This HTML5 document contains 611 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Subject Item

dbr:Restriction_enzyme

rdf:type

wd:Q35758 wd:Q79529 wd:Q8047 dbo:Biomolecule dbo:Enzyme dbo:Protein wd:Q35120 wd:Q174211 wd:Q206229 wd:Q12385831 owl:Thing wd:Q8054 dbr:Enzyme wd:Q11173 wd:Q426799

rdfs:label

Περιοριστικές ενδονουκλεάσες إنزيمات الاقتطاع Enzim restriksi Эндонуклеазы рестрикции 限制酶 Enzima de restricción Enzima de restrição Restriktaj enzimoj Restriction enzyme Restrictie-enzym Enzim de restricció Enzyme de restriction Deossiribonucleasi II (sito-specifica) Restriktionsenzym Ендонуклеази рестрикції Restriktionsenzym Murrizte-endonukleasa Restrikční endonukleáza 制限酵素 Enzymy restrykcyjne 제한 효소

rdfs:comment

Οι περιοριστικές ενδονουκλεάσες είναι ένζυμα που παράγονται από τα βακτήρια. Λέγονται "ενδονουκλεάσες" γιατί κόβουν το DNA στο εσωτερικό του μορίου και "περιοριστικές" γιατί η δραστικότητα τους περιορίζεται στο "ξένο" DNA, συμμετέχοντας στο μηχανισμό άμυνας των ξενιστών έναντι των "εισβολέων". Διαθέτουν επίσης έναν μηχανισμό ο οποίος τροποποιεί το DNA του βακτηρίου αποτρέποντας την τμηματοποίηση του (restriction-modification system). A restriction enzyme, restriction endonuclease, REase, ENase or restrictase is an enzyme that cleaves DNA into fragments at or near specific recognition sites within molecules known as restriction sites. Restriction enzymes are one class of the broader endonuclease group of enzymes. Restriction enzymes are commonly classified into five types, which differ in their structure and whether they cut their DNA substrate at their recognition site, or if the recognition and cleavage sites are separate from one another. To cut DNA, all restriction enzymes make two incisions, once through each sugar-phosphate backbone (i.e. each strand) of the DNA double helix. Enzim restriksi atau endonuklease restriksi adalah enzim yang memotong molekul DNA. Enzim ini memotong DNA pada rangka gula-fosfat tanpa merusak basa. Setiap enzim mempunyai pengenalan yang unik pada utas DNA, biasanya sepanjang 4-6 . 制限酵素（せいげんこうそ）（英：Restriction enzyme; REase）は、として知られるDNAの特定の配列部位の内部、あるいはその近くでDNAを特異的に切断する、酵素の一種である。制限酵素はDNA切断活性を持つエンドヌクレアーゼと呼ばれる酵素群のうちの1つであり、特に制限エンドヌクレアーゼとも呼ばれる。タンパク質の複合体構造やDNA基質の認識部位、切断位置などの点から、一般的には5種類に分類される。すべての制限酵素は、DNA二重らせんの各糖リン酸骨格（つまり主鎖）を切断する活性を持つ。 制限酵素はバクテリアや古細菌などの原核生物において広く見られる酵素であり、ウイルス感染に対する防御メカニズム（制限修飾系）に関わっている。このシステムでは、制限消化と呼ばれるプロセスにより、原核生物の細胞内で制限酵素が外来DNAを選択的に切断する。一方で宿主のDNAは、ゲノムDNAを修飾酵素（メチルトランスフェラーゼ）などで事前に化学修飾を施すことで、制限酵素によるDNA切断をブロックして自身のDNAを保護している。これらの2つのプロセスが一緒になることで、制限修飾システムが形成される。 制限酵素は、おそらく共通の祖先から進化し、遺伝子の水平伝播を介して広まったと考えられている。また、制限酵素は利己的な遺伝子要素として進化してきたという説もある。 Una enzima de restricción (o endonucleasa de restricción) es aquella que puede reconocer una secuencia característica de nucleótidos dentro de una molécula de ADN y cortar el ADN en ese punto en concreto, llamado sitio o diana de restricción, o en un sitio no muy lejano a este. Los sitios de restricción cuentan con entre cuatro y seis pares de bases, con las que son reconocidos. Los fragmentos de ADN obtenidos de este modo pueden unirse por otras enzimas llamadas ligasas. As enzimas de restrição ou endonucleases de restrição como também são conhecidas, são enzimas que cortam a molécula de DNA através do reconhecimento de sequências nucleotídicas específicas. Restriktionsenzym, eller restriktionsendonukleas, är en typ av enzymer, närmare bestämt nukleaser, som har funktion att klyva DNA. Enzymen används som komponent i bakteriens antivirala försvar, och idag har hundratals olika enzymer isolerats. Tillsammans med PCR har upptäckten av restriktionsenzym inneburit en viktig bas för framtida utveckling av molekylärbiologin. Een restrictie-enzym of restrictie-endonuclease is een knipenzym dat in staat is om op bepaalde plaatsen DNA in stukken te knippen. Er zijn verschillende typen. Bv. type II volgt een bepaald palindroom van vier, zes of acht baseparen. De knip kan scheef (sticky ends/"klevende einden") bijvoorbeeld Eco RI, of recht zijn (blunt ends/"stompe einden") bijvoorbeeld Alu I. Sticky Ends binden makkelijker. Els enzims de restricció són enzims que tallen ADN específicament per una seqüència concreta. Són presents en procariotes els quals els utilitzen com a sistema de defensa contra l'entrada d'ADN estrany. Per tal que no degradin l'ADN propi, cada enzim de restricció té associada una metilasa: aquesta reconeix la mateixa seqüència que l'enzim de restricció i el metila, cosa que evita que l'enzim de restricció el degradi. Malkovrataj ekde 1973, restriktaj enzimoj kapablas rekoni specife mallongan sinsekvon de 4 ĝis 10 bazparoj kaj distranĉi DNA-n ĉe la rikonita loko. Ili ebligas erigi DNA en reduktitajn fragmentojn aŭ trafe distranĉi DNA ĉe specifa loko.La distranĉebla loko ĉe DNA estas palindronaj sinsekvoj, tio signifas ke inversigante nukleotidoj-sinsekvon, oni havigas la saman nukleotid-ordon. Ekz: ATGTA inverse estas ATGTA ankau.Ju pli longas la sinsekvo, des pli ĝi estas mallofta. Estas facile kompreni ke ATA estas pli ofte renkontebla kombinaĵo ol ATGCGTA. Enzymy restrykcyjne, restryktazy – endonukleazy przecinające nić DNA w miejscu wyznaczanym przez specyficzną sekwencję DNA. Rozpoznawana sekwencja z reguły ma charakter symetryczny o długości od 4 do 8 par zasad (pz), choć zdarzają się częste wyjątki. Restryktazy wraz z metylazami DNA stanowią system restrykcji i modyfikacji DNA, który w organizmach prokariotycznych stanowi mechanizm obronny zapobiegający włączeniu DNA bakteriofaga do genomu bakterii. Niespecyficzność enzymów restrykcyjnych w niektórych warunkach nazywa się aktywnością star. إنزيمات الاقتطاع (بالإنجليزية: restiction enzymes أو restriction endonuclease)‏ أو إنزيمات القطع أو الإنزيمات القاطعة أو إنزيمات التقييد هي الإنزيمات التي تقطع تتاليات ال DNA عند مواضع محددة تعرف بمقرات الاقتطاع، وتوجد إنزيمات الاقتطاع لدى الجراثيم الذي يعتقد بأنه يقيها من غزو العاثيات وتستخدم تلك الإنزيمات كأدوات في الدراسات الوراثية والتشخيص الوراثي. Une enzyme de restriction est une protéine capable de couper un fragment d'ADN au niveau d'une séquence de nucléotides caractéristique appelée site de restriction. Chaque enzyme de restriction reconnaît ainsi un site spécifique. Plusieurs centaines d'enzymes de restriction sont actuellement connues. Naturellement présentes chez un grand nombre d'espèces de bactéries, ces enzymes sont devenues des outils importants en génie génétique. 제한 효소(영어: restriction enzyme) 또는 제한 내부핵산 가수분해 효소(영어: restriction endonuclease)는 이중 가닥 DNA 분자의 특정한 염기서열을 인식하여 그 부분이나 그 주변을 절단하는 것을 촉매하는 효소를 지칭한다. 대부분의 제한 효소는 각각 인식자리(recognition site) 혹은 제한 자리(restriction site)라는 특수한 염기서열을 가진 위치에서 DNA를 절단한다. 원래 제한 효소는 세균이 박테리오파지라는 바이러스의 공격을 받으면 생산하는 효소로, 바이러스의 침입으로부터 자신을 방어하는 역할을 한다. Le desossiribonucleasi II (sito-specifiche) (solitamente note con il nome di enzimi di restrizione) sono una classe di enzimi, appartenente alla classe delle idrolasi, che catalizzano il taglio endonucleolitico del DNA per dare frammenti specifici a doppia elica con fosfati terminali al 5'. La scoperta degli enzimi di restrizione è dovuta a Werner Arber, microbiologo svizzero, insieme a Daniel Nathans e Hamilton Smith. Nel 1978 i tre ricevettero il premio Nobel in medicina "per la scoperta degli enzimi di restrizione e la loro applicazione a problemi di genetica molecolare". Эндонуклеазы рестрикции, рестриктазы (от лат. restrictio — ограничение) — группа ферментов, относящихся к классу гидролаз, катализирующих реакцию гидролиза нуклеиновых кислот. В отличие от экзонуклеаз, рестриктазы расщепляют нуклеиновые кислоты не с конца молекулы, а в середине. При этом каждая рестриктаза узнаёт определённый участок ДНК длиной от четырёх пар нуклеотидов и расщепляет нуклеотидную цепь внутри участка узнавания или вне его. Защита бактериального генома от собственной рестриктазы осуществляется с помощью метилирования нуклеотидных остатков аденина и цитозина (маскированием). Restriktionsenzyme, genauer auch Restriktionsendonukleasen (REN), sind Enzyme, die DNA an bestimmten Positionen erkennen und schneiden können. Restriktionsendonukleasen treten unter anderem in Bakterien und Archaeen auf und dienen dort der Abwehr von Bakteriophagen. Die Restriktionsenzyme erkennen fremde DNA am fehlenden Methylierungsmuster oder an einer sonst nicht vorkommenden DNA-Sequenz und hydrolysieren dann die Fremd-DNA. Sie treten daher im Bakterium immer zusammen mit typischen DNA-Methyltransferasen auf, die der bakterieneigenen DNA kennzeichnende Muster aufprägen. Ендонуклеази рестрикції — (або рестрикційні ендонуклеази, рестриктази від англ. restriction — «обмеження») — група ферментів класу ендонуклеаз, що розрізають подвійну спіраль ДНК. Фермент робить два надрізи, один на кожному фосфатному остові (тобто, кожному ланцюжку) подвійної спіралі без пошкодження азотистих основ. Термін «рестрикційні» походить від факту, що вже перші дослідження цих ферментів в бактерії E. coli показали, що вони обмежують інфекцію певними бактеріофагами. Таким чином, роль рестриктаз полягає в опорі нападу вірусів і видаленні вірусних нуклеїнових кислот з клітини. Вони є частиною так званої рестрикційно-модифікаційної системи. Murrizte-endonukleasak (murrizte-entzimak ere deituak) DNAren molekula toki jakin batzuetatik mozten duten entzima bereziak dira, nukleotido espezifikoak antzematen dituztenak. Bizidun guztiek murrizte-endonukleasak dituzte. Haien eginkizun nagusia zelulan sar daitekeen DNA arrotza suntsitzean datza (esate baterako, bakterioek modu horretan birusen DNA deusestatzen dute DNA horrek bakterioak infektatzen dituenean). Murrizte-endonukleasak oso erabiliak dira ingeniaritza genetikoan, geneak klonatzeko prozesuan. 限制酶（英語：restriction enzyme）又稱限制內切酶或限制性內切酶，全稱限制性內切核酸酶，是一種能將雙股DNA切開的酶。它的切割方法是將醣類分子與磷酸之間的鍵結切斷，進而於兩條DNA鏈上各產生一個切口，且不破壞核苷酸與鹼基。切割形式有兩種，分別是可產生具有突出單股DNA的黏狀末端，以及末端平整無凸起的平滑末端。由於斷開的DNA片段可由另一種稱為DNA連接酶的酶黏合，因此染色體或DNA上不同的限制片段，得以經由剪接作用而結合在一起。 限制酶在分子生物學與遺傳工程領域有廣泛的應用，此類酶最早發現於某些品系的大腸桿菌體內，這些品系能夠「限制」噬菌體對其感染，因此得名。科學家認為限制酶是細菌所演化出來對抗病毒感染，並幫助將已殖入的病毒序列移除的機制。是限制修飾系統的一部分。約翰霍普金斯大學的丹尼爾·那森斯、漢彌爾頓·史密斯與伯克利加州大學的沃納·亞伯因為限制酶的發現及研究，而共同獲得1978年的諾貝爾生理學或醫學獎。此酶最早的應用之一，是用來將胰島素基因轉殖到大腸桿菌，使其具備生產人類胰島素的能力。 Restrikční endonukleáza či restrikční enzym je enzym, který štěpí DNA (tzn. nukleáza), a to na určitých specifických místech (tzv. restrikčních místech) na řetězci DNA. Navíc umožňují methylaci DNA. Tyto enzymy jsou známy zejména u bakterií, jimž slouží jako ochrana před bakteriálními viry nebo nežádoucími plazmidy. Endonukleázy se hojně využívají v biologickém výzkumu (např. metoda RFLP). Kolem roku 2005 bylo známo již přes 2 500 restrikčních endonukleáz, které umožňovaly stříhat DNA na asi 250 místech. Restrikční endonukleázy se rozdělují do tří skupin (I., II., III.) a mají poměrně specifické názvosloví, sestávající z názvu organizmu, z něhož pochází, a z charakteristické zkratky.

rdfs:seeAlso

dbr:List_of_restriction_enzyme_cutting_sites

owl:sameAs

dbpedia-da:Restriktionsenzym dbpedia-uk:Ендонуклеази_рестрикції dbpedia-fi:Restriktioentsyymi dbpedia-et:Restriktaasid dbpedia-bg:Рестрикционна_ендонуклеаза n11:Restrikcijski_enzim dbpedia-ca:Enzim_de_restricció n13:ئەنزیمی_کەرتکەر dbpedia-sl:Restrikcijski_encim dbpedia-sr:Restrikcioni_enzim dbpedia-tr:Restriksiyon_enzimi n20:اقتطاعی_خامرے dbpedia-vi:Enzym_giới_hạn n23:25Wrm dbpedia-mk:Рестрикционен_ензим n26:റെസ്ട്രിക്ഷൻ_എൻഡോന്യൂക്ലിയേസ് dbpedia-nn:Restriksjonsenzym dbpedia-no:Restriksjonsenzym dbpedia-ro:Enzimă_de_restricție dbpedia-sh:Restrikcioni_enzim dbpedia-simple:Restriction_enzyme dbpedia-sk:Restrikčná_endonukleáza n40:06jgt dbpedia-ru:Эндонуклеазы_рестрикции dbpedia-zh:限制酶 dbr:Restriction_enzyme dbpedia-pl:Enzymy_restrykcyjne dbpedia-es:Enzima_de_restricción dbpedia-ja:制限酵素 wd:Q219715 dbpedia-fr:Enzyme_de_restriction dbpedia-nl:Restrictie-enzym dbpedia-de:Restriktionsenzym dbpedia-ar:إنزيمات_الاقتطاع dbpedia-pt:Enzima_de_restrição dbpedia-cs:Restrikční_endonukleáza dbpedia-el:Περιοριστικές_ενδονουκλεάσες dbpedia-eu:Murrizte-endonukleasa dbpedia-id:Enzim_restriksi dbpedia-ko:제한_효소 dbpedia-sv:Restriktionsenzym dbpedia-hu:Restrikciós_endonukleáz n104: dbpedia-eo:Restriktaj_enzimoj dbpedia-fa:اندونوکلئازهای_محدودکننده dbpedia-gl:Encima_de_restrición dbpedia-he:אנזים_הגבלה dbpedia-hr:Restrikcijski_enzimi n111:Ռեստրիկտազներ n112:Enzim_Restriksi dbpedia-ka:რესტრიქციის_ენდონუკლეაზები

dbp:name

Type II site-specific deoxyribonuclease-like

foaf:topic

dbr:Star_activity dbr:Inverse_polymerase_chain_reaction dbr:Yuet_Wai_Kan n19:_Louis_as_alumni_or_faculty dbr:Warren_Gish dbr:Diversity_arrays_technology dbr:Genome_architecture_mapping n27:_type_i_site-specific n27:_type_ii_site-specific dbr:DNA_paternity_testing dbr:August_1931 dbr:Deoxyribonuclease_hindiii dbr:Massively_parallel_signature_sequencing n27:_type_iii_site-specific dbr:Ancient_pathogen_genomics dbr:Oligomer_restriction dbr:Pygmy_slow_loris dbr:Protein_dimer dbr:NotI dbr:Moraxella_bovis dbr:Deoxyribonuclease dbr:Transcription_activator-like_effector_nuclease dbr:Diagnostic_microbiology dbr:Bacteriophage_T12 dbr:CRISPR dbr:Molecular-weight_size_marker dbr:Extrachromosomal_circular_DNA dbr:NlaIII dbr:List_of_homing_endonuclease_cutting_sites dbr:Chromosome_conformation_capture n38: dbr:Off-target_genome_editing dbr:CCDC190 dbr:Fungal_prion dbr:Gel_electrophoresis dbr:Bis-tris_propane dbr:PstI dbr:Physical_mapping dbr:Gene_knockout dbr:DNA_methyltransferase dbr:Protein dbr:Gene_mapping dbr:Apis_mellifera_iberiensis dbr:Apis_mellifera_intermissa dbr:Epstein–Barr_virus dbr:Thermococcus_celer dbr:Contig dbr:Escherichia_coli_in_molecular_biology n42:_Mertz dbr:Circular_permutation_in_proteins dbr:Clostridioides_difficile_infection dbr:Community_fingerprinting dbr:Mung_bean_nuclease dbr:Single_cell_epigenomics dbr:Long-range_restriction_mapping dbr:DNA_shuffling dbr:DNA_walker dbr:Reduced_representation_bisulfite_sequencing dbr:OLIGO_Primer_Analysis_Software dbr:Genomic_library n43: dbr:Streptomyces_achromogenes dbr:Cloning_vector dbr:Genotyping_by_sequencing n44: dbr:DNA_methylation dbr:Endonuclease dbr:Chlorovirus dbr:Galactose-1-phosphate_uridylyltransferase dbr:Ribose-seq dbr:RadC_RNA_motif dbr:Enzyme dbr:Red_deerpox_virus dbr:Enzyme_assay dbr:XbaI dbr:Restrictase dbr:Germline_mutation dbr:In_vitro_recombination dbr:Synthetic_genomics dbr:Mycobacterium_elephantis dbr:Hypersensitive_site dbr:Restriction_enzymes dbr:BioBrick dbr:Delitto_perfetto dbr:Cap_analysis_gene_expression dbr:Genetic_engineering_techniques dbr:TBE_buffer dbr:Bacillus_badius dbr:Sticky_and_blunt_ends dbr:Ribotyping dbr:List_of_Christian_Nobel_laureates dbr:Synthetic_biology dbr:Clostridioides_difficile dbr:Calliphora_vomitoria dbr:Type_III_site-specific_deoxyribonuclease n49: dbr:Rare-cutter_enzyme dbr:Molecular_scissors n50:PstI_restriction_endonuclease dbr:Synthetic_genomes dbr:Cloning dbr:Type_II_site-specific_deoxyribonuclease dbr:Artificial_restriction_enzyme dbr:Restriction_endonucleases dbr:Type_I_site-specific_deoxyribonuclease dbr:History_of_genetic_engineering dbr:Restriction_map dbr:Ribonuclease dbr:Variable_number_tandem_repeat dbr:Site-specific_endonuclease dbr:New_England_Biolabs dbr:Slow_loris dbr:Oncogenomics dbr:Recombineering dbr:Retrotransposon dbr:Outline_of_biology n55:this dbr:Isocaudomer dbr:UGENE dbr:Q-FISH dbr:Variants_of_PCR dbr:Amplified_fragment_length_polymorphism dbr:DNA_construct dbr:Restriction dbr:Dna_restriction-modification_enzymes dbr:TSE_buffer dbr:Dna_restriction_enzymes dbr:Restriction_fragment n61:_Smith n63:_endonuclease dbr:Restriction_enzyme_mediated_integration dbr:Restriction_endonuclease dbr:Thermus_aquaticus dbr:Restriction_modification_system dbr:Restriction_landmark_genomic_scanning dbr:Restriction_digest dbr:NdeI dbr:CRISPR_gene_editing dbr:Isoschizomer dbr:HpaII dbr:Methylated_DNA_immunoprecipitation dbr:Salvador_Luria dbr:Timeline_of_United_States_discoveries dbr:Restriction_nuclease wikipedia-en:Restriction_enzyme dbr:Molecular_genetics dbr:SacI n66:EcoRII dbr:Transcriptomics_technologies dbr:Index_of_genetics_articles dbr:Tetherin dbr:Restriction_fragment_length_polymorphism dbr:Restriction_site_associated_DNA_markers dbr:Cassette_mutagenesis n69: dbr:Sequence_profiling_tool dbr:Vectorette_PCR dbr:Index_of_molecular_biology_articles dbr:Gene_cassette dbr:ZW_sex-determination_system dbr:Run-off_transcription dbr:Biozentrum_University_of_Basel dbr:Deinococcus_marmoris dbr:Sequencing_by_ligation dbr:DNA_ligase dbr:DNA dbr:DNA-binding_domain n74:_Hutchison_III dbr:Agarose_gel_electrophoresis dbr:Terminal_restriction_fragment_length_polymorphism dbr:DNA_sequencing dbr:Site-directed_mutagenesis dbr:DRIP-seq dbr:DNA_extraction dbr:Arthrobacter_luteus dbr:HindIII dbr:DNA_adenine_methyltransferase_identification dbr:DPNI dbr:ATUM dbr:Pedo-repair_RNA_motif dbr:Stanley_Norman_Cohen dbr:DNA_base_flipping dbr:Epigenomics dbr:Molecular_cloning dbr:Restriction-enzyme_cutting_site dbr:Biology dbr:Classical_genetics dbr:List_of_Jewish_Nobel_laureates dbr:Restriction_Enzyme dbr:Cell-free_fetal_DNA dbr:Restriction_Enzymes dbr:Restriction_Endonuclease dbr:Molecular_biology dbr:DNA_nanotechnology dbr:History_of_biology dbr:Restriction_Endonucleases dbr:Index_of_biology_articles dbr:Therapeutic_gene_modulation dbr:Index_of_biochemistry_articles dbr:Phasevarion dbr:MIQE dbr:Glossary_of_genetics dbr:Ancestry-informative_marker dbr:Multiple_cloning_site dbr:Genentech dbr:List_of_restriction_enzyme_cutting_sites dbr:Restriction_site n82:_A dbr:EcoRV dbr:Functional_cloning dbr:Mboi dbr:Escherichia_coli dbr:Bacillus dbr:Homing_endonuclease n84:_Roberts dbr:Jean_Weigle dbr:EcoRI dbr:Bacteriophage n85: dbr:Francis_Crick dbr:LacUV5 dbr:Duplex_sequencing dbr:Timeline_of_the_history_of_genetics dbr:Yeast_artificial_chromosome dbr:List_of_Swiss_inventors_and_discoverers dbr:Sexing dbr:Molecular_Inversion_Probe dbr:Haverhill_fever dbr:Southwestern_blot dbr:Jumping_library dbr:AaaI dbr:List_of_enzymes dbr:TaqI dbr:Meganuclease dbr:Phage_group dbr:Flavobacterium dbr:Golden_Gate_Cloning n95: dbr:STAXI_RNA_motif dbr:List_of_Nobel_laureates_in_Physiology_or_Medicine dbr:Timeline_of_biology_and_organic_chemistry dbr:Bernard_Dujon dbr:Thermal_cycler dbr:GFP-cDNA n105:_Genome_Editing dbr:HaeIII dbr:Human_epigenome dbr:Subcloning

foaf:depiction

n52:svg n53:svg n54:svg n56:png

wdrs:describedby

n16:DNA-binding_domain n39:MeshName n16:Lambda_phage n16:Catalytic n16:Herpes_simplex_virus n16:Escherichia_coli n16:Ion n16:Enzyme n45: n16:Recombinant_DNA n16:Horizontal_gene_transfer n16:Protein_production n57:1 n16:CRISPR n70:Prokaryote n16:Protein_dimer n16:Endonuclease n16:Methyltransferase n16:DNA n16:Haemophilus_influenzae n16:DNA_ligase n16:Virus n70:Protein

dbp:pfamClan

CL0236

dct:subject

dbc:Life_sciences_industry dbc:Biotechnology dbc:Restriction_enzymes n60:1 dbc:Molecular_biology

dbo:wikiPageID

26194

dbo:wikiPageRevisionID

1123060548

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Bacteriophage dbc:Life_sciences_industry dbr:Restriction_site dbr:Plasmid_vector dbr:Protein_dimer dbr:XbaI dbr:Molecular-weight_size_marker dbr:Monomer dbr:Prokaryote dbr:Sticky_and_blunt_ends dbr:Paralogue dbr:Recombinant_DNA dbr:Virus dbr:Simian_virus_40 dbr:Daniel_Nathans dbr:Lambda_phage dbr:Werner_Arber dbr:Isoschizomer dbr:Genomic dbr:DNA_methyltransferase dbr:Polyacrylamide_gel_electrophoresis dbr:DNA-binding_domain dbr:DNA_sequencing dbr:Thermus_aquaticus dbr:Streptomyces_phaeochromogenes dbr:Protein dbr:DNA_ligase dbr:Archaea dbr:DNA dbr:HindIII dbr:Nobel_Prize_for_Physiology_or_Medicine dbr:Homodimer dbr:Allosteric_regulation dbr:Neoschizomer dbr:Allele dbr:EcoRI dbr:Herpes_simplex_virus dbr:S-Adenosyl_methionine dbr:BamHI dbr:Golden_Gate_Cloning dbr:Haemophilus_influenzae dbr:Bacteria dbr:Diabetes dbr:Adenosine_triphosphate dbr:HindII dbr:Genotype dbc:Biotechnology dbr:Genus dbr:PstI dbr:Serratia_marcescens dbr:HIV-1 dbr:Insulin dbr:S-adenosyl-L-methionine dbr:Genetic_engineering dbr:Gel_electrophoresis dbr:Protein_motif dbr:Argonaute dbr:Single-nucleotide_polymorphism dbr:Backbone_chain dbc:Restriction_enzymes dbr:BglII dbr:Gene_cloning dbr:Haemophilus_influenzae_biogroup_aegyptius dbr:Multimer dbr:Matthew_Meselson n58: n60:1 n62:_end n64: n65: dbr:TaqI dbr:Arthrobacter_luteus dbr:SmaI dbr:Star_activity dbr:Neocuproine dbr:Proteus_vulgaris n67: n68: dbr:Protein_production dbr:Nuclease dbr:Catalytic dbr:Multiple_cloning_site dbr:Species dbr:HaeIII dbr:Homing_endonuclease dbr:Restriction_map n72: dbr:Palindromic_sequence dbr:NotI dbr:Streptomyces_albus dbr:List_of_restriction_enzyme_cutting_sites dbr:Peptide_nucleic_acid dbr:SacI dbr:Bacillus_amyloliquefaciens dbr:Streptomyces_achromogenes dbr:FokI dbr:DNA_fingerprinting dbr:Enzyme_cofactor dbr:Methyl n69: dbr:CRISPR dbr:Pyrococcus_furiosus dbr:Nomenclature dbr:Selfish_DNA dbr:Restriction_modification_system dbr:DNA_double_helix dbr:Cas9 dbr:Restriction_Fragment_Length_Polymorphism dbr:Klebsiella_pneumoniae dbr:Enzyme dbr:Sphaerotilus_natans dbr:Xanthomonas_badrii dbr:Methyltransferase dbr:Magnesium dbr:Endonuclease dbr:List_of_homing_endonuclease_cutting_sites dbr:Streptomyces_tubercidicus dbr:Mutation dbr:Salvador_Luria dbr:TAL_effector dbr:Escherichia_coli dbr:EcoRII dbr:Zinc_finger_nuclease dbr:DNA_methylation dbr:Molecular_cloning dbr:Ion dbr:StuI dbr:Sequence_motif dbr:Sau3AI dbr:HPV dbr:ScaI dbr:SpeI dbr:Southern_blot dbr:SphI n88:_end dbr:Nocardia_otitidis dbr:PvuII dbr:SalI dbr:Haemophilus_gallinarum dbr:HgaI dbr:HinFI dbr:Streptomyces_caespitosus dbr:KpnI n89: dbr:EcoP15I n90:svg n91:svg n92:svg n61:_Smith dbr:Jean_Weigle dbr:AluI dbc:Molecular_biology dbr:Providencia_stuartii dbr:Horizontal_gene_transfer dbr:EcoRV dbr:Staphylococcus_aureus

dbo:wikiPageExternalLink

n41:html n75:info n76: n77: n81:html n94:249

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Restriction_enzyme

prov:wasDerivedFrom

n79:0

n86:hypernym

dbr:Enzyme

dbo:abstract

As enzimas de restrição ou endonucleases de restrição como também são conhecidas, são enzimas que cortam a molécula de DNA através do reconhecimento de sequências nucleotídicas específicas. Malkovrataj ekde 1973, restriktaj enzimoj kapablas rekoni specife mallongan sinsekvon de 4 ĝis 10 bazparoj kaj distranĉi DNA-n ĉe la rikonita loko. Ili ebligas erigi DNA en reduktitajn fragmentojn aŭ trafe distranĉi DNA ĉe specifa loko.La distranĉebla loko ĉe DNA estas palindronaj sinsekvoj, tio signifas ke inversigante nukleotidoj-sinsekvon, oni havigas la saman nukleotid-ordon. Ekz: ATGTA inverse estas ATGTA ankau.Ju pli longas la sinsekvo, des pli ĝi estas mallofta. Estas facile kompreni ke ATA estas pli ofte renkontebla kombinaĵo ol ATGCGTA. إنزيمات الاقتطاع (بالإنجليزية: restiction enzymes أو restriction endonuclease)‏ أو إنزيمات القطع أو الإنزيمات القاطعة أو إنزيمات التقييد هي الإنزيمات التي تقطع تتاليات ال DNA عند مواضع محددة تعرف بمقرات الاقتطاع، وتوجد إنزيمات الاقتطاع لدى الجراثيم الذي يعتقد بأنه يقيها من غزو العاثيات وتستخدم تلك الإنزيمات كأدوات في الدراسات الوراثية والتشخيص الوراثي. Murrizte-endonukleasak (murrizte-entzimak ere deituak) DNAren molekula toki jakin batzuetatik mozten duten entzima bereziak dira, nukleotido espezifikoak antzematen dituztenak. Bizidun guztiek murrizte-endonukleasak dituzte. Haien eginkizun nagusia zelulan sar daitekeen DNA arrotza suntsitzean datza (esate baterako, bakterioek modu horretan birusen DNA deusestatzen dute DNA horrek bakterioak infektatzen dituenean). Murrizte-endonukleasak oso erabiliak dira ingeniaritza genetikoan, geneak klonatzeko prozesuan. "Guraize molekularrak" ere sarritan deitzen zaizkie, DNAren zati batzuk mozten dituztelako. Entzima bakoitzak 4 eta 6 nukleotiko bitarteko sekuentzia espezifikoa hartzen du mozketa gunetzat. Puntu jakin batekiko simetria bikoitza izaten dute moztutako sekuentzia horietako askok, hots, berdin irakurtzen dira ezkerretik zein eskuinetik (KALABAZA ZABALAK bezalaxe). Simetrikoak diren DNA-ren segmentu horiei palindromo deritze. Esaterako, eskuinean dagoen irudian segmentu palindromo bat agertzen da. EcoRI izeneko murrizte-endonukleasak sekuentzia horren G eta A nukleotidoen artean mozketa egiten du, DNAren bi harizpietan. Gaur egun ehunka murrizte-endonukleasa ezagutzen dira. Ingeniaritza genetikoan gehien erabiltzen direnak bakterioetatik datozenak dira, eta bakterioaren genero eta espeziearekin izendatzen dira. Adibidez, Escherichia coli-tik datorrena Eco izenekoa da, eta Haemophilus influenzae-rena Hin. Espezie batek endonukleasa bat baino gehiago ekoizten badu, zenbaki erromatarrak erabiltzen dira (esate baterako, HinDIII, Haemophilus influenzae-ren D anduiak ekoizten duen 3. endonukleasa da) Эндонуклеазы рестрикции, рестриктазы (от лат. restrictio — ограничение) — группа ферментов, относящихся к классу гидролаз, катализирующих реакцию гидролиза нуклеиновых кислот. В отличие от экзонуклеаз, рестриктазы расщепляют нуклеиновые кислоты не с конца молекулы, а в середине. При этом каждая рестриктаза узнаёт определённый участок ДНК длиной от четырёх пар нуклеотидов и расщепляет нуклеотидную цепь внутри участка узнавания или вне его. Защита бактериального генома от собственной рестриктазы осуществляется с помощью метилирования нуклеотидных остатков аденина и цитозина (маскированием). При проведении рестрикции в неоптимальных условиях эндонуклеазы проявляют звёздную активность (снижение специфичности рестрикции). Οι περιοριστικές ενδονουκλεάσες είναι ένζυμα που παράγονται από τα βακτήρια. Λέγονται "ενδονουκλεάσες" γιατί κόβουν το DNA στο εσωτερικό του μορίου και "περιοριστικές" γιατί η δραστικότητα τους περιορίζεται στο "ξένο" DNA, συμμετέχοντας στο μηχανισμό άμυνας των ξενιστών έναντι των "εισβολέων". Διαθέτουν επίσης έναν μηχανισμό ο οποίος τροποποιεί το DNA του βακτηρίου αποτρέποντας την τμηματοποίηση του (restriction-modification system). Ο όρος "ένζυμο περιορισμού" προήλθε από μελέτη του φάγου λ και το φαινόμενο της "ελεγχόμενης υποδοχής" με τον περιορισμό και την τροποποίηση του βακτηριακού ιού. Το φαινόμενο εντοπίστηκε για πρώτη φορά στα εργαστήρια των Salvador Edward Luria και Giuseppe στις αρχές του 1950. Πρατηρήθηκε ότι ο βακτηριοφάγος λ που μπορεί να αναπτυχθεί καλά σε ένα στέλεχος του Escherichia coli, όπως για παράδειγμα στο Ε. coli C, όταν καλλιεργείται σε ένα άλλο στέλεχος όπως το Ε. coli Κ, οι αποδόσεις του μειώνονται σημαντικά. Τα κύτταρα-ξενιστές του Ε. coli Κ, φαίνεται να έχουν την ικανότητα να μειώνουν τη βιολογική δραστικότητα του φάγου λ. Στη δεκαετία του 1960, αποδείχθηκε στα εργαστήρια των και ότι ο περιορισμός προκαλείται από μια ενζυματική διάσπαση του DNA του φάγου, και το ενεχόμενο ένζυμο ονομάστηκε ένζυμο περιορισμού ή περιοριστικό ένζυμο. Από την ανακάλυψή τους στη δεκαετία του 1970, πάνω από 100 διαφορετικά ένζυμα περιορισμού έχουν εντοπιστεί σε διάφορα βακτήρια. Κάθε ένζυμο έχει το όνομα του βακτηρίου από το οποίο απομονώθηκε χρησιμοποιώντας ένα σύστημα ονοματολογίας με βάση το γένος, το είδος και το στέλεχος του βακτηρίου.Όλοι οι τύποι των ενζύμων αναγνωρίζουν συγκεκριμένες μικρού μήκους αλληλουχίες του DNA και πραγματοποιούν την διάσπαση του DNA παράγοντας κλάσματα που έχουν φωσφορικές ομάδες στο 5' άκρο τους. Els enzims de restricció són enzims que tallen ADN específicament per una seqüència concreta. Són presents en procariotes els quals els utilitzen com a sistema de defensa contra l'entrada d'ADN estrany. Per tal que no degradin l'ADN propi, cada enzim de restricció té associada una metilasa: aquesta reconeix la mateixa seqüència que l'enzim de restricció i el metila, cosa que evita que l'enzim de restricció el degradi. Enzim restriksi atau endonuklease restriksi adalah enzim yang memotong molekul DNA. Enzim ini memotong DNA pada rangka gula-fosfat tanpa merusak basa. Setiap enzim mempunyai pengenalan yang unik pada utas DNA, biasanya sepanjang 4-6 . Una enzima de restricción (o endonucleasa de restricción) es aquella que puede reconocer una secuencia característica de nucleótidos dentro de una molécula de ADN y cortar el ADN en ese punto en concreto, llamado sitio o diana de restricción, o en un sitio no muy lejano a este. Los sitios de restricción cuentan con entre cuatro y seis pares de bases, con las que son reconocidos. El mecanismo del corte de ADN se realiza a través de la ruptura de dos enlaces fosfodiéster en la doble hebra, lo que da lugar a dos extremos de DNA. Estos pueden ser romos (cuando los enlaces rotos coinciden) o cohesivos/escalonados. Estos últimos tienen tendencia a volver a unirse de modo espontáneo, ya que los extremos se pueden unir a otros extremos coincidentes que pueda haber en la cercanía. Los fragmentos de ADN obtenidos de este modo pueden unirse por otras enzimas llamadas ligasas. Las enzimas de restricción que a pesar de ser distintas y provenir de distintas especies, tienen la misma secuencia de reconocimiento y dejan el mismo extremo cohesivo, pero no cortan en el mismo sitio, son llamadas isoesquizómeros. Por ejemplo, están los isoesquizómeros Asp718 y KpnI. El Premio Nobel de Medicina de 1978 fue concedido a los microbiólogos Werner Arber, Daniel Nathans y Hamilton Smith por el descubrimiento de las endonucleasas de restricción lo que condujo al desarrollo de la tecnología de ADN recombinante. El primer uso práctico de su trabajo fue la manipulación de la bacteria E. coli para producir insulina humana para los diabéticos. Uno de los campos en los que las enzimas de restricción han tenido mayor implicación ha sido el diagnóstico de enfermedades genéticas relacionadas con cambios en la secuencia del ADN, ya sean mutaciones puntuales, inserciones o deleciones de fragmentos. Si estas se producen en un sitio de reconocimiento de la enzima de restricción, al producirse eliminarán o agregarán nuevos sitios de corte. Al aplicar esta enzima al gen de una persona sana y una enferma se deberían observar distintas cantidades de fragmentos para cada caso en una electroforesis. Een restrictie-enzym of restrictie-endonuclease is een knipenzym dat in staat is om op bepaalde plaatsen DNA in stukken te knippen. Er zijn verschillende typen. Bv. type II volgt een bepaald palindroom van vier, zes of acht baseparen. De knip kan scheef (sticky ends/"klevende einden") bijvoorbeeld Eco RI, of recht zijn (blunt ends/"stompe einden") bijvoorbeeld Alu I. Sticky Ends binden makkelijker. Met de ontdekking van deze enzymen is de moleculaire biologie begonnen. Daarnaast zijn er restrictie-exonuclease die het DNA van de uiteinden afknipt en daardoor niet van belang zijn voor genetische modificatie technieken. Deze enzymen worden in bacteriën gevonden en hebben als functie (gehad) dat bacteriofagen na injectie van hun genoom snel onschadelijk kunnen worden gemaakt door hun genoom in stukjes te knippen. Het bacterieel genoom wordt beschermd (bijvoorbeeld op bepaalde plaatsen gemethyleerd), zodat de knipenzymen daar niet knippen. Une enzyme de restriction est une protéine capable de couper un fragment d'ADN au niveau d'une séquence de nucléotides caractéristique appelée site de restriction. Chaque enzyme de restriction reconnaît ainsi un site spécifique. Plusieurs centaines d'enzymes de restriction sont actuellement connues. Naturellement présentes chez un grand nombre d'espèces de bactéries, ces enzymes sont devenues des outils importants en génie génétique. Restriktionsenzym, eller restriktionsendonukleas, är en typ av enzymer, närmare bestämt nukleaser, som har funktion att klyva DNA. Enzymen används som komponent i bakteriens antivirala försvar, och idag har hundratals olika enzymer isolerats. Tillsammans med PCR har upptäckten av restriktionsenzym inneburit en viktig bas för framtida utveckling av molekylärbiologin. Med specifik klyvning menas det faktum att enzymet har förmågan att klyva DNA-molekylen vid en särskild sekvens av baspar, som ofta är palindrom. Bakterien skyddar sitt eget DNA genom att metylera de palindroma klyvningssekvenserna. Förutom specifika restriktionsenzym delas de även in i enzymer som klyver DNA med skarpa kanter och enzymer som klyver med klistriga ändar. Det senare innebär att molekylen får ett 3'-överhäng eller ett 5'-överhäng som lätt kan associera med exempelvis en plasmid-vektor som klippts med samma restriktionsenzym. Enzymy restrykcyjne, restryktazy – endonukleazy przecinające nić DNA w miejscu wyznaczanym przez specyficzną sekwencję DNA. Rozpoznawana sekwencja z reguły ma charakter symetryczny o długości od 4 do 8 par zasad (pz), choć zdarzają się częste wyjątki. Restryktazy wraz z metylazami DNA stanowią system restrykcji i modyfikacji DNA, który w organizmach prokariotycznych stanowi mechanizm obronny zapobiegający włączeniu DNA bakteriofaga do genomu bakterii. Niespecyficzność enzymów restrykcyjnych w niektórych warunkach nazywa się aktywnością star. Enzymy restrykcyjne naturalnie występują u bakterii, stanowiąc element systemu restrykcji–modyfikacji, chroniącego komórkę przed wnikaniem obcego DNA (na przykład DNA bakteriofagów). System ten zakłada istnienie w komórce mikroorganizmów dwóch rodzajów enzymów: * endonukleazy restrykcyjnej – rozpoznaje specyficzne miejsce cięcia * metylotransferazy – chroni przed cięciem. Modyfikacja taka chroni DNA przed atakiem własnych enzymów restrykcyjnych. Ендонуклеази рестрикції — (або рестрикційні ендонуклеази, рестриктази від англ. restriction — «обмеження») — група ферментів класу ендонуклеаз, що розрізають подвійну спіраль ДНК. Фермент робить два надрізи, один на кожному фосфатному остові (тобто, кожному ланцюжку) подвійної спіралі без пошкодження азотистих основ. Термін «рестрикційні» походить від факту, що вже перші дослідження цих ферментів в бактерії E. coli показали, що вони обмежують інфекцію певними бактеріофагами. Таким чином, роль рестриктаз полягає в опорі нападу вірусів і видаленні вірусних нуклеїнових кислот з клітини. Вони є частиною так званої рестрикційно-модифікаційної системи. Хімічний зв'язок, який розщеплюють ці ферменти, може бути виправлений іншими ферментами, лігазами, таким чином, що фрагменти, вирізані ендонуклеазами рестрикції з різних генів, можуть бути об'єднані разом за умовами комплементарності їхніх кінців. Багато методів молекулярної біології і генної інженерії використовують рестриктази. За відкриття ендонуклеаз рестрикції Деніелу Натансу, Вернеру Арберу і Гемілтону Сміту 1978 року була присуджена Нобелівська премія з фізіології і медицини. Це відкриття проклало шлях розробці методів конструювання рекомбінантної ДНК. Першим практичним використанням їхньої роботи було маніпулювання бактерією E. coli для отримання з неї людського інсуліну. Restrikční endonukleáza či restrikční enzym je enzym, který štěpí DNA (tzn. nukleáza), a to na určitých specifických místech (tzv. restrikčních místech) na řetězci DNA. Navíc umožňují methylaci DNA. Tyto enzymy jsou známy zejména u bakterií, jimž slouží jako ochrana před bakteriálními viry nebo nežádoucími plazmidy. Endonukleázy se hojně využívají v biologickém výzkumu (např. metoda RFLP). Kolem roku 2005 bylo známo již přes 2 500 restrikčních endonukleáz, které umožňovaly stříhat DNA na asi 250 místech. Restrikční endonukleázy se rozdělují do tří skupin (I., II., III.) a mají poměrně specifické názvosloví, sestávající z názvu organizmu, z něhož pochází, a z charakteristické zkratky. A restriction enzyme, restriction endonuclease, REase, ENase or restrictase is an enzyme that cleaves DNA into fragments at or near specific recognition sites within molecules known as restriction sites. Restriction enzymes are one class of the broader endonuclease group of enzymes. Restriction enzymes are commonly classified into five types, which differ in their structure and whether they cut their DNA substrate at their recognition site, or if the recognition and cleavage sites are separate from one another. To cut DNA, all restriction enzymes make two incisions, once through each sugar-phosphate backbone (i.e. each strand) of the DNA double helix. These enzymes are found in bacteria and archaea and provide a defense mechanism against invading viruses. Inside a prokaryote, the restriction enzymes selectively cut up foreign DNA in a process called restriction digestion; meanwhile, host DNA is protected by a modification enzyme (a methyltransferase) that modifies the prokaryotic DNA and blocks cleavage. Together, these two processes form the restriction modification system. More than 3,600 restriction endonucleases are known which represent over 250 different specificities. Over 3,000 of these have been studied in detail, and more than 800 of these are available commercially. These enzymes are routinely used for DNA modification in laboratories, and they are a vital tool in molecular cloning. Restriktionsenzyme, genauer auch Restriktionsendonukleasen (REN), sind Enzyme, die DNA an bestimmten Positionen erkennen und schneiden können. Restriktionsendonukleasen treten unter anderem in Bakterien und Archaeen auf und dienen dort der Abwehr von Bakteriophagen. Die Restriktionsenzyme erkennen fremde DNA am fehlenden Methylierungsmuster oder an einer sonst nicht vorkommenden DNA-Sequenz und hydrolysieren dann die Fremd-DNA. Sie treten daher im Bakterium immer zusammen mit typischen DNA-Methyltransferasen auf, die der bakterieneigenen DNA kennzeichnende Muster aufprägen. 限制酶（英語：restriction enzyme）又稱限制內切酶或限制性內切酶，全稱限制性內切核酸酶，是一種能將雙股DNA切開的酶。它的切割方法是將醣類分子與磷酸之間的鍵結切斷，進而於兩條DNA鏈上各產生一個切口，且不破壞核苷酸與鹼基。切割形式有兩種，分別是可產生具有突出單股DNA的黏狀末端，以及末端平整無凸起的平滑末端。由於斷開的DNA片段可由另一種稱為DNA連接酶的酶黏合，因此染色體或DNA上不同的限制片段，得以經由剪接作用而結合在一起。 限制酶在分子生物學與遺傳工程領域有廣泛的應用，此類酶最早發現於某些品系的大腸桿菌體內，這些品系能夠「限制」噬菌體對其感染，因此得名。科學家認為限制酶是細菌所演化出來對抗病毒感染，並幫助將已殖入的病毒序列移除的機制。是限制修飾系統的一部分。約翰霍普金斯大學的丹尼爾·那森斯、漢彌爾頓·史密斯與伯克利加州大學的沃納·亞伯因為限制酶的發現及研究，而共同獲得1978年的諾貝爾生理學或醫學獎。此酶最早的應用之一，是用來將胰島素基因轉殖到大腸桿菌，使其具備生產人類胰島素的能力。 제한 효소(영어: restriction enzyme) 또는 제한 내부핵산 가수분해 효소(영어: restriction endonuclease)는 이중 가닥 DNA 분자의 특정한 염기서열을 인식하여 그 부분이나 그 주변을 절단하는 것을 촉매하는 효소를 지칭한다. 대부분의 제한 효소는 각각 인식자리(recognition site) 혹은 제한 자리(restriction site)라는 특수한 염기서열을 가진 위치에서 DNA를 절단한다. 원래 제한 효소는 세균이 박테리오파지라는 바이러스의 공격을 받으면 생산하는 효소로, 바이러스의 침입으로부터 자신을 방어하는 역할을 한다. Le desossiribonucleasi II (sito-specifiche) (solitamente note con il nome di enzimi di restrizione) sono una classe di enzimi, appartenente alla classe delle idrolasi, che catalizzano il taglio endonucleolitico del DNA per dare frammenti specifici a doppia elica con fosfati terminali al 5'. Questi complessi proteici sono in grado di rompere i legami fosfodiesterici del DNA a doppio filamento. Il ruolo biologico di questi enzimi è di protezione e salvaguardia della cellula: nei procarioti questi enzimi sono essenziali per il taglio e la degradazione di filamenti estranei al genoma (come ad esempio quello derivante da una infezione fagica). Gli enzimi di restrizione sono in grado di distinguere i filamenti estranei perché il DNA batterico, in corrispondenza delle sequenze riconosciute dagli enzimi di restrizione, viene metilato. La scoperta degli enzimi di restrizione è dovuta a Werner Arber, microbiologo svizzero, insieme a Daniel Nathans e Hamilton Smith. Nel 1978 i tre ricevettero il premio Nobel in medicina "per la scoperta degli enzimi di restrizione e la loro applicazione a problemi di genetica molecolare". 制限酵素（せいげんこうそ）（英：Restriction enzyme; REase）は、として知られるDNAの特定の配列部位の内部、あるいはその近くでDNAを特異的に切断する、酵素の一種である。制限酵素はDNA切断活性を持つエンドヌクレアーゼと呼ばれる酵素群のうちの1つであり、特に制限エンドヌクレアーゼとも呼ばれる。タンパク質の複合体構造やDNA基質の認識部位、切断位置などの点から、一般的には5種類に分類される。すべての制限酵素は、DNA二重らせんの各糖リン酸骨格（つまり主鎖）を切断する活性を持つ。 制限酵素はバクテリアや古細菌などの原核生物において広く見られる酵素であり、ウイルス感染に対する防御メカニズム（制限修飾系）に関わっている。このシステムでは、制限消化と呼ばれるプロセスにより、原核生物の細胞内で制限酵素が外来DNAを選択的に切断する。一方で宿主のDNAは、ゲノムDNAを修飾酵素（メチルトランスフェラーゼ）などで事前に化学修飾を施すことで、制限酵素によるDNA切断をブロックして自身のDNAを保護している。これらの2つのプロセスが一緒になることで、制限修飾システムが形成される。 2005年までに、250以上の異なる配列特異性を表す3,600以上の制限酵素が知られている。これらのうち3,000以上が詳細に研究されており、800以上が試薬として今までに市販されてきた。これらの酵素は、実験室でのDNA切断に日常的に使用されており、制限酵素は今日の分子生物学において必要不可欠なツールとなっている。具体的には、分子クローニングや遺伝子組み換え、の作成、RFLPの解析などに用いられている。 制限酵素は、おそらく共通の祖先から進化し、遺伝子の水平伝播を介して広まったと考えられている。また、制限酵素は利己的な遺伝子要素として進化してきたという説もある。

dbo:thumbnail

n73:300

dbp:caption

Structure of the homodimeric restriction enzyme EcoRI bound to double stranded DNA . Two catalytic magnesium ions are shown as magenta spheres and are adjacent to the cleaved sites in the DNA made by the enzyme .

dbp:label

Restriction enzymes

dbp:by

no

dbp:onlinebooks

no

dbp:symbol

Restrct_endonuc-II-like

dbp:lcheading

Restriction enzymes, DNA

dbp:interpro

IPR011335

dbp:scop

1

dbp:casNumber

9075-08-05

dbp:ecNumber

3.1

dbp:iubmbEcNumber

3

dbp:footnote

GO:0009036

dbo:symbol

Restrct_endonuc-II-like

dbo:wikiPageLength

55879

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Portal dbt:Further dbt:Library_resources_box dbt:See_also dbt:Portal_bar dbt:Reflist dbt:Cite_web dbt:EC_number dbt:Short_description dbt:UniProt dbt:Restriction_enzyme_glossary dbt:Main dbt:Pfam_box dbt:Esterases dbt:Authority_control dbt:MeshName dbt:Enzymes