_consonant dbr:Dapanji dbr:Encyclopedia_of_China dbr:Kongur_Tagh dbr:Non-Sinoxenic_pronunciations dbr:Bortala_Mongol_Autonomous_Prefecture dbr:Yettishar dbr:Yulduz_Usmonova dbr:Turkish_literature dbr:List_of_alphabets_used_by_Turkic_languages dbr:List_of_ISO_639-2_codes dbr:Common_Turkic_Alphabet dbr:Arienne_Dwyer dbr:Lop_County dbr:Chagatai_language dbr:Kokyar dbr:East_Asia dbr:Common_Voice dbr:First_East_Turkestan_Republic dbr:Mazar_Tagh dbr:Shikshin_Temple dbr:Tacheng_Prefecture dbr:Onsu_County n78:i dbr:Uzbek_literature dbr:List_of_Islam-related_films dbr:Bilingual_education_by_country_or_region dbr:Microsoft_Translator dbr:List_of_official_languages dbr:Qaka dbr:Tajiks_of_Xinjiang dbr:Fergana_Valley dbr:Memtimin_Hoshur dbr:Ottoman_Turkish dbr:Ürümqi_Television_Station dbr:Sabit_Damolla dbr:Bilingual_sign dbr:Waxxari n82: dbr:Uzbekistani_sum n83:_U dbr:Uzbekistan dbr:Gansu dbr:Walter_Bruno_Henning dbr:Languages_of_Tajikistan dbr:Scout_Motto dbr:Old_Turkic dbr:Voiced_uvular_plosive dbr:Zhu_Hailun dbr:Qapqal_News dbr:Cyrillic_alphabets dbr:Şebinkarahisar dbr:Renminbi dbr:List_of_converts_to_Christianity_from_Islam dbr:Lutpulla_Mutellip dbr:Chinese_people_in_Pakistan dbr:List_of_contemporary_ethnic_groups dbr:Gustaf_Ahlbert dbr:Harris_Mowbray dbr:Autonomous_regions_of_China dbr:Siachen_Muztagh dbr:Sogdia dbr:Indiana_University_Summer_Language_Workshop dbr:Abel_Pavet_de_Courteille dbr:Dolan_people dbr:World_Uyghur_Congress dbr:Chinese_people_in_Turkey dbr:Old_Uyghur dbr:Regional_and_minority_languages_in_Europe dbr:Sinicization dbr:Hotan_Prefecture dbr:Turkic_languages dbr:Gaochang dbr:Hami dbr:Locative_case dbr:Uyghur_Arabic_alphabet n90: dbr:Abjad dbr:The_Girl_from_Dabancheng dbr:Karluk_languages dbr:Turkmen_literature dbr:X dbr:Yeyik dbr:Comparison_of_machine_translation_applications dbr:Voiceless_uvular_plosive dbr:Makit_County dbr:Rushan_Abbas dbr:Dunhuang_Yardang_National_Geopark dbr:Wushour_Silamu dbr:Yuezhi n91: dbr:Hongqian dbr:Four_Afghan_Steeds dbr:Google_Neural_Machine_Translation dbr:Ö dbr:Mama_and_papa dbr:Replacement_of_loanwords_in_Turkish dbr:Erdem n92:_Xinjiang dbr:Second_East_Turkestan_Republic dbr:ʼPhags-pa_script dbr:Western_Yugur_language dbr:Scouting_and_Guiding_in_mainland_China dbr:Satuq_Khan dbr:Turco-Mongol_tradition dbr:List_of_radio_stations_in_Asia dbr:Qiemo_Town dbr:Xiongnu dbr:Toyboldi dbr:Tor_Uyghurs dbr:Ili_Kazakh_Autonomous_Prefecture dbr:Uyghurs_of_Turkey dbr:Shaptul dbr:Nur_Luke dbr:Chuckmuck n97: dbr:Sart n98: dbr:Emblem_of_East_Turkestan dbr:Ay_Ata dbr:Barin_Township dbr:Yumen_Pass n99: dbr:LiVES dbr:History_of_printing_in_East_Asia dbr:Magnus_Bäcklund dbr:List_of_writing_systems dbr:Middle_East dbr:ArabTeX dbr:Changde dbr:Name_of_Afghanistan dbr:Abdulkerim_Abbas dbr:Kurin dbr:Nasir_al-Din_Nasir_Hunzai dbr:Kashgar_Prefecture dbr:Karakax_County dbr:Salar_people dbr:Turkic_peoples dbr:Wang_Lequan dbr:Amannisa_Khan dbr:1070 dbr:Guiyi_Circuit dbr:Edkhyam_Tenishev dbr:Abugida dbr:Turpan dbr:Elihan_Tore dbr:Literary_language dbr:Charyn_Canyon dbr:Nury_Turkel dbr:Central_Asians_in_the_United_States dbr:Aksai_Chin n51:ehed dbr:Evolution_of_languages dbr:Khagan dbr:Stateless_nation dbr:Kaidu_River dbr:Sampul n105: dbr:Dazhai dbr:Google_Translate dbr:Uyghur_dialects dbr:Uyghurs_in_Kazakhstan dbr:Ürümqi n109: dbr:Uyghur_grammar dbr:Uyghur_phonology dbr:Äynu_language dbr:Äynu_people dbr:Turpan_water_system dbr:Campaign_for_Uyghurs dbr:Uyghur_tili dbr:Bible_translations_into_Uyghur dbr:Hejazi_Arabic dbr:Ilham_Tohti dbr:Altai_Mountains dbr:CoLang dbr:Uyghurche dbr:Karluks dbr:Bible_translations_into_the_languages_of_China dbr:Quotation_mark n151: dbr:Hunan dbr:T–V_distinction n156: dbr:Agglutinative_language dbr:Vowel_harmony dbr:Veneration_of_the_Tree_of_Life dbr:Arabic_script dbr:Xinjiang dbr:En_with_descender dbr:List_of_non-Japanese_Doraemon_versions dbr:2011_Hotan_attack dbr:Kebab dbr:Nanai_language dbr:Aurel_Stein dbr:Shirelijan_Muxtar dbr:Lift_Your_Veil dbr:Turkvision_Song_Contest_2020 n188: dbr:Spread_of_the_Latin_script dbr:Burhan_Shahidi dbr:Lop_dialect dbr:Uyghur dbr:Rhotic_consonant dbr:Uyghur_Cyrillic_alphabet n191:GNC_romanization dbr:Kasym_Tynystanov dbr:Tacheng n194: dbr:The_Voice_of_the_Silk_Road dbr:Koxtag dbr:List_of_Cyrillic_letters dbr:Kyrgyz_Republic_commemorative_currency dbr:Makan_Map dbr:Uyghur_Latin_alphabet dbr:Qiemo_County dbr:Adil_Mijit dbr:Uyghur_Language dbr:11th_century_in_literature dbr:Radio_jamming_in_China dbr:Assassination_of_Juma_Tayir dbr:Uyghur_New_Script n198:ug dbr:Haplogroup_T-M184 n200: dbr:List_of_former_Muslims dbr:History_of_Buddhism n198:uig dbr:Tarim_Basin dbr:UG dbr:Kyrgyzstan dbr:Uyghur_alphabets dbr:Kyrgyz_language dbr:Close_back_unrounded_vowel dbr:H_with_descender dbr:Bayingolin_Mongol_Autonomous_Prefecture dbr:Kumul_Khanate dbr:Tashkurgan dbr:Kyrgyzstani_som dbr:Arabic dbr:Dubbing dbr:List_of_countries_by_spoken_languages dbr:Pinyin dbr:Minority_language_broadcasting dbr:List_of_Turkic_languages dbr:Uyğurçe dbr:Latinisation_in_the_Soviet_Union dbr:Xinjiang_Networking_Transmission_Limited dbr:List_of_Turkic_mythological_figures dbr:Gulchehra_Hoja dbr:Gaf dbr:Hanerik dbr:Yardang dbr:Aksu_City n204: dbr:IETF_language_tag dbr:Aksu_Prefecture dbr:List_of_diglossic_regions dbr:Languages_in_censuses dbr:Uygur_language dbr:Xinjiang_Mandarin dbr:Xinjiang_Television

foaf:depiction

n7:jpg n8:png n9:png n10:jpg n11:jpg n85:svg

wdrs:describedby

n15:Belgium n15:Google_Translate n15:Complementary_distribution n15:Ethnic_minorities_in_China n48:Language n15:Cyrillic_script n15:Albania n15:Islam n15:Epenthesis n66:Languages_of_China n48:Russian_language n15:Publisher n48:German_language n15:Kazakh_language n66:Turkic_languages n15:Tajik_language n15:Present_tense n15:Stop_consonant n48:Newspaper n74:Wiktionary n15:Russian_language n15:Magazine n15:Chagatai_language n84:WikicatLanguagesOfChina n74:Infobox_language n84:WikicatLanguagesOfPakistan n15:B n74:IPAslink n74:Zh n15:Dungan_language n48:Sweden n15:Turkic_languages n15:Velar_consonant n15:Kazakhstan n15:Z n15:German_language n15:Vowel_reduction n48:Google_Translate n174:Language106282651 n15:Affricate_consonant n15:Mandarin_Chinese n15:Front_vowel n15:Sweden n15:V n15:Lingua_franca

dbp:ethnicity

dbr:Uyghurs

dbp:familycolor

Altaic

dbp:glotto

uigh1240

dbp:iso

uig ug

dbp:notice

IPA

dbp:script

Uyghur alphabets

dbp:speakers

8

dct:subject

dbc:Languages_of_China dbc:Uyghur_language dbc:Languages_of_Pakistan dbc:Turkic_languages dbc:Languages_of_Kazakhstan dbc:Agglutinative_languages dbc:Vowel-harmony_languages dbc:Languages_of_Kyrgyzstan dbc:Subject–object–verb_languages

dbo:wikiPageID

341860

dbo:wikiPageRevisionID

1124439374

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Dīwān_ul-Lughat_al-Turk dbr:Dīwānu_l-Luġat_al-Turk dbr:Uyghurs dbr:International_Phonetic_Alphabet dbr:Official_language dbr:Q dbr:Common_Turkic_Alphabet dbr:Mass_media dbr:English_language dbr:I n32: dbr:Alveolar_consonant dbr:Belgium dbr:Locative_case dbr:Ф dbr:Lexicon dbr:Pentaglot_Dictionary dbr:Karluks dbr:Ë dbr:Languages_of_China dbr:Kara-Khanid_Khanate dbc:Languages_of_China dbr:ب dbr:Ч dbr:Extinct_language dbr:B dbr:Albania dbr:Arabic_script dbr:Noun dbr:ش dbr:Ruoqiang_Town dbr:Language_contact dbr:پ dbr:П dbr:Complementary_distribution dbr:Velar_consonant dbr:Postalveolar_consonant dbr:Australia dbr:ې dbr:ي dbr:К n51:ehed dbr:Ablative_case n53:_Pishan_County dbr:Tajiks_of_China dbr:Russian_people dbr:Dungan_language dbr:Common_Turkic_languages dbr:Grammatical_voice dbr:Definiteness dbr:Grammatical_mood dbr:Dative_case dbr:Fricative_consonant n60: dbr:Sven_Hedin dbr:K dbr:Yarkant_County dbr:Phonology dbr:Middle_Turkic_languages dbr:Turkic_languages dbr:Arabic dbr:D dbr:R n62: dbr:L dbr:Shaman dbr:Radio_Free_Asia dbr:Laryngeal_consonant dbr:В dbr:Cyrillic_script dbr:ز dbr:Б dbr:Äynu_language dbr:Grammatical_number dbr:غ dbr:Chagatai_language dbr:چ dbr:Short_vowel dbr:Back_vowel dbr:TV_channel dbr:Ж dbr:ر dbr:Sweden dbr:Phonetic_transcription dbr:Front_vowel n70: dbr:Mahmud_al-Kashgari dbr:Daur_people dbr:Labial_consonant dbr:Mutual_intelligibility dbr:Karakhanid_language dbr:Standard_Chinese dbc:Uyghur_language dbr:Siberian_Turkic_languages dbr:Ü dbr:Roundedness dbr:Western_Yugur_language dbr:Dungan_people dbr:Approximant_consonant dbr:Noun_class dbr:Old_Uyghur dbr:Xinjiang_Television dbc:Languages_of_Pakistan dbr:F dbr:Open_vowel dbr:J dbr:Т dbr:Phoneme dbr:Agglutination dbr:Ö dbr:Afghanistan dbr:Dental_consonant dbr:Accusative_case dbr:Chinese_language dbr:Ү dbr:Yusuf_Khass_Hajib dbr:Passive_voice dbr:Google_Translate dbr:Д dbr:Kurdish_alphabets dbr:Epenthesis dbr:ە dbr:Л dbr:Р dbr:Subject–object–verb dbr:Autonomous_prefecture dbr:Publisher dbr:Kashgar dbr:Head-final dbr:V dbr:Saudi_Arabia dbr:T dbr:Devoicing dbr:Xinjiang n77: dbr:ۋ dbr:Uyghur_Arabic_alphabet dbr:ۆ dbr:ۇ dbr:ۈ dbr:Ethnic_minorities_in_China dbr:ھ dbr:ج dbr:Affricate_consonant dbr:Trill_consonant dbr:ڭ dbr:گ dbr:Grammatical_case dbr:Grammatical_aspect dbr:Uvular_consonant n87: dbr:Germany dbr:German_language dbr:Җ dbr:Western_China dbr:Қ dbr:Palatal_consonant dbr:س dbr:Ш dbr:Central_Asia dbr:Й dbr:Canada dbr:Tajikistan dbr:О dbr:Г dbr:Karluk_languages dbr:Ң n89: dbr:Islamic_literature dbr:Present_tense dbr:G dbr:Oblast dbr:Grammatical_gender dbr:Mongolia dbr:Causative_voice dbr:P dbr:م dbr:Qing_dynasty dbr:Magazine dbr:Agglutinative_language dbr:É dbr:Mandarin_Chinese dbr:Latin_script dbr:Literary_language dbr:N dbr:Code-switching dbr:Lop_language dbr:ل dbr:Uzbek_language dbr:Glottal_consonant dbr:ژ dbr:У dbc:Turkic_languages dbr:Vowel_harmony dbr:China_Central_Television dbr:З dbr:د dbr:W dbr:Ⱬ dbr:Ⱨ dbr:Ⱪ n95: n96: dbr:Sonorant dbr:ك dbr:Kyrgyz_people dbr:Z dbr:Tajik_language dbr:Ƣ dbr:Kazakh_language dbr:Kazakhs dbr:Lingua_franca dbr:Kazakhstan dbr:Elision dbr:Ɵ dbc:Languages_of_Kazakhstan dbr:Ə dbr:Ә dbr:خ dbr:А dbr:Past_tense dbr:Standard_language dbr:Н dbr:Х dbr:Musa_Sayrami dbr:Е dbr:Һ dbr:China dbr:Persian_language dbr:ا dbr:ى dbr:ق dbr:Consonant dbr:M dbr:Genitive_case dbc:Agglutinative_languages dbr:Russian_language n102: dbr:Syllable dbr:و dbr:Diacritics dbr:Language_death dbr:China_Radio_International dbr:ف dbr:Pakistan dbr:Islam dbr:X dbr:Robert_Barkley_Shaw dbr:Stop_consonant dbr:Loanword dbr:H n106: dbr:Uyghur_alphabets dbr:List_of_ethnic_groups_in_China dbr:Altishahr dbr:Uyghur_New_Script dbr:Subject–object–verb_word_order dbr:Uyghur_Latin_alphabet dbr:O dbr:Syllable_onset dbr:Nominative_case dbr:Syllable_coda dbr:S dbr:Uyghur_Cyrillic_alphabet dbr:Grammatical_tense dbr:М dbr:Newspaper n158:l-Hakayık n160:Edip_Ahmet_Yükneki dbr:United_States dbr:Robert_Dankoff n169:svg n171:jpg n173:wav dbr:United_Kingdom n176:jpg n181:jpg dbr:Uzbekistan dbr:Mid_vowel dbr:ن dbr:New_York_City dbr:Xibe_people n195: dbr:Verb dbr:Turkey dbr:Nasal_consonant dbr:Indonesia dbr:Kyrgyzstan dbr:Continuous_and_progressive_aspects dbc:Vowel-harmony_languages dbr:Y dbr:University_of_Kansas dbr:С dbr:Sergey_Malov dbr:Ғ dbr:Kutadgu_Bilig dbr:Ili_Turki_language dbr:И dbr:U dbr:E n203:_Kansas dbr:Close_vowel dbc:Subject–object–verb_languages dbr:A dbc:Languages_of_Kyrgyzstan dbr:Chagatay_language dbr:Vowel_reduction dbr:ت dbr:Gerard_Clauson

dbo:wikiPageExternalLink

n12:pdf n17: n18: n40: n61: n63:html n71:1088 n72:com n73:pdf n76:uy n79:pdf n94:5624 n104:com n146:pdf n149:pdf n80: n81: n196:pdf n197:pdf n199: n202:com

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Uyghur_language

dbp:ancestor

Eastern Turki dbr:Karakhanid_language dbr:Chagatai_language

dbp:mapalt

Uyghur is spoken in Northwest China

prov:wasDerivedFrom

n165:0

n34:hypernym

dbr:Language

dbo:abstract

La lingua uigura o uiguro (ئۇيغۇرچە Uyƣurqə, o ئۇيغۇر تىلى Uyƣur tili; in cinese 維吾爾語T, 维吾尔语S, Wéiwú'ěryǔP), chiamata anche uyghur, uighur o uygur, è una lingua turcica parlata in Cina dagli uiguri nello Xinjiang (chiamato dai separatisti anche Turkestan Orientale o Uiguristan). Nel 2022, è parlata da 10,4 milioni di parlanti totali. L'ouïghour ou l'ouïgour (en ouïghour : ئۇيغۇرچە , Uyƣurqə ou ئۇيغۇر تىلى , Uyƣur tili ; en chinois simplifié : 维吾尔语 ; chinois traditionnel : 維吾爾語 ; pinyin : wéiwúěryǔ ; en russe : уйгурский) est une langue appartenant à la famille des langues turques. Il est parlé en Asie centrale par les Ouïghours, principalement au Xinjiang (Chine), au Kazakhstan et au Kirghizistan, mais aussi en Asie mineure et Proche-Orient, en particulier en Turquie. En français, on peut trouver le nom écrit sous les formes suivantes : ouïgour, ouigour, ouighour, uigur. On prononce en français (API) /u.i.ɡuʁ/, /uj.ɡuʁ/ ou /wi.guʁ/. Ujgurština je středoasijský jazyk altajského původu. Řadí se mezi turkické (turkotatarské) jazyky a je příbuzná s turečtinou nebo uzbečtinou. Gramaticky se jedná o aglutinační jazyk. Ujgursky hovoří přibližně osm milionů lidí, z nich velká většina patří k Ujgurům žijícím v Ujgurské autonomní oblasti Sin-ťiang na severozápadě Čínské lidové republiky. Významnější ujgurské menšiny jsou dále usazeny v sousedním Kazachstánu, Kyrgyzstánu a Uzbekistánu. Malé komununity Ujgurů žijí též na Tchaj-wanu, v USA, Německu a Turecku. The Uyghur or Uighur language (/ˈwiːɡʊər, -ɡər/; ئۇيغۇر تىلى, Уйғур тили, Uyghur tili, Uyƣur tili, IPA: [ujɣur tili] or ئۇيغۇرچە, Уйғурчә, Uyghurche, Uyƣurqə, IPA: [ujɣurˈtʃɛ], CTA: Uyğurçä; formerly known as Eastern Turki), is a Turkic language written in a Uyghur Perso-Arabic script with 8-11 million speakers, spoken primarily by the Uyghur people in the Xinjiang Uyghur Autonomous Region of Western China. Significant communities of Uyghur speakers are located in Kazakhstan, Kyrgyzstan, and Uzbekistan, and various other countries have Uyghur-speaking expatriate communities. Uyghur is an official language of the Xinjiang Uyghur Autonomous Region; is widely used in both social and official spheres, as well as in print, television, and radio; and is used as a common language by other ethnic minorities in Xinjiang. Uyghur belongs to the Karluk branch of the Turkic language family, which includes languages such as Uzbek. Like many other Turkic languages, Uyghur displays vowel harmony and agglutination, lacks noun classes or grammatical gender, and is a left-branching language with subject–object–verb word order. More distinctly, Uyghur processes include vowel reduction and umlauting, especially in northern dialects. In addition to other Turkic languages, Uyghur has historically been strongly influenced by Arabic and Persian, and more recently by Russian and Mandarin Chinese. The modified Arabic-derived writing system is the most common and the only standard in China, although other writing systems are used for auxiliary and historical purposes. Unlike most Arabic-derived scripts, the Uyghur Arabic alphabet has mandatory marking of all vowels due to modifications to the original Perso-Arabic script made in the 20th century. Two Latin and one Cyrillic alphabet are also used, though to a much lesser extent. The two Latin-based and the Arabic-based Uyghur alphabets have 32 characters each; the Uyghur Cyrillic alphabet also uses two iotified vowel letters (Ю and Я). Η Ουιγούρ γλώσσα (αγγλική προφορά ΔΦΑ: [ˈwiːɡər] (ئۇيغۇر تىلى), Uyghur tili, (ئۇيغۇرچە), Uyghurche), Ουιγούρ προφορά ΔΦΑ: [ʊjˈʁʊr] . πρότερα γνωστή ως Ανατολική Τούρκι, είναι Τουρκική γλώσσα με 8 έως 11 εκατομμύρια ομιλητές, και ομιλείται κυρίαρχα από τους Ουιγούρους στην Αυτόνομη Περιοχή των Ουιγούρων του Σιντζιάνγκ της δυτικής Κίνας. Σημαντικές κοινότητες ομιλητών της γλώσσας βρίσκονται στο Καζακστάν και το Ουζμπεκιστάν και άλλες χώρες με κοινότητες εκπατρισμένων Ουιγούρων. Η Ουιγούρ γλώσσα είναι επίσημη γλώσσα της Σιντζιάνγκ και χρησιμοποιείται ευρέως στην τυπογραφία, το ραδιόφωνο και την τηλεόραση. Η Ουιγούρ ανήκει στις κλάδο της οικογένειας των Τουρκικών γλωσσών, που περιλαμβάνει επίσης γλώσσες όπως η Ουζμπεκική. Όπως πολλές άλλες τουρκικές γλώσσες, η Ουιγούρ επιδεικνύει αρμονία φωνηέντων και το φαινόμενο της , δηλαδή οι περισσότερες λέξεις σχηματίζονται ενώνοντας μορφήματα από κοινού. Επίσης στη γλώσσα απαντάται το φαινόμενο . Εκτός της επίδρασης άλλων τουρκικών γλωσσών, η Ουιγούρ ιστορικά έχει επηρεαστεί σημαντικά από την Περσική και Αραβική και πιο πρόσφατα από τη Μανδαρινική Κινεζική και τη Ρωσική γλώσσα. Το αραβικής προέλευσης αλφάβητο είναι το κοινότερο και το μόνο τυποποιημένο στην Κίνα, αν και χρησιμοποιούνται και άλλα βοηθητικά συστήματα γραφής για βοηθητικούς και ιστορικούς λόγους. Αντίθετα με τα υπόλοιπα αραβικής προέλευσης αλφάβητα, το αλφάβητο Ουιγούρ έχει υποχρεωτικά σημεία στίξης για όλα τα φωνήεντα και έχει 32 γράμματα. Уйгу́рська мо́ва (кирил. Уйғурчә або Уйғур тили; МФА [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], араб. ئۇيغۇر تىلى чи ئۇيغۇرچە; кит. 维吾尔语/維吾爾語, піньїнь Wéiwú'ěryǔ) — мова уйгурів, одна з тюркських мов. Поширена у Синьцзян-Уйгурському автономному окрузі Китаю, у Казахстані та Середній Азії. Разом з узбецькою і ілі-тюркською утворює карлуцьку групу. Сучасна уйгурська мова або новоуйгурська є історичним і генетичним продовженням уйгурсько-караханідської мови, проте, вона не є продовженням — мови охонських тюрків (давніх огузів). Терміни «уйгури» та «уйгурська мова» було прийнято для єдиної етнолінгвістичної спільноти на з'їзді уйгурів СРСР у 1921 році (до цього вони йменувалися «китайські татари», «китайські мусульмани», «туркестанці Китаю» та ін.). Офіційна назва в Росії до 1920-х рр. — таранчи́нська мо́ва (таранчинский язык). Уйгу́рский язы́к ( ئۇيغۇر تىلى ,ئۇيغۇرچە, Уйғурчә, Уйғур тили, Uyghurche, Uyghur tili) — один из тюркских языков. Вместе с узбекским и или-тюркским образует карлукско-хорезмийскую подгруппу. Современный уйгурский язык (или новоуйгурский) является историческим и генетическим продолжением караханидско-уйгурского языка, однако не родственен древнеуйгурскому — языку орхонских уйгуров. Распространён в Китае, Казахстане, Узбекистане, Кыргызстане и Туркмении; небольшие группы уйгуров имеются также в Афганистане, Саудовской Аравии и Турции, в некоторых странах Европейского союза, США, России​ и Канаде. El uigur, uighur o más exactamente uyghur (autónimo: ئۇيغۇر تىلى, Уйғур тили, Uyghur tili, Uyƣur tili o ئۇيغۇرچە, [ʊjˈʁʊr tili], también Уйғурчә, Uyghurche, Uyƣurqə, [ʊjʁʊrˈtʃɛ]) es una lengua de la familia túrquica y tiene más de 7 000 000 de hablantes en la Región Autónoma Uigur de Xinjiang (China), donde está reconocida como lengua cooficial con el chino. Otros 300 000 hablantes viven en Kazajistán, además de pequeñas comunidades en Mongolia y en los demás países de Asia Central. Los uigures son uno de los principales grupos étnicos reconocidos oficialmente por la República Popular China. Bahasa Uighur atau Uighur (/ˈwiːɡʊər, -ɡər/; ئۇيغۇر تىلى, Уйғур тили, Uyghur tili, Uyƣur tili, IPA: [ujɣur tili] or ئۇيغۇرچە, Уйғурчә, Uyghurche, Uyƣurqə, IPA: [ujɣurˈtʃɛ], : Uyğurçä; sebelumnya dikenal sebagai Turkistan Timur), adalah sebuah rumpun bahasa Turkik, ditulis dalam abjad Uighur Persia-Arab, dengan 8-11 juta penutur, dituturkan terutama oleh orang-orang Uighur di Daerah Otonomi Xinjiang di Tiongkok bagian barat. Komunitas penutur bahasa Uighur yang signifikan terletak di Kazakhstan, Kirgizstan, dan Uzbekistan dan berbagai negara lain memiliki komunitas ekspatriat berbahasa Uighur. Uighur adalah bahasa resmi di Daerah Otonomi Xinjiang dan digunakan secara luas baik di lingkungan sosial maupun resmi, serta di media cetak, televisi, dan radio yang mana digunakan sebagai bahasa umum oleh etnis minoritas lainnya di Xinjiang. Bahasa Uighur berawal dari cabang Karluk dari keluarga rumpun bahasa Turkik, yang juga termasuk bahasa seperti Uzbek. Seperti banyak rumpun bahasa Turkik lainnya, Uighur menampilkan harmoni dan aglutinasi vokal, tidak memiliki kelas kata benda atau jenis kelamin gramatikal, dan merupakan bahasa cabang kiri dengan urutan kata subjek-objek-kata kerja. Proses Uighur yang lebih jelas termasuk, terutama dalam dialek utara, pengurangan vokal dan umlauting. Selain pengaruh rumpun bahasa Turkik lainnya, Uighur secara historis sangat dipengaruhi oleh bahasa Arab dan Persia; yang kemudian baru-baru ini bahasa Rusia dan Mandarin. Sistem penulisan turunan bahasa Arab yang dimodifikasi adalah yang paling umum dan satu-satunya standar di Tiongkok, meskipun sistem penulisan lain digunakan untuk tujuan tambahan dan sejarah. Tidak seperti kebanyakan abjad yang berasal dari bahasa Arab, abjad Arab Uighur memiliki penandaan wajib untuk semua huruf vokal dikarenakan mengalami proses modifikasi dari abjad Persia asli yang dibuat pada abad ke-20. Dua alfabet Latin dan satu alfabet Kiril juga digunakan, meskipun pada tingkat yang lebih rendah. Dua huruf Uighur berbasis Latin dan Arab masing-masing memiliki 32 karakter; alfabet Kiril Uighur juga menggunakan dua huruf vokal beyotifikasi (Ю; yu dan Я; ya). Uiguriska (även uighuriska, uyghuriska, östturkiska eller türki) är det turkspråk som talas av uigurerna, en minoritetsgrupp i den autonoma regionen Xinjiang (även kallad Östturkestan) i västra Kina, med mindre grupper utanför Xinjiang, främst i Kazakstan. Språket är närbesläktat med uzbekiskan. Idag talas uiguriska av cirka 25 miljoner människor. Uiguriska har av historiska, religiösa och kulturella skäl många lånord från arabiskan och persiskan. Under 1900-talet har även ord lånats in från ryska och kinesiska (på grund av politiska skäl). En svensk och diplomat, Gunnar Jarring (1907-2002), gjorde betydande insatser för det vetenskapliga studiet av uiguriskan i väst. Han samlade främst material rörande Kashgardialekten. Svenska Missionsförbundets verksamhet i Kashgarområdet i början på 1900-talet innebar att den första tryckpressen kom till södra Xinjiang och en stor del av de tryckta verk på uiguriska, som finns bevarade från den här tiden, kommer från Svenska Missionsförbundets tryckeri i Kashgar. La ujgura lingvo (ئۇيغۇر تىلى, Uyghur tili, ئۇيغۇرچە Uyghurche) apartenas al la tjurka lingvaro ene de la altaja lingvaro. Ĝi estas parolata de la ujguroj en Ĉinio (7 milionoj da parolantoj) kie ĝi estas agnoskata kiel oficiala kune kun la ĉina lingvo kaj en Kazaĥio ĉirkaŭ 300 mil personoj parolas ĝin. Krom tio, ĝi ankaŭ havas malgrandajn komunumojn en Mongolio kaj en aliaj landoj de Centrazio kaj en Usono kaj aliaj landoj kie ili ekziliĝas. La ujguroj estas unu el la ĉefaj etnaj malplimultoj oficiale agnoskataj de la Popola Ĉina Respubliko. Ekde la 10-a jarcento, kiam la ujguroj islamaniĝis, la ujgura estas skribata per varianto de la araba alfabeto uzata en la persa kun kelkaj diakritaj signoj aldonitaj por reprezenti la proprajn ujgurajn vokalojn. En la 1970-aj jaroj, la registaro de Ĉinio volis reformi la skribon per adoptado de la latina alfabeto. Tamen, en la jaro 1987 oni revenis al la tradicia araba alfabeto kaj estis forlasita oficiale la latina skribo, kvankam ĝi estas hodiaŭ uzata por la komunikado per interreto aŭ SMS. اللغة الأُويْغُورِيَّة (ئۇيغۇر تيلى؛ Уйғур тили؛ Uyghur tili)، هي لغة قارلوقية، من لغات الترکية يستعملها شعب الأويغور في الصين. هي لغة رسمية في تركستان الشرقية أو شه رقي توركيستان باللغة الأيغورية (سنجان). 위구르어(ئۇيغۇرچە uyğurçä [ʊjʁʊrˈtʃɛ])는 위구르족이 사용하는 언어이다. 중국 북서부 신장 위구르 자치구와 우즈베키스탄 및 키르기스스탄, 카자흐스탄, 러시아(주로 타타르스탄)에서 사용한다. 위구르어는 카라칼라이드어에 속하며 이는 우즈벡어, 카자흐어, 키르기스어와 큰 차이점을 보인다. 维吾尔语（传统维文：ئۇيغۇر تىلى或ئۇيغۇرچە；西里尔维文：Уйғур тили 或 Уйғурчә；拉丁维文：Uyghur tili 或 Uyghurche；新维文：Uyƣur tili 或 Uyƣurqə），简称维语，是一种突厥语族语言。为大多数维吾尔族的母语，有1000万到1500万使用者，是中华人民共和国新疆维吾尔自治区法定的官方语言之一。维吾尔语的使用者主要集中于中国新疆，中亚的哈萨克斯坦、吉尔吉斯斯坦和乌兹别克斯坦也有维吾尔语分布，其他许多国家亦有维吾尔语移民社区。作为新疆的官方语言和新疆各少数民族通行语言，维吾尔语广泛应用于广播、电视和出版物等各个领域。 Język ujgurski (zwany też językiem nowoujgurskim) – język z rodziny języków tureckich używany przez 11 mln Ujgurów, głównie w Regionie Autonomicznym Sinciang w zachodnich Chinach, a także w północno-wschodnim Kazachstanie. W Regionie Autonomicznym Xinjiang ma status języka urzędowego. Do zapisu języka ujgurskiego używa się obecnie pisma arabskiego w redakcji perskiej, przy czym samogłoski obowiązkowo oznacza się specjalnymi znakami diakrytycznymi. Do XVIII w. zapisywany był pismem ujgurskim, abdżadem zapisywanym z góry na dół. Jak w wielu innych językach tureckich, w języku ujgurskim występuje harmonia wokaliczna. Jest to też język aglutynacyjny, nie ma w nim klas rzeczownika ani rodzaju gramatycznego i występuje porządek SOV. Uigurrera (ئۇيغۇر تىلى, Uyghur tili) Erdialdeko Asiako turkiar hizkuntza da, uigurren hizkuntza dena. Xinjiangeko Uigur Eskualde Autonomoan ofiziala da eta baita eskualdeko lingua franca ere. Euskara bezala, hizkuntza eranskaria da. ウイグル語（ウイグルご、: ئۇيغۇرچە; 英: Uyghur、中: 维吾尔语）は、中央アジアで使用されるテュルク語族に属する言語ひとつ。中央アジア東部のタリム盆地（現在の新疆ウイグル自治区の南部）周辺で現在話されている。中国政府の北京語普及政策のもとで、広東語・福建語・上海語・モンゴル語・中国朝鮮語などの言語と共に危機に瀕している。 Het Oeigoers is een Turkse taal, die door ongeveer 10 miljoen mensen in de Oeigoerse autonome regio Xinjiang in Volksrepubliek China wordt gesproken. Het is de taal van de Oeigoeren. Die uigurische Sprache oder das Uigurische ( ئۇيغۇرچە Uyghurche, kyrillisch Уйғурчә, Уйғур тили, Yengi Uyƣurqə, chinesisch 維吾爾語 / 维吾尔语, Pinyin Wéiwú'ěryǔ, auch ئۇيغۇر تىلى Uyƣur tili, Uyghur tili) ist eine Turksprache, die vor allem von den im Autonomen Gebiet Xinjiang der Volksrepublik China beheimateten Uiguren gesprochen wird. Uigurisch wird heute mit einem modifizierten persisch-arabischen Alphabet geschrieben. O uigur, também designado em Portugal por uigure (ئۇيغۇرچە / Uyƣurqə / Уйғурчә, ou ئۇيغۇر تىلى ‎/ Uyƣur tili / Уйғур тили), é uma língua do ramo turcomano das línguas altaicas, falada pelo povo uigur, que habita principalmente o Xinjiang (antigo Sinquiang, também chamado de Turquestão Oriental ou Uiguristão), região da Ásia Central administrada pela China. L'uigur és una llengua turquesa de la família altaica parlada pels uigurs, la història dels quals comença als primers segles de l'era comuna. Cap al segle VIII dC, van establir un poderós estat al Turquestan oriental i, en ser enderrocat cent anys més tard, van establir un nou regne a la Xina occidental, que va sobreviure fins a la conquesta dels mongols. L'uigur és parlat per uns 7.300.000 de persones, incloent-n'hi uns 6.000.000 a la regió autònoma de Xinjiang (Xina) i 300.000 al Kazakhstan. També és parlat a Uzbekistan, Tadjikistan, Kirguizistan i Mongòlia. L'uigur s'escriu en caràcters ciríl·lics o àrabs, tot i que existeixen projectes de conversió a l'alfabet llatí. Al segle VIII, l'uigur va tenir un alfabet propi, descendent de l'arameu, que va ser usat durant set o vuit segles.

dbo:thumbnail

n122:300

dbp:altname

Uighur

dbp:c

橘子 短信

dbp:date

2019-02-28 2018-12-26 2021

dbp:imageSize

165

dbp:labels

no

dbp:p

guānjī duǎnxìn júzi

dbp:s

关机

dbp:url

n80: n81:

dbp:wordnet_type

n129:synset-language-noun-1

dbp:glottoname

Uighur

dbp:iso1comment

Uighur, Uyghur

dbp:iso2comment

Uighur, Uyghur

dbp:iso3comment

Uighur, Uyghur

dbp:nativename

,

dbp:fam

dbr:Common_Turkic_languages dbr:Turkic_languages dbr:Karluk_languages

dbp:mapsize

280

dbp:states

dbr:China

dbp:agency

Working Committee of Ethnic Language and Writing of Xinjiang

dbp:mapcaption

Geographical extent of Uyghur Language in China and outskirts of Xinjiang.

dbp:imagecaption

"Uyghur" written in Perso-Arabic script

dbp:nation

China *Xinjiang

dbo:wikiPageLength

59127

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Library_resources_box dbt:Center dbt:Short_description dbt:Interlanguage_link_multi dbt:Languages_of_China dbt:Use_dmy_dates dbt:Vague dbt:Languages_of_Kyrgyzstan dbt:Languages_of_Kazakhstan dbt:Zh dbt:Contains_special_characters dbt:Uyghur_language dbt:Languages_of_Uzbekistan dbt:Cite_book dbt:Commons_category dbt:Cite_conference dbt:IPA_link dbt:IPAblink dbt:IPAc-en dbt:Cite_journal dbt:Authority_control dbt:IPAlink dbt:IPAslink dbt:Ug-textonly dbt:Webarchive dbt:Distinguish dbt:Uyghur_people dbt:IPA dbt:Cite_thesis dbt:In_lang dbt:IPA-all dbt:Portal dbt:Cite_web dbt:Interwiki dbt:Angle_bracket dbt:Main dbt:Wikivoyage dbt:Transl dbt:Infobox_language dbt:Wiktionary dbt:Clear dbt:Reflist dbt:Turkic_languages